Перейти до вмісту

Стефан (Хараламбідіс)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Митрополит Стефан
Μητροπολίτης Στέφανος
2-й Митрополит Талліннський
і всієї Естонії
з 13 березня 1999
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Александер Паулус
Єпископ Назіанзінській,
вікарій Галльської митрополії
25 березня 1987 — 13 березня 1999
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Павло (де Баллестер-Конвальер)
Наступник: Феодорит (Полізогопулос)
 
Альма-матер: Свято-Сергієвський православний богословський інститутd
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Хрістакіс Хараламбідіс
Народження: 29 квітня 1940(1940-04-29) (84 роки)
Букаву, Бельгійське Конго
Священство: 17 листопада 1968 року
Єп. хіротонія: 25 березня 1987 року

Нагороди:

офіцер ордена Почесного легіону Орден Білої зірки 2 ступеня

CMNS: Стефан у Вікісховищі

Митрополит Стефан (грец. Μητροπολίτης Στέφανος, ест. Metropoliit Stefanus; в миру Хрістакіс Хараламбідіс, грец. Χριστάκης Χαραλαμπίδης; рід. 29 квітня 1940, Костерманвіль, Бельгійське Конго) - єпископ Константинопольського патріархату, митрополит Талліннський, керуючий Естонської апостольської православної церквою (з 1999).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня 1940 року в Костерманвіле (нині Букаву), в Бельгійському Конго (нині - Демократична Республіка Конго) в грецькій родині кіпрських біженців.

У 1959 році закінчив школу «Notre-Dame de la Victoire» і єзуїтський коледж в Букаву, після чого протягом року навчався на медичному факультеті в католицькому Університеті в Лувене (Бельгія), звідки в 1960 році перевівся на навчання до Свято-Сергіївського православного богословського інституту в Парижі (Франція).

Служіння у Франції

[ред. | ред. код]

6 січня 1963 був висвячений в сан диякона для служіння в грецькій Галльській митрополії у Франції.

У 1964 році паралельно почав навчатися в Сорбонні. У 1965 році отримав ступінь магістра в Свято-Сергіївському інституті.

17 листопада 1968 висвячений у сан священика.

У 1972 році возведений у сан протосинкела, ставши найближчим помічником митрополита Мелетія (Карабініса) з управління південним регіоном Франції з проживанням в Ніцці.

25 березня 1987 був хіротонізований в титулярного єпископа Назіанзського, вікарія грецької Галльської митрополії у Франції. Як вікарний єпископ, як і раніше проживав в Ніцці.

Протягом тридцяти років він був відповідальною особою за молодіжну роботу галльської метрополії. У цей період він був головним секретарем Асамблеї православних єпископів Франції, головою комісії із засобів масової інформації православних церков Франції, продюсером православних програм на французькому телебаченню і радіо. Представляв галльську митрополію і Константинопольський Патріархат на різних міжнародних зустрічах у Франції, Сербії, Іспанії, Швейцарії, Росії та Фінляндії.

З 1990 по 1999 рік був лектором в Свято-Сергіївському богословському інституті і професором патрології в католицькій семінарії Ніцци. Він читав лекції на юридичному факультеті Університету Ніцци про геополітичну роль православної церкви і в університеті Монпельє про духовну традицію Візантії. Написав численні богословські статті та книги, які були переведені на грецьку, італійську, іспанську та румунську мови, був редактором двох журналів в Південній Франції.

Церковне служіння в Естонії

[ред. | ред. код]

13 березня 1999 року призначений керуючим Естонської апостольської православної церквою в юрисдикції Константинопольського патріархату. Як зазначає сам митрополит Стефан, «для мене призначення в Естонію стало сюрпризом. До цього я був вікарним єпископом грецької архієпископії у Франції, проживав на півдні, в Ніцці. І коли мені сказали про Естонію, я навіть спочатку не знав, де вона знаходиться. Припускав, що десь біля Сибіру». Інтронізація відбулася 21 березня 1999 з присвоєнням титулу — «митрополит Талліннський і всієї Естонії».

Виступав проти реєстрації Естонської православної церкви Московського патріархату, яка сталася лише в 2001 році.

Напередодні візиту до Росії (20 січня 2005 року) президента Естонії Арнольда Рюйтеля звинуватив Московський патріархат у створенні напруженості між православними в Естонії.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Monseigneur Stéphanos, Ministères et charismes dans l'Église orthodoxe, Desclée de Brouwer, 1988.
  • Monseigneur Stéphanos, Une saison en orthodoxie, L’année liturgique sur Radio-France Orthodoxie, éditions du Cerf, 1992 ISBN 978-2204045537
  • Monseigneur Stéphanos, Premier regard sur l’orthodoxie, éditions du Dauphin, 1994.
  • Métropolite Stéphanos de Tallinn et de toute l’Estonie et Jean-François Jolivalt, La véritable histoire des Orthodoxes d’Estonie, L’Harmattan, 2012 ISBN 978-2-336006260

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]