Перейти до вмісту

Яковлєв Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яковлєв Олександр Сергійович
рос. Алекса́ндр Серге́евич Я́ковлев
Народився19 березня (1 квітня) 1906
Москва, Російська імперія[4]
Помер22 серпня 1989(1989-08-22)[1][2][…] (83 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар[5]
Країна Російська імперія[6]
 СРСР[6]
Діяльністьбортінженер, політик, письменник, мемуарист, льотчик, інженер, aircraft designer
Alma materВійськово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1931)
Знання мовросійська
ЗакладДКБ ім. Яковлєва, Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського і Moscow Aviation Plant № 39d
УчасникДруга світова війна[6]
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званняcolonel général des services techniques de l'aviationd, Генерал-полковник інженерно-технічної служби, colonel général du génied і генерал-полковник авіації[d]
ПартіяВКП(б)
Автограф
Нагороди

Олекса́ндр Сергі́йович Я́ковлєв (19 березня (1 квітня) 1906(19060401), Москва — 22 серпня 1989, Москва) — радянський авіаконструктор, генерал-полковник авіації (1946), академік АН СРСР (1976), двічі Герой Соціалістичної Праці (1940, 1957). Депутат ВР СРСР 2—11-го скликань у 19461989, референт Сталіна з питань авіації.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. У 1916 році вступив до приватної чоловічої гімназії Страхова. У 1919—1922 роках працював кур'єром, продовжуючи навчатися в середній школі Москви. З 1922 року будував літаючі авіамоделі в шкільному гуртку. У 1920-і роки став одним із зачинателів радянського авіамоделізма, планеризм та спортивної авіації.

У 1924—1927 роках працював спочатку робітником, потім мотористом льотного загону Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського. Незважаючи на численні прохання і звернення, в академію його не брали, зважаючи на «не пролетарське походження». У 1927 році Яковлєв побудував легкий літак АІР АІР-1. Лише в 1927 році був зарахований до Академії імені Жуковського, яку закінчив у 1931 році.

З 1931 року працював інженером на авіаційному заводі № 39 імені Менжинського, де в серпні 1932 року організував групу легкої авіації.

15 січня 1934 року призначений начальником виробничо-конструкторського бюро Спецавіатресту Авіапрому, в 1935—1956 роках був головним конструктором. Член ВКП(б) з 1938 року.

З 11 січня 1940 по 1946 рік одночасно був заступником народного комісара авіаційної промисловості СРСР з нової техніки, з березня 1946 року — заступником міністра авіаційної промисловості СРСР (по загальних питаннях). У липні 1946 року залишив посаду заступника міністра за власним бажанням.

З 1956 по 1984 рік — генеральний конструктор ОКБ імені Яковлєва. Генерал-полковник авіації (з 1984; з 1946 по 1951 — генерал-полковник інженерно-технічної служби, з 1951 по 1984 — генерал-полковник інженерно-авіаційної служби). Академік АН СРСР (1976; член-кореспондент з 1943).

Помер 22 серпня 1989 року. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі (дільниця № 11).

Літаки

[ред. | ред. код]

Під керівництвом Яковлєва його ДКБ-115 (дослідно-конструкторське бюро) випустило понад 200 типів і модифікацій літальних апаратів, у тому числі понад 100 серійних. З 1932 р. літаки ДКБ безперервно знаходяться в крупносерійному виробництві та експлуатації. За 70 років збудовано 70 000 літаків «Як». Під час Німецько-радянської війни для фронту було збудовано 40 000 літаків «Як». На літаках КБ Яковлєва встановлено 74 світових рекорди.

винищувачі бомбардувальники навчально-тренувальні реактивні пасажирські
Як-1 Як-4 (ББ-22) УТ-1 Як-40
Як-3 Як-26 УТ-2 Як-42
Як-7 Як-28 Як-11
Як-9 Як-18
Як-30
Як-32
Як-52
Як-54

На літаках Яковлєва під час Німецько-радянської війни літали:

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

О. Яковлєв є автором таких книг:

  • Рассказы авиаконструктора :: М., 1957
  • 50 лет советского самолетостроения :: М., 1968
  • Цель жизни (записки авиаконструктора) :: Изд. 2-е, дополненное, M., Издательство политической литературы, 1969, 623 стр. с ил.,
  • Советские самолеты :: Изд. 3-е. М., 1979;