Щириця гібридна
| Щириця гібридна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Щириця (Amaranthus) |
| Вид: | Щириця гібридна (A. hybridus)
|
| Біноміальна назва | |
| Amaranthus hybridus | |
Щириця гібридна[1][2] (Amaranthus hybridus) — вид трав'янистих рослин родини амарантові (Amaranthaceae); бур'ян[3], поширений у Північній, Центральній і Південній Америці, широко культивується та натуралізований.
Однорічна рослина 60–100 см заввишки. Листочки оцвітини вузько-еліптичні, до верхівки звужені. Приквіток вдвічі довший від оцвітини. Суцвіття складні, пониклі, довго загострені, з довгими гілочками, червоно-пурпурові, рідше зелені[2]. Щириця гібридна безволоса чи майже так, або дистальні частини стебла та гілок слабо запушені коли молоді. Стебла випрямлені, зелені або інколи червонувато-фіолетові, від розгалужених до майже простих, 0.3–2(2.5) м. Листя: черешок 1/2 від довжини пластини; пластина яйцеподібна, ромбічно-яйцеподібна або ланцетна, (2)4–15 × (1)2–6 см. Суцвіття термінальні та пахвові, зелені чи оливково-зелені, іноді з сріблястим або червонувато-пурпурним відтінком. Насіння від чорного до темно-коричневого кольору, від чечевицеподібної до сочевицеподібно-сферичної форми, 1–1.3 мм, гладке, блискуче[4].
Батьківщиною рослини є Північна (Канада, США, Мексика), Центральна (Багамські острови, Бермуди, Куба, Коста-Рика, Гватемала, Нікарагуа, Панама) й Південна Америки (Французька Гвіана, Суринам, Болівія, Колумбія). Рослина широко культивується й натуралізована в інших тропічних, субтропічних та тепло-помірних регіонах[5][4].
В Україні зростає на засмічених місцях — у Криму (ст. Остряково, Первомайський р-н, околиці Гвардійського), рідко. Адвентивний бур'ян[2].
-
суцвіття -
жіночі квіти -
чоловічі квіти -
насіння
- ↑ Amaranthus hybridus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 84. (рос.)(укр.)
- ↑ Каталог бур’янів,шкідників, хвороб сільськогосподарських культур | Енциклопедія сільського господарства (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 28.09.2018. (англ.)
- ↑ GRIN. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 28.09.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |