Сарни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сарни (значення).
Сарни
Герб Сарн Прапор Сарн
Вокзал станції Сарни
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Сарненська міська громада
Код КАТОТТГ UA56080170010061049
Засноване 1885 (139 років)
Перша згадка 1648
Населення ▼ 28 626 (01.01.2022)[1]
 - повне ▼ 28 626 (01.01.2022)[1]
Площа 22 км² км²
Густота населення 1352 осіб/км²
Поштові індекси 34500—34507
Телефонний код +380-3655
Координати 51°19′37″ пн. ш. 26°37′59″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 150 м
Водойма р. Случ
Назва мешканців сарненчáнин, сарненчáнка, сарненчáни
Відстань
Найближча залізнична станція Сарни
До обл./респ. центру
 - залізницею 87 км
 - автошляхами 90,2 км
До Києва
 - залізницею 311 км
 - автошляхами 305 км
Міська влада
Адреса 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Широка, 31
Вебсторінка Сарненська міська рада

CMNS: Сарни у Вікісховищі

Мапа
Сарни. Карта розташування: Україна
Сарни
Сарни
Сарни. Карта розташування: Рівненська область
Сарни
Сарни
Мапа

Са́рни — місто в Україні, адміністративний центр Сарненської міської громади та Сарненського району Рівненської області. Населення — 30 000 осіб (2024). Залізничний вузол. Льонопереробний завод, металообробна промисловість. Відоме з 1648 року. Статус міста з 1939 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Случ (притока Горині) за 90 км на північ від Рівного (автошлях Н25). Фізична відстань до Києва — 312 км[2]. Південною околицею міста проходить автошлях E373.

Сусідні населені пункти:[2]

Компасна роза Маслопуща Стрільськ
Глушиця
Люхча
Дубки 		Обірки Компасна роза
Пн
Зх    Сарни    Сх
Пд
Костянтинівка
Орлівка 		Немовичі Тинне

У місті розташований міжнародний залізничний пункт пропуску з Білоруссю: Сарни — Лунинець.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні помірного клімату. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18,3 °C (65 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6,1 °С (21 °F).[3]

Клімат у місті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[4] Опадів 618 мм на рік.[4] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм.[4] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 91 мм.[4] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 62 мм.[4] Пересічна температура січня — -5.5 °C, липня — 18.7 °C.[4] Річна амплітуда температур становить 24.2 °C.[4]


Клімат Сарн
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 8 11 22 27 30 33 33 37 31 27 17 15 37
Середній максимум, °C −3 −1 3 13 19 23 24 23 20 12 5 0 11
Середня температура, °C −5 −3 0 8 13 17 18 17 14 8 2 −2 7
Середній мінімум, °C −8 −6 −2 3 7 11 12 12 8 5 0 −5 3
Абсолютний мінімум, °C −27 −26 −23 −6 −3 2 6 0 −1 −6 −25 −23 −27
Норма опадів, мм 30 50 20 40 50 60 70 60 50 40 40 40 610
Джерело: Weatherbase

Історія

[ред. | ред. код]

Сарни називають перлиною Західного Полісся. Місто, яке почалось із залізничного вузла, поєднує історію українців, поляків, євреїв і ромів.[5]

Станом на 1859 рік, Сарни ( Доротичі) було власницьким селом, тут діяла дерев'яна православна церква, римо-католицька каплиця та винокурний завод, налічувалося 132 дворів та 1100 жителів (547 чоловіків і 553 жінок), з них 1088 православних, 8 євреїв, 4 римо-католиків[6].

У 1885 році на перехресті залізниць Рівне — Лунинець і Ковель — Коростень (Ковельська залізниця) був закладений полустанок, невеличке дерев'яне приміщення. Так і з'явилась на карті поліської залізниці маленька станція «Сарни». Для працівників станції почали будувати житло, помітно почала зростати і чисельність населення. Отож, подальший розвиток міста тісно був пов'язаний із залізницею.

1902 року прокладена залізнична лінія Київ — Сарни — Ковель. Після цього в селищі було збудоване паровозне депо та вагонна дільниця.

3 червня 1917 року, постановою Тимчасового Уряду про перетворення 41 сільського поселення в міста, селище при станції Сарни Рівненського повіту Волинської губернії отримало статус міста.

У 1918 році Сарни стали тимчасовим прихистком Української центральної ради. 19 лютого 1918 року до міста прибули ешелони з урядовими установами і Центральною Радою. Воно тимчасово стало місцем перебування центральних органів УНР.[7]

У 1920 році радянська влада, що не визнавала розпоряджень «старого режиму», вдруге надала Сарнам статус села.

У 1921 році після укладення Ризького миру Сарни опинилися у складі Польщі.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі Сарненського повіту і включення їх до міста[8].

19-21 вересня 1939 року 60-та стрілецька дивізія штурмувала Сарненський укріплений район з бетонними дотами і бронепоїздом № 11[9].

6 липня 1941 року місто зайняли німці[10]. У 1942 році німецькі нацисти вбили близько 14 000 євреїв Сарн і округи.

У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Сарнах поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[11]. Сарни входили до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[12]. У Сарнах у 1941 році містилася штаб-квартира Окружної команди української міліції, організованої з дозволи німецької влади, проте яка підпорядковувалась Поліській Січі на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем[13]. У листопаді 1941 року в Сарнах з'явився гурток товариства «Жіночої служби Україні», який організовував у містечку українські громадські та культурні заходи[14].

11 січня 1944 року Сарни були зайняті радянською армією[10]. Місто почало інтенсивно розвиватись після німецько-радянської війни, поступово набирало промислового характеру. Сьогодні в Сарнах працює 17 промислових підприємств, на яких трудиться майже 3 тисячі чоловік, 12 будівельних, 5 транспортних організацій.

Вигідне географічне розташування, сприятливі умови для розвитку промислового виробництва, природні багатства (ліс, торф, граніт, вапняки та ін.), наявність залізничної станції, автомагістралей обласного та державного значення висунули місто в число привабливих ділових партнерів у державі та за кордоном.

До послуг 28-тисячної територіальної громади 6 лікарень, 7 дитячих садків, 4 будинки культури, 88 магазинів, 42 підприємства громадського харчування, 15 побутових підприємств, 2 ринки. У місті діє 9 районних організацій політичних партій, 13 релігійних громад.

Усьому світові стала відома військова база «Сарни» у зв'язку з ліквідацією ракет середньої дальності згідно з договором між колишнім СРСР та США. У Сарнах була знищена остання пускова установка згаданого класу ракет.

Російське вторгнення в Україну

[ред. | ред. код]
Докладніше: Обстріли Рівного

16 березня 2022 року, ввечері, в ході російського вторгнення в Україну, місто вперше зазнало ракетного удару з боку ЗС РФ. За повідомленням голови Рівненської ОДА Віталія Коваля удар був завданий по одному з військових інфраструктурних об'єктів у Сарнах. Він також зазначив, що жертв і постраждалих не було[15].

СТО вражена ракетною атакою (25 червня 2022 року)

25 червня 2022, ввечрі, місто вдруге зазнало ракетного удару з боку ЗС РФ. За словами голови Рівненської ОДА Віталія Коваля удар був здійснений по цивільній інфраструктурі, щонайменше 4 людини загинуло ще семеро було поранено[16].

28 серпня 2022, також ввечері, у Сарнах пролунали потужні вибухи під час повітряної тривоги, місто втретє зазнало ракетного удару з боку ЗС РФ. За словами голови Рівненської ОДА Віталія Коваля загалом було зафіксовано чотири ракетні удари по об'єкту військової інфраструктури. Обійшлося без жертв. Ударною хвилею пошкоджено близько 30 житлових будинків та приміщення центральної районної лікарні[17].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року у Сарнах проживало 28 257 осіб[18].

Станом на 1 січня 2019 року населення становило 29 205 осіб[19].

Динаміка населення[20]
1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2019
13 400 10 174 15 409 19 137 29 269 30 012 28 144 28 151 28 604 29 205

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[21]:

Національність Відсоток
українці 94.67%
росіяни 3.54%
білоруси 1.05%
цигани 0.22%
поляки 0.14%
інші/не вказали 0.38%

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[22]:

Мова Кількість Відсоток
українська 26906 95.22%
російська 1182 4.18%
білоруська 89 0.31%
циганська 34 0.12%
вірменська 7 0.03%
польська 6 0.02%
румунська 2 0.01%
інші/не вказали 31 0.11%
Усього 28257 100%

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті функціонують 3 школи нового типу (Сарненський ліцей № 1 імені Т. Г. Шевченка[23], Сарненська гімназія та Сарненський районний ліцей «Лідер»), дві школи І—ІІІ ступенів (№ 2 та № 4), дві школи І—ІІ ступенів (№ 3 та № 6), а також спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови. Серед навчальних закладів міста особливе місце належить КЗ «Сарненська мистецька школа», яка функціонує вже понад 60 років і в якій наразі навчається понад 400 учнів.

У Сарнах розташовані два училища (Сарненський професійний аграрний ліцей та вище професійне училище № 22) та педагогічний коледж.

В місті працюють фукціонують Сарненська міська бібліотека № 1 і Сарненська районна бібліотека для дітей.

В Сарнах налічується 8 дитячих садочків: № 1 «Дзвіночок», № 3 «Ялинка», № 4 «Сонечко», № 5 «Вербиченька», № 6 «Казка», № 7 «Калинка», № 8 «Веселка» та № 9 «Росинка».

ЗМІ

[ред. | ред. код]

СарниNews.City — міське інтернет-видання, запущене у вересні 2019 року колективом газети «Сарненські новини» та Мережею міських сайтів «The City»[24].

Транспорт

[ред. | ред. код]

В місті Сарни розташовані залізнична станція, автовокзал, діють 10 міських автобусних маршрути (№ 1/1, 1/2, 2/1, 2/2, 3, 5, 6, 7/1, 7/2, 8).

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Розвилка — заповідне урочище (лісове) місцевого значення.
  • Троїцька церква — була побудована ще в 1725 році на кошти місцевого мецената і поміщика А. Прушинського. І хоча церква існує вже понад 200 років, вона вистояла під час артобстрілів у Другій світовій війні 1941-1945 рр., Нацистської окупації, пережила вона і правління комуністів з їх гоніннями на віру. І при цьому змогла зберегти свій унікальний, практично первозданний вигляд[25].

Релігія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Храми Сарн
  • Церква Різдва Богородиці, ПЦУ
  • Церква Свято-Покровська, ПЦУ
  • Церква Свято-Покровська, ПЦУ
  • Церква Свято-Покровський кафедральний собор, УПЦ МП
  • Церква Свято-Троїцька, УПЦ МП
  • Церква Св. Мучениць Віри, Надії, Любові і їх матері Софії, УПЦ МП
  • Костел Преображення Господнього, РКЦ
  • Церква Святого Володимира Великого, УГКЦ
  • Юдейська релігійна громада
  • Релігійна громада помісної церкви християн віри євангельської
  • Релігійна громада помісної церкви християн віри євангельської п'ятидесятників Божого спасіння
  • Релігійна громада церкви євангельських християн-баптистів
  • Релігійна громада церкви Адвентистів Сьомого дня
  • Релігійна громада «Біблійна місіонерська церква Благовіщення»
  • Євангельських Християн баптистів
  • Релігійна громада духовного центру "Родове вогнище рідної православної віри «Світовит»
  • Свідки Єгови

Відомі особи

[ред. | ред. код]
'У місті народилися чи проживали:

Вісім сарненчан мають почесні звання і нагороди незалежної України, а окремі колективи фізкультури, самодіяльні митці стали лауреатами національних та міжнародних конкурсів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ а б місто Сарни. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
  3. ↑ Клімат Сарн
  4. ↑ а б в г д е ж Sarny climate: Average Temperature, weather by month, Sarny weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  5. ↑ Гайда до Сарн! Путівник містом залізничників і сонячного каменю. СарниNews.City (рос.). Процитовано 21 січня 2020.
  6. ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 654. (рос. дореф.)
  7. ↑ Сарненська міська рада.
  8. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 3 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Sarn w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  9. ↑ В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  10. ↑ а б Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  11. ↑ Ігор Марчук (2 червня 2017). Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали. Історична правда. Процитовано 9 вересня 2019.
  12. ↑ Коротун, 1996, с. 13.
  13. ↑ Олійник та Завальнюк, 2012, с. 58.
  14. ↑ Олійник та Завальнюк, 2012, с. 158-159.
  15. ↑ Російські військові обстріляли Сарни на Рівненщині — місцева влада. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 березня 2022.
  16. ↑ Через ракетний удар по Сарнах на Рівненщині загинули чотири людини – голова ОВА. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 червня 2022.
  17. ↑ У Сарнах внаслідок ракетного удару пошкоджені військовий об’єкт і лікарня.
  18. ↑ Облікова картка міста Сарни на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 9 липня 2014.
  19. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 62, 83. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. [Архівовано 26 червня 2019 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Динаміка чисельності населення міст України
  21. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  22. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  23. ↑ Сарненський ліцей № 1 ім. Т. Г. Шевченка.
  24. ↑ СарниNews.City - хто ми і чому запустили сайт. СарниNews.City (укр.). Процитовано 17 січня 2020.
  25. ↑ Троїцька церква.

Книги

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарни
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сарни&oldid=43721000