Сен-Ілер-ле-Вуї
| Сен-Ілер-ле-Вуї Saint-Hilaire-le-Vouhis
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Пеї-де-ла-Луар |
| Департамент | Вандея |
| Округ | Ла-Рош-сюр-Іон |
| Кантон | Шантонне |
| Код INSEE | 85232 |
| Поштові індекси | 85480 |
| Координати | 46°41′19″ пн. ш. 1°07′45″ зх. д.H G O |
| Висота | 29 - 109 м.н.р.м. |
| Площа | 28,91 км² |
| Населення | 1090 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 37,7 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Jean Bureau 2020-2026 |
|
| |
.jpg)
Сен-Іле́р-ле-Вуї́ (фр. Saint-Hilaire-le-Vouhis) — муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Вандея. Населення — 1090 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 360 км на південний захід від Парижа, 70 км на південний схід від Нанта, 23 км на схід від Ла-Рош-сюр-Іона.
Динаміка населення (INSEE[3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 477 | 139 | 47 | 144 | 82 | 56 | 9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 445 | 91 | 39 | 162 | 70 | 74 | 9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 637 осіб працездатного віку (15—64 років) 518 були активними, 119 — неактивними (показник активності 81,3%, у 1999 році було 73,6%). З 518 активних мешканців працювали 464 особи (253 чоловіки та 211 жінок), безробітними було 54 (24 чоловіки та 30 жінок). Серед 119 неактивних 36 осіб було учнями чи студентами, 47 — пенсіонерами, 36 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році у муніципалітеті числилось 367 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 993,0 особи, медіана доходів виносила 15 047 євро на одного особоспоживача[6].
|
Сен-Мартен-де-Нуає | Saint-Martin-des-Noyers | Сент-Сесіль |
|
| Фужере | Пн | Шантонне | ||
| Зх Сен-Ілер-ле-Вуї Сх | ||||
| Пд | ||||
| Бурнезо | Bournezeau | Chantonnay |
- Сен-Ілер-ле-Вуї на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Saint-Hilaire-le-Vouhis sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |