Туніська арабська мова

Туніська арабська
Туніська арабська
/Tu:nsi/ تونسي
Поширена в	Тунісі та в межах діялектного континууму в Алжирі та Лівії
Етнічність	туніські араби
Носії	12 млн
Писемність	арабський алфавіт, латинка
Класифікація	Афразійська родина ; Семітське відгалуження Західно-семітський ареал Центрально-семітська Арабська Туніська арабська
Офіційний статус
Регіональна	як різзновид магрибської арабської 7 травня 1999 (не ратифіковано через низку конституційних моментів):
Коди мови
ISO 639-3	aeb

Туніська арабська — магрибський діалект арабської мови, якою розмовляє близько 11 мільйонів людей. Зазвичай відома носіям як даріжа, щоб відрізнити її від літературної арабської, або як Тунсі, що означає «туніська». Нею розмовляють повсюди в Тунісі. Вона зливається як частина діялектного континууму з подібними різновидами в східному Алжирі та західній Лівії. Її морфологія, синтаксис, вимова та словниковий запас цілком відмінні від літературної та класичної арабської. Туніську арабську важко зрозуміти арабомовним мешканцям Середнього Сходу (включаючи єгиптян), проте вона набагато легше зрозуміла іншим арабомовним мешканцями Північної Африки (алжирцям, лівійцям та марокканцям. Туніська тісно пов'язана з мальтійською^[3], яку не розглядають як діялект арабської із соціолінґвістичних причин.

Практично всі письменні носії туніської також розуміють і можуть розмовляти літературною арабською. Переважна більшість тунісців не розглядають туніську арабську як власне самостійну мову, лише як перекручену форму класичної арабської.^{[джерело?]}

Характерні відмінності

Туніська арабська є усним різновидом арабської й, отже, поділяє багато особливостей з іншими сучасними різновидами^[en], особливо північно-африканськими. Деякі з цих відмінностей (від інших діялектів арабської) наведено нижче.

Зберігає консервативну приголосну фонологію, з /q/ та міжзубні спіранти.
Дистинктивне використання для майбутнього часу префікса 'besh' + дієслово, що приблизно відповідає англійському 'will' + дієслово.
На противагу переважній частині мусульманських країн, вітання «Assalamu Alaikoum» не використовують як загальноприйняте в Тунісі. Тунісці вживають вислови «Asslema» (офіційне) чи «Ahla» (неофіційне) щоб привітатись. Також, «bislema» (офіційне) чи італійське «ciao» (неофіційне) — щоб попрощатись.

Див. також

Примітки та посилання

Примітки

↑ (фр.) Caubet, D. (2004). La" darja", langue de culture en France. Hommes et migrations, 34–44. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
↑ (фр.) Barontini, A. (2007). Valorisation des langues vivantes en France: le cas de l'arabe maghrébin. Le Français aujourd'hui, 158(3), 20–27.
↑ Borg and Azzopardi-Alexander Maltese (1997:xiii) 'Безпосереднім джерелом для місцевого діялекту арабської, на якому спілкуються на Мальті, була мусульманська Сицилія, проте його первинним джерелом видається Туніс. Фактично мальтійська відображає деякі особливості характерні для магрибської арабської, хоча протягом останніх восьмиста років незалежного розвитку вона відокремилась від туніської арабської'.

Посилання

Baccouche, Taieb (1972) «Le phonème „g“ dans les parlers arabes citadins de Tunisie» Revue Tunisienne de Sciences Sociales 9 (30/31) pp. 103—137
Baccouche, Taieb, Hichem Skik and Abdelmajid Attia (1969) Travaux de Phonologie, parlers de Djemmal, Gabès et Mahdia. Tunis: Cahiers du CERES.
Cantineau, Jean-Pierre. (1951) «Analyse du parler arabe d'El-Hâmma de Gabès» Bulletin de la Société Linguistique de Paris 47, pp. 64–105
Gibson, Michael (1998) «Dialect Contact in Tunisian Arabic: sociolinguistic and structural aspects» Ph.D. Thesis, University of Reading
Jabeur, Mohamed (1987) «A Sociolinguistic Study in Rades: Tunisia». Ph.D. Thesis, University of Reading
Marçais, W. (1950) «Les Parlers Arabes» in Basset et al. Initiation à la Tunisie. Paris: Adrien-Maissonneuve 195—219.
Mion, Giuliano (2004) «Osservazioni sul sistema verbale dell'arabo di Tunisi» Rivista degli Studi Orientali 78, pp. 243—255.
Saada, Lucienne (1984) Elements de description du parler arabe de Tozeur. Paris: Geuthner Diff.
Singer, Hans-Rudolf (1984) Grammatik der arabischen Mundart der Medina von Tunis. Berlin: Walter de Gruyter.
Stumme, H. (1896) Grammatik des tunisischen Arabisch, nebst Glossar Leipzig.
Talmoudi, Fathi (1980) The Arabic Dialect of Sûsa (Tunisia). Göteborg: Acta Universitatis Gothoburgensis.

Зовнішні посилання

[recogn99-1] (фр.) Caubet, D. (2004). La" darja", langue de culture en France. Hommes et migrations, 34–44. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]

[cairnL-2] (фр.) Barontini, A. (2007). Valorisation des langues vivantes en France: le cas de l'arabe maghrébin. Le Français aujourd'hui, 158(3), 20–27.

[3] Borg and Azzopardi-Alexander Maltese (1997:xiii) 'Безпосереднім джерелом для місцевого діялекту арабської, на якому спілкуються на Мальті, була мусульманська Сицилія, проте його первинним джерелом видається Туніс. Фактично мальтійська відображає деякі особливості характерні для магрибської арабської, хоча протягом останніх восьмиста років незалежного розвитку вона відокремилась від туніської арабської'.

[1]

[2]

[3]