Ші Вебер
Ші Вебер | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 14 серпня 1985 (39 років) Сікемус, Канада | |||
Зріст | 193 см | |||
Вага | 105 кг | |||
Позиція | захисник | |||
Кидок | правий | |||
Проф. клуби | «Нашвілл Предаторс» «Монреаль Канадієнс» | |||
Нац. збірна | Канада | |||
Драфт НХЛ | 49-й загальний, 2003 «Нашвілл Предаторс» | |||
Ігрова кар'єра | 2005 — 2021 | |||
Ші Вебер у Вікісховищі |
Ші Вебер (англ. Shea Weber, нар. 14 серпня 1985, Сікемус) — канадський хокеїст, захисник, захищав кольри клубів НХЛ «Нашвілл Предаторс», «Монреаль Канадієнс» та збірної команди Канади.
Хокейну кар'єру розпочав 2001 року виступами за «Сікемус Іглс». З 2002 починає виступати за команду «Келона Рокетс» (ЗХЛ). У складі «рокетс» виграв два чемпіонати в 2003, 2005 та один Меморіальний кубок у 2004.
2003 року був обраний на драфті НХЛ під 49-м загальним номером командою «Нашвілл Предаторс».
10 вересня 2004 року Вебер підписав з «Нашвілл Предаторс» трирічний контракт на суму 1,425 мільйона $. Однак набрав чинності він лише через рік, коли Ші виповнилось 20 і його гра покращилась. Втім, сезон 2005/2006 захисник почав в фарм-клубі «Предаторс» — «Мілвокі Едміралс». 6 січня 2006 року Вебер дебютував в НХЛ в матчі проти «Детройт Ред Вінгз».[1][2] Три місяці по тому, 6 квітня 2006 року, Вебер закинув свою першу шайбу в НХЛ, вразивши ворота «Сент-Луїс Блюз».[3] Регулярний чемпіонат НХЛ Вебер закінчив маючи на своєму рахунку 28 ігор, в яких він закинув 2 шайби і 10 разів асистував партнерам. У плей-оф «Хижаки» виступили невдало, програвши вже в першому раунді в п'яти матчах «Сан-Хосе Шаркс». Вони і не вважалися фаворитами серії, але вболівальники розраховували на більш запеклу боротьбу. Після вильоту з розіграшу Кубка Стенлі Вебера знову відправили в «Мілвокі», разом з яким Ші дійшов до фіналу чемпіонату АХЛ.
У наступному сезоні Вебер став одним з основних гравців «Нашвілла». У регулярному сезоні провів 79 ігор в яких набрав 40 очок — 17 шайб і 23 передачі. Прогрес в грі кандаського захисника був помічений лігою і його запросили на Матч молодих зірок НХЛ, що відбувся в січні 2007 року. Сезон же «Хижаки» знову закінчили на стадії 1/8 фіналу плей-оф, і знову їх кривдниками був «Сан-Хосе», який знову виграв серію з рахунком 4:1.
Третій НХЛ-івський сезон вийшов не найвдалішим. Вебер пропустив першу половину чемпіонату через серію травм[4][5]. Незважаючи на це, влітку 2008 року керівництво «Предаторс» запропонувало захиснику новий контракт. Вебер підписав його. Угода була розрахована ще на три роки, за які Вебер мав заробити 13,5 мільйона доларів.[6]
У перший рік свого нового контракту Ші став безумовним лідером захисної лінії «Нашвілла». Сезон Вебер закінчив з найкращими основними статистичними показниками в кар'єрі (не побиті і донині) - 81 проведена гра, 23 голи, 53 очка. Навіть в масштабах всієї ліги Вебер підійшов близько до статусу елітного гравця, одним із свідчень чого стало запрошення на Матч всіх зірок НХЛ 2009.[7] У березні 2009 Ші побився в трьох іграх поспіль.[8]
На п'ятий рік свого перебування в столиці штату Теннессі Вебер грав не менш сильно. До олімпійської паузі він підійшов з відмінною статистикою: 35 очок в 59 матчах. До того ж він швидко перетворився на справжнього лідера своєї команди, постійно втручаючись в різні сутички на льоду і захищаючи своїх партнерів. Правда, після Олімпіади його результативність дещо знизилася і закінчив сезон він з 43 балами.
8 липня 2010 року Вебер став 5-м капітаном в історії «Нашвілл Предаторс», замінивши Джейсона Арнотта, обміняти в «Нью-Джерсі Девілс».[9] Він став наймолодшим капітаном в історії клубу і першим капітаном, задрафтований «хижаками». У січні 2011 Ші був викликаний на Матч всіх зірок в Ралі, в якому на його рахунку було 4 результативні передачі і показник корисності +6. У цьому сезоні Вебер зіграв у всіх 82 матчах, проводячи на льоду в середньому 25:19. У плей-оф «Нашвілл» вперше пройшов перший раунд, але в півфіналі Західної конференції поступився «Ванкувер Канакс». За підсумками сезону Вебер потрапив до трійки фіналістів на Трофей Норріса, але посів за підсумками голосування 2 місце після Нікласа Лідстрема, набравши на 9 очок менше (727 проти 736). Також Вебер потрапив до першої п'ятірки Команди всіх зірок.
1 липня 2011 року Вебер став обмежено вільним агентом. Не домовившись за контрактом з «хижаками», Ші і клуб пдовели справу до арбітражного суду. В результаті, гравець уклав однорічний контракт на $ 7,5 мільйонів. За підсумками сезону захисник знову потрапив до списку фіналістів Трофея Норріса. Однак знову посів 2 місце, поступившись Еріку Карлссону з «Оттава Сенаторс», і другий раз поспіль був обраний до першої п'ятірки Команди всіх зірок.
Після завершення однорічного контракту Вебер знову став обмежено вільним агентом. «Філадельфія Флайєрз» запропонувала гравцеві 14-річний контракт на суму в $ 110 мільйонів.[10] Щоб зберегти капітана, «Нашвілл» продублюваа пропозицію «льотчиків».[11]
Під час локауту в сезоні 2012/13 Вебер зіграв у всіх матчах, проте «Предаторс» не змогли пробитися в плей-оф.
У наступному сезоні Ші встановив особистий рекорд результативності, набравши 56 очок в 79 матчах, але «Нашвілл» знову залишився за бортом плей-оф. Захисник «хижаків» втретє увійшов до списку фіналістів на Трофей Норріса, але знову приз дістався не йому, а Данкану Кіту з «Чикаго Блекгокс». Також Вебер потрапив у другу п'ятірку команди всіх зірок.
У сезоні 2015/16 Вебер в грі з «Детройт Ред Вінгз» зробив перший в кар'єрі хет-трик, який також виявився першим хет-триком захисника в історії «Нашвілла».
29 червня 2016 його обміняли в «Монреаль Канадієнс» на Пі-Кей Суббана.[12] У першому сезоні за «канадців» Ші відіграв 76 матчів.[13]
Наступного сезону Вебер відіграв лише 26 матчів через розрив сухожилля лівої стопи.[14]
1 жовтня 2018 року Вебер став тридцятим капітаном клубу «Монреаль Канадієнс» його попередник Макс Пачіоретті перейшов до «Вегас Голден Найтс» 10 вересня того ж року.[15]
2 лютого 2021 року Вебер зіграв свою 1000-ту гру у переможному матчі 5–3 проти «Ванкувер Канакс».[16]
Сезон 2020–21 захисник відіграв у 48-и матчах пропустивши вісім через травми. Зрештою влітку 2021 року він оголосив про завершення кар'єри.[17]
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Ші Вебер | |||
Представник Канада | |||
Хокей із шайбою | |||
Зимові Олімпійські ігри | |||
Золото | Ванкувер 2010 | ||
Золото | Сочі 2014 | ||
Чемпіонат світу | |||
Золото | Росія 2007 | ||
Срібло | Швейцарія 2009 | ||
Кубок Канади / Кубок світу | |||
Золото | Торонто 2016 | ||
Молодіжний чемпіонат світу | |||
Золото | США 2005 |
Був гравцем молодіжної збірної Канади, у складі якої брав участь у 6 іграх на молодіжному чемпіонаті світу 2005 року.
Вебер дебютував у національній збірній 22 квітня 2007 року на чемпіонаті світу в Росії.[18] У першому матчі Вебер наніс травму Янніку Зайденбергу та отримав триматчеву дискваліфікацію.[19] Відбувши дискваліфікацію, Вебер продовжив виступи на турнірі, набравши два очка в шести іграх. Канадці в підсумку стали чемпіонами світу перемігши Фінляндію 4:2.[20]
14 квітня 2009, Вебер знову був викликаний до національної збірної, причому Ші був одним із чотирьох віце-капітанів команди.[21] У фінальній грі попереднього етапу, Вебер був названий найкращим гравцем збірної Канади в переможному для неї матчу над Словаччиною 7:3.[22][23] Вебер завершив турнір набравши 12 очок (4+8) в дев'яти іграх.[24] Незважаючи на поразку від Росії 1:2 в матчі за золото, Вебер був названий найкращим захисником турніру.[25]
2 липня 2009 Вебер потрапив до попереднього списку національної збірної Канади, яка виступатиме на зимовій Олімпіаді 2010 у Ванкувері. 30 грудня 2009 року він потрапляє до остаточного списку команди на турнірі. Вебер набрав шість очок в семи іграх та увійшов до команди всіх зірок.
Брав участь в зимовій Олімпіаді 2014 в Сочі та Кубку світу 2016 в Торонто, на обох турнірах виконував обов'язки віце-капітана збірної.
- Учасник матчу усіх зірок НХЛ — 2009, 2011, 2012, 2015, 2016, 2017, 2021.
- Перша команда всіх зірок НХЛ — 2011, 2012.
- Друга команда всіх зірок НХЛ — 2014, 2015.
- Приз Марка Мессьє — 2016.
Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | Плей-оф | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | Г | П | О | ШХ | І | Г | П | О | ШХ | |||
2001–02 | «Сікемус Іглс» | КМЮХЛ | 47 | 9 | 33 | 42 | 87 | — | — | — | — | — |
2001–02 | «Келона Рокетс» | ЗХЛ | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | — |
2002–03 | «Келона Рокетс» | ЗХЛ | 70 | 2 | 16 | 18 | 167 | 19 | 1 | 4 | 5 | 26 |
2003–04 | «Келона Рокетс» | ЗХЛ | 60 | 12 | 20 | 32 | 126 | 17 | 3 | 14 | 17 | 16 |
2004–05 | «Келона Рокетс» | ЗХЛ | 55 | 12 | 29 | 41 | 95 | 18 | 9 | 8 | 17 | 25 |
2005–06 | «Мілвокі Едміралс» | АХЛ | 46 | 12 | 15 | 27 | 49 | 14 | 6 | 5 | 11 | 16 |
2005–06 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 28 | 2 | 8 | 10 | 42 | 4 | 2 | 0 | 2 | 8 |
2006–07 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 79 | 17 | 23 | 40 | 60 | 5 | 0 | 3 | 3 | 2 |
2007–08 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 54 | 6 | 14 | 20 | 49 | 6 | 1 | 3 | 4 | 6 |
2008–09 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 81 | 23 | 30 | 53 | 80 | — | — | — | — | — |
2009–10 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 78 | 16 | 27 | 43 | 36 | 6 | 2 | 1 | 3 | 4 |
2010–11 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 82 | 16 | 32 | 48 | 56 | 12 | 3 | 2 | 5 | 8 |
2011–12 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 78 | 19 | 30 | 49 | 46 | 10 | 2 | 1 | 3 | 9 |
2012–13 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 48 | 9 | 19 | 28 | 48 | — | — | — | — | — |
2013–14 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 79 | 23 | 33 | 56 | 52 | — | — | — | — | — |
2014–15 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 78 | 15 | 30 | 45 | 72 | 2 | 0 | 1 | 1 | 2 |
2015–16 | «Нашвілл Предаторс» | НХЛ | 78 | 20 | 31 | 51 | 27 | 14 | 3 | 4 | 7 | 18 |
2016–17 | «Монреаль Канадієнс» | НХЛ | 78 | 17 | 25 | 42 | 38 | 6 | 1 | 2 | 3 | 5 |
2017–18 | «Монреаль Канадієнс» | НХЛ | 26 | 6 | 10 | 16 | 14 | — | — | — | — | — |
2018–19 | «Монреаль Канадієнс» | НХЛ | 58 | 14 | 19 | 33 | 28 | — | — | — | — | — |
2019–20 | «Монреаль Канадієнс» | НХЛ | 65 | 15 | 21 | 36 | 33 | 10 | 3 | 2 | 5 | 16 |
2020–21 | «Монреаль Канадієнс» | НХЛ | 48 | 6 | 13 | 19 | 33 | 22 | 1 | 5 | 6 | 28 |
Усього в НХЛ | 1,038 | 224 | 365 | 589 | 714 | 97 | 18 | 24 | 42 | 106 |
Рік | Команда | Турнір | Місце | І | Г | П | О | ШХ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2005 | Канада | МЧС | 6 | 0 | 0 | 0 | 10 | |
2007 | Канада | ЧС | 6 | 1 | 1 | 2 | 31 | |
2009 | Канада | ЧС | 9 | 4 | 8 | 12 | 6 | |
2010 | Канада | ОІ | 7 | 2 | 4 | 6 | 2 | |
2014 | Канада | ОІ | 6 | 3 | 3 | 6 | 0 | |
2016 | Канада | КС | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Молодіжна збірна | 6 | 0 | 0 | 0 | 10 | |||
Національна збірна | 33 | 10 | 16 | 26 | 39 |
- ↑ Knee injury lands Preds' Markov on injured reserve. ESPN.com. 13 січня 2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2008.
- ↑ Detroit 3, Nashville 1 – Box Score. ESPN.com. 6 січня 2006. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 8 лютого 2008.
- ↑ Preds continue domination over Blues with shutout win. ESPN.com. 6 квітня 2006. Процитовано 10 січня 2011.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Nashville's Weber out 3-6 weeks with dislocated knee cap (англ.). ESPN.com. 7 жовтня 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ McGee, Mark (15 січня 2008). Preds light up Flames, 3–0 (англ.). The City Paper. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Predators sign Weber to three-year, $13.5 million deal (англ.). TSN. 23 червня 2008. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Associated Press (7 січня 2009). Predators' Shea Weber makes All-Star team (англ.). USA Today.
- ↑ Wyshynski, Greg (6 марта 2009). Shea Weber's fighting addiction may require intervention (англ.). Yahoo! Sports. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Weber named new Nashville captain. NHL.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- ↑ Ші Вебер підписав контракт на $110 мільйонів з Philadelphia Flyers. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- ↑ "Нашвілл" продублюваа пропозицію "Філадельфії" та зберегла Вебера | NHL.com. www.nhl.com. Процитовано 30 червня 2016.
- ↑ Allen, Kevin (29 червня 2016). Canadiens trade P.K. Subban to Predators for Shea Weber. USA Today. Gannett Company. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
- ↑ Rangers eliminate Canadiens with Game 6 win. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ Shea Weber will not return this season (Press Release). National Hockey League. 22 лютого 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
- ↑ Shea Weber named Canadiens' 30th captain. Canadian Broadcasting Corporation. 1 жовтня 2018. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ Engels, Eric (2 лютого 2021). Shea Weber hits 1,000 games as one of NHL's 'most respected' to ever play. Sportsnet. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ Canadiens captain Shea Weber won't play next season, possibly ever again. CBC Sports. 22 липня 2021. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ Team Canada adds NHLers Hamhuis, Weber. CBC Sports. 22 квітня 2007. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 10 січня 2011.
- ↑ Keating, Steve (10 травня 2007). Canada avoid Swiss shock to reach last four. Reuters. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 29 грудня 2010.
- ↑ Doan smiling as Canada wins world hockey title. CTV Television Network. 13 травня 2007. Процитовано 9 лютого 2008.[недоступне посилання]
- ↑ CBC Sports (23 квітня 2009). Doan to wear captain's 'C' for Team Canada. CBC Sports. Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 29 грудня 2010.
- ↑ Johnston, Chris (28 квітня 2009). Canada routs Slovakia. Toronto: The Globe and Mail. Процитовано 29 грудня 2010.
- ↑ Best players per game (PDF). International Ice Hockey Federation. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2010.
- ↑ Scoring leaders (PDF). International Ice Hockey Federation. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2013. Процитовано 29 грудня 2010.
- ↑ Kovalchuk named MVP. International Ice Hockey Federation. 10 травня 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 29 грудня 2010.
- Ші Вебер на офіційному сайті НХЛ (англ.)
- Ші Вебер на сайті The Internet Hockey Database (англ.)
- Народились 14 серпня
- Народились 1985
- Канадські хокеїсти
- Гравці збірної Канади з хокею
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 2014
- Чемпіони зимових Олімпійських ігор 2014
- Канадські олімпійські чемпіони
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 2010
- Чемпіони зимових Олімпійських ігор 2010
- Учасники матчів всіх зірок НХЛ
- Хокеїсти «Мілвокі Едміралс»
- Хокеїсти «Нашвілл Предаторс»
- Хокеїсти «Монреаль Канадієнс»
- Задрафтовані «Нашвілл Предаторс»