Шаховий Оскар
| Шаховий Оскар | |
| Вид спорту | шахи |
|---|---|
| Нагорода від | AIPE і 64[d] |
| Офіційний сайт(англ.) | |
_-_1.jpg)
Шаховий Оскар — щорічна нагорода для найкращого шахіста світу за підсумками року. Приз заснувала Міжнародна асоціація шахової преси (AIPE) 1967 року. Після розпаду AIPE 1988 року приз не вручали. З 1995 до 2013-го нагороду присуджував російський журнал «64».
Уперше ідея визначити найкращого шахіста року за версією шахової преси виникла наприкінці 1967 року під час міжнародного турніру в Пальма-де-Мальорка, одним із організаторів якого був каталонський шаховий журналіст і діяч Жорді Пуїґ-і-Лаборда (кат. Jordi Puig i Laborda). У турнірі переміг данець Бент Ларсен, для якого це була вже четверта поспіль перемога в міжнародних турнірах 1967 року, тому журналісти присудили йому щойнозаснований приз. 1968 року Міжнародну асоціацію шахової преси (AIPE) зареєстровано, а «Оскар» почали вручати вже офіційно. У 1967–1972 роках церемонія вручення відбувалась під час міжнародного турніру в Пальма-де-Мальорка, 1973 — в Мадриді, а з 1974 до 1988 року — в Барселоні.
До 1972 року статуетка мала вигляд вершника на невеликому коні, 1973 року це був ведмідь, який лізе на дерево (див. герб Мадриду), а в 1974–1988 статуетка «Оскара» була копією знаменитої скульптури «Пані з парасолькою» в Барселоні. 1988 року після смерти Жорді Пуїґа діяльність AIPE, а також вручення «Оскара», було припинено.
Присудження нагороди відновлено 1995 року з ініціативи російського часопису «64». Спочатку статуетка символізувала вічно молоду Москву, згодом — чоловіка в човні, героя повісті Миколи Лєскова «Зачарований мандрівник» (рос. Очарованный странник). Останнє вручення відбулося 2013 року.
Рекордсмени:
- Гаррі Каспаров — 11 нагород
- Анатолій Карпов — 9
- Вішванатан Ананд — 6
- Магнус Карлсен — 5 нагород
.svg){kind=small}
- «Каїсса» — приз найкращій шахістці року
- W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, tom 2, ss. 847—848
- «Оскар» // Шахматы: энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 281.
- oscar.fide.com (архівна версія)
- http://chessforallages.blogspot.com/2012/05/international-chess-journalists.html
- https://uia.org/s/or/en/1100061901 [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]