Сан-Томе (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сан-Томе.
Сан-Томе
São Tomé
Герб Прапор
герб прапор
Основні дані
0°20′10″ пн. ш. 6°40′53″ сх. д. / 0.33611° пн. ш. 6.68139° сх. д. / 0.33611; 6.68139Координати: 0°20′10″ пн. ш. 6°40′53″ сх. д. / 0.33611° пн. ш. 6.68139° сх. д. / 0.33611; 6.68139
Країна Сан-Томе і Принсіпі
Регіон Острів Сан-Томе
Район Аква Ґранде
Столиця для Сан-Томе і Принсіпі, São Tomé Provinced і Агуа-Гранде
Засновано 1485
Площа 17 км²
Населення 56 945 (оцінка 2008)
Висота НРМ 137 м
Водойма Гвінейська затока
Назва мешканців фр. Santoméenne[1] і фр. Santoméen[1]
Міста-побратими Лісабон, Кінґстаун, Луанда, Лібревіль, Аккра
Телефонний код (+239) 239-11x-xxxx
Часовий пояс UTC+0, Africa/Sao_Tome (Сан-Томе і Принсіпі)
GeoNames 2410763
OSM ↑4680163 ·R (Агуа-Гранде)
Міська влада
Мапа
Мапа
CMNS: Сан-Томе у Вікісховищі

Сан-Томе́ (порт. São Tomé; також відоме під назвою Салазар) — столиця та найбільше місто центральноафриканської острівної держави Сан-Томе і Прінсіпі. Його назва португальською означає «Святий Фома». Засноване у XV столітті, це одне з найстаріших колоніальних міст Африки.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Альваро Камінья заснував колонію Сан-Томе у 1493 році. Португальці прибули до Сан-Томе у пошуках землі для вирощування цукрової тростини. Острів був безлюдним до прибуття португальців приблизно в 1470 році. Клімат Сан-Томе, розташованого приблизно за 40 кілометрів (25 миль) на північ від екватора, був достатньо вологим, щоб вирощувати цукрову тростину в дикому достатку. У 1497 році 2 000 єврейських дітей, віком до восьми років, були вивезені з Піренейського півострова для отримання католицької освіти відповідно до національної політики навернення до католицизму.[3] Розташоване неподалік африканське королівство Конго з часом також стало джерелом рабської праці. Острів Сан-Томе був головним центром виробництва цукру в XVI столітті; до 1600 року його обігнала Бразилія.[4]

Центром Сан-Томе є собор шістнадцятого століття, який був значною мірою перебудований у XIX столітті. Ще одна рання будівля — форт Сан-Себастьян, збудований у 1566 році, де зараз знаходиться Національний музей Сан-Томе. 9 липня 1595 року повстання рабів на чолі з Рей Амадором взяло контроль столицю; вони були підкорені в 1596 році[5] 1599 року голландці захопили місто та острови на два дні; вони знову окупували його в 1641 році на рік. Місто було столицею португальської колонії Сан-Томе і Прінсіпі, а після здобуття Сан-Томе і Прінсіпі незалежності в 1975 році стало столицею суверенної держави.[6]

Географія

[ред. | ред. код]

Сан-Томе, важливий як порт, розташований у затоці Ана-Чавеш на північному сході острова Сан-Томе, а Ілеу-дас-Кабрас лежить неподалік у відкритому морі. Сан-Томе розташоване на північний схід від Тріндаді, на південний схід від Гвадалупе та на північний захід від Сантани. З цими містами його з'єднує шосе, яке оточує весь острів Сан-Томе. Він пов'язаний з Кабо-Верде щотижневим поромом.[7]

Серед визначних пам'яток міста — Президентський палац, кафедральний собор і кінотеатр. У місті також розташовані школи, середні та вищі навчальні заклади, політехнічний університет, два ринки, три радіостанції, громадська телевізійна станція TVSP, кілька клінік і лікарень, головний аеропорт країни — Міжнародний аеропорт Сан-Томе (з якого здійснюються прямі регулярні рейси до Анголи, Габону, Гани та Португалії, а також нерегулярні внутрішні рейси до Прінсіпі), і багато площ (praças). Сан-Томе також слугує центром дорожньої та автобусної мережі острова. Місто добре відоме своєю грою тчілолі.[8]

Клімат

[ред. | ред. код]

Сан-Томе має тропічний вологий і сухий клімат (Köppen As), хоча він не набагато вищий за напівпосушливий клімат (BSh) через вплив холодної Бенгельської течії, яка робить навіть найвологіші місяці сухішими, ніж можна було б очікувати для такої низької широти, але водночас робить місто дуже хмарним і туманним навіть під час майже бездощового сухого сезону в середині року. Місто має відносно тривалий сезон дощів з жовтня по травень і короткий сухий сезон. В середньому в Сан-Томе випадає трохи менше ніж 900 мм опадів на рік. Температура в місті відносно постійна, середня висока температура зазвичай становить близько 30 °C, а середня низька — близько 22 °C.


Клімат Сан-Томе
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 32 33 32 32 32 31 32 32 33 33 33 33 33
Середній максимум, °C 27 27,7 27,8 27,7 26,6 24,9 23,8 23,7 24,5 25,2 26 26,5 26
Середня температура, °C 25,2 25,2 25,8 25,8 25,2 23,6 22,7 22,9 23,6 24,1 24,6 24,8 24,5
Середній мінімум, °C 20,2 20,5 20,4 20,4 20,3 19 18,2 18,3 19,1 19,5 19,8 20 19,6
Абсолютний мінімум, °C 20 20 20 20 16 16 16 17 17 18 20 20 16
Норма опадів, мм 154.7 119 177.3 197 193.3 29.3 28.7 64.2 114.6 255.9 232.6 194.2 1760.8
Джерело: Weatherbase, Weatherbase

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість розвинена слабко й включає виробництво мила, напоїв і лицювальної плитки. Через міський порт проходить весь експорт країни. Це какао, копра й банани.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Сан-Томе обслуговується міжнародний аеропорт Сан-Томе, з якого здійснюються регулярні рейси до Європи та інших африканських країн.

Демографія

[ред. | ред. код]

Населення Сан-Томе — близько 56 945 осіб.[9]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1990
(23 червня, перепис населення) 		42 331 —
2000
(16 червня, перепис населення) 		49 957 +18.0%
2003
(приблизний розрахунок) 		53 300 +6.7%
2018
(1 липня, приблизний розрахунок) 		71 868 +34.8%

Храмові споруди

[ред. | ред. код]

Серед культових місць споруд переважають християнські церкви та храми: Римсько-католицька єпархія Сан-Томе і Прінсіпі (Католицька Церква), Вселенська Церква Царства Божого, Асамблеї Божі.[10]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Сан-Томе зберігся португальський форт і кілька інших стародавніх будинків.

Освіта

[ред. | ред. код]
  • Національна бібліотека
    Національна бібліотека
  • Школа
    Школа
  • Лекція в університеті Сан-Томе
    Лекція в університеті Сан-Томе
  • Національний ліцей
    Національний ліцей
  • Підготовча школа Патріса Лумумби
    Підготовча школа Патріса Лумумби

Також в місті є португальські Міжнародні школи:[11]

  • Escola Portuguesa de S. Tomé
  • Instituto Diocesano de Formação João Paulo II
  • Escola Bambino
  • Escola Internacional de S. Tomé e Príncipe.

Медицина

[ред. | ред. код]
  • Головною лікарнею країни є лікарня Айрес де Менезеш

Спорт

[ред. | ред. код]
Національний стадіон 12 липня

Спортивні клуби, розташовані в місті, включають «Спортинг Прая Круз» та ФК «Віторія», що знаходяться в околицях Рибоке. Обидві команди грають на «Ештадіу Насьйональ 12 ді Жунью». Загалом в країні близько 30 команд.


Галерея

[ред. | ред. код]
  • Місто вночі
    Місто вночі
  • Три дослідника в Національному музеї Форт Сан-Себастьяно
    Три дослідника в Національному музеї Форт Сан-Себастьяно
  • Вищий суд
    Вищий суд
  • Посольство Португалії
    Посольство Португалії
  • Діти із саморобним велосипедом
    Діти із саморобним велосипедом
  • Сувеніри
    Сувеніри
  • Базар
    Базар
  • Таксі біля базару
    Таксі біля базару
  • Порт
    Порт
  • Свято Чілолі
    Свято Чілолі
  • Свято Чілолі
    Свято Чілолі
  • Центральний банк
    Центральний банк
  • Португальський культурний центр
    Португальський культурний центр

Видатні люди

[ред. | ред. код]
  • Жозе Віанна да Мотта (1868—1948) — португальський піаніст, педагог і композитор
  • Альфредо Азанкот (1872-??) — португальський архітектор, який емігрував до Чилі
  • Алмада Негрейрош (1893—1970) — португальський художник, створював твори літератури та живопису, а також розробляв балетні хореографії
  • Франсішку Жозе Тенрейру (1921—1963) — географ, поет і письменник колоніальної доби
  • Альда Невес да Граса до Еспіріту Санту (1926—2010) — поетеса, яка писала португальською мовою, а після здобуття незалежності працювала в сантомейському уряді
  • Гвадалупе де Сейта (1929—2021) — письменниця, лікар і національний герой
  • Мігел Тровоада (нар. 1936) — прем'єр-міністр 1975—1979 рр. і президент 1991—2001 рр. Сан-Томе і Принсіпі
  • Фрадіке де Мінезіш (нар. 1942) — Президент Сан-Томе і Прінсіпі з 2003 по 2011 рік
  • Олінда Бежа (нар. 1946) — поетеса, письменниця та оповідачка, емігрувала до Португалії та переїхала до Візеу
  • Томе Вера Круз (нар. 1956) — Прем'єр-міністр Сан-Томе і Прінсіпі з квітня 2006 по лютий 2008
  • Консейсан Ліма (нар. 1961) — поет із міста Сантана
  • Патріс Тровоада (нар. 1962) — політик, прем'єр-міністр Сан-Томе і Прінсіпі з 2008 по червень 2008, з 2010 по грудень 2012 і з листопада 2014 по грудень 2018
  • Ауреліо Мартінс (нар. 1966) — журналіст, бізнесмен і політик

Спорт

[ред. | ред. код]

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]

Сан-Томе є побратимом

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ Home. stp.gov.st.
  3. ↑ Allen, Theodore (1997). The invention of the white race (вид. Second). London: Verso. с. 5, Appendix C. ISBN 9781844677719. OCLC 738350824.
  4. ↑ Manning, Patrick (2006). Slavery & Slave Trade in West Africa 1450-1930. Themes in West Africa's history. Athens: Ohio University. с. 102—103. ISBN 978-0-8214-4566-2. OCLC 745696019.
  5. ↑ Seibert, Gerhard (2012). Rei Amador. У Emmanuel Kwaku Akyeampong (ред.). Dictionary of African Biography. Т. 1. Oxford University Press USA. с. 191—192. ISBN 9780195382075.
  6. ↑ Roman Adrian Cybriwsky, Capital Cities around the World: An Encyclopedia of Geography, History, and Culture, ABC-CLIO, USA, 2013, p. 275
  7. ↑ São Tomé gets ferry link with Cape Verde. afrol.com.
  8. ↑ Cultura.
  9. ↑ INE [Архівовано 9 лютого 2017 у Wayback Machine.], Evolução da população São-Tomense por localidades, 2001/2007-08 (порт.)
  10. ↑ Sao Tome and Principe | Map, Population, Flag, Culture, History, & People | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
  11. ↑ «ESCOLAS COM CURRÍCULO PORTUGUÊS EM S. TOMÉ [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]» (). Direção de Serviços de Ensino e Escolas Portuguesas no Estrangeiro (DSEEPE) of the Portuguese Education Ministry. Retrieved on October 26, 2015.
  12. ↑ Lisboa - Geminações de Cidades e Vilas [Lisbon - Twinning of Cities and Towns]. Associação Nacional de Municípios Portugueses [National Association of Portuguese Municipalities] (порт.). Процитовано 23 серпня 2013.
  13. ↑ Acordos de Geminação, de Cooperação e/ou Amizade da Cidade de Lisboa [Lisbon - Twinning Agreements, Cooperation and Friendship]. Camara Municipal de Lisboa (порт.). Процитовано 23 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
 
№ Назва Округ Населення
Сан-Томе
Сан-Томе
Невіш
Невіш 		1 Сан-Томе Агуа-Гранде 66 888
2 Невіш Лемба 8 391
3 Сантана Кантагалу 7 445
4 Триндаді Ме-Зокі 6 685
5 Алмас Ме-Зокі 3 923
6 Пантуфу Агуа-Гранде 3 391
7 Гвадалупе Лобата 3 326
8 Бомбом Ме-Зокі 3 072
9 Санту-Антоніу Паге 2 576
10 Сан-Жуан-душ-Анголареш Кауї 2 249
Сан-Томе і Принсіпі Це незавершена стаття з географії Сан-Томе і Принсіпі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сан-Томе_(місто)&oldid=43541443