Фрідріх III (маркграф Майсену)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх III Суворий
нім. Friedrich III. der Strenge
Фрідріх III Суворий
Фрідріх III Суворий
Фрідріх III з дружиною
26-й маркграф Майсену
1349 — 1381
Попередник: Фрідріх II
Наступник: Вільгельм I
Фрідріх IV
Вільгельм II
Георг I
ландграф Тюрингії
1349 — 1381
Попередник: Фрідріх II
Наступник: Балтазар
Вільгельм I
 
Народження: 14 грудня 1332
Дрезден, Майсенське маркграфство, Священна Римська імперія[1]
Смерть: 21 травня 1381 (48 років)
Альтенбурґ, Священна Римська імперія
Поховання: Altzella Abbeyd
Рід: Веттіни
Батько: Фрідріх II
Мати: Матильда Віттельсбах
Шлюб: Catherine of Hennebergd
Діти: 4 сини

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фрідріх III Суворий (нім. Friedrich III. der Strenge, 14 грудня 1332 — 21 травня 1381 року) — 26-й маркграф Майсену і 13-й ландграф Тюрингії в 1349—1381 роках (спільно з братами (Балтазаром і Вільгельмом). Мав також прізвисько «Тримаючий друзів» (der Freundholdig).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Веттінів. Син Фрідріха II, марграфа Майсену іландграфа Тюрингії, й Матильди Віттельсбах. Народився 1332 року в місті Дрезден. 1346 році оженився на представниці роду Геннеберг. У 1347 році після смерті тестя отримав права на частину графства Геннеберг, зокрема округ Кобург. Втім довелося протистояти тещі Юдит Асканії.

У 1349 році після смерті батька разом з братами Балтазаром і Вільгельмом успадкував володіння. На той час Фрідріх був старшим братом (Балтазар і Вільгельм були ще неповнолітніми), тому отримав переваги в управлінні Майсеном і Тюрингією. 1353 році після смерті Юдит Асканії заволодів Кобургом. Пізніше він купив частину маркграфства Ландсберг, міста Ельгерсбург, Цербіг, Зангергаузен. Також завдав нової поразки графам Шварцбургам, що намагалися відновити своє становище в Тюрингії. Втім 1359 року не зміг повернути під владу графство Брена, яким раніше заволоділи Саксонські Асканії.

У 1368 році у зв'язку з повноліттям братів вимушений був дійсно розділити з ними владу над родинними володіннями. Було домовлено кожні 2 роки змінювати урядовців Тюрингії та Майсену. У 1371 році підтримав ландграфа Генріха II Гессенського у війні проти Ліги зірки (входили графи, абати, єпископи, імперські лицарі Нижньої Саксонії та Франконії) на чолі з Отто I, герцогом Брауншвейзьким. У 1372 році надав війська братові Балтазару, який безпосередньо брав участь у війні спільно з Гессеном. У 1373 році в Ешвеге спільно з братами уклав договір з Генріхом II та його спадкоємцем Германом II щодо взаємного спадкування володінь на випадок вимирання одного з родів.

1379 року відбувся остаточних розділ між братами, при якому Фрідріх III отримав більшу частину маркграфства Майсен (співправителем його став брат Вільгельм) й невеличкі області в Тюрингії та зберіг титул ландграфа.

Помер 1381 року в Альтенбурзі, поховано в цистерціанському монастирі Альтцелла (місто Носсен). Його сини успадкували Майсенське маркграфство (спільно зі стрийком Вільгельмом I), Тюрингія повністю перейшла до Балтазара.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Катерина, донька графа Генріха IV фон Геннеберг-Шлойсінгена

Діти:

  • Фрідріх (д/н—1350)
  • Фрідріх (1370—1428) — маркграф Майсену, курфюрст Саксонії
  • Вільгельм (1371—1425) — маркграф Майсену
  • Георг (1380—1401) — маркграф Майсену

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Harald Schieckel: Friedrich III. der Strenge. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 520 f.