Рішарлісон
Рішарлісон | ||||||||||||||||||||||||||
Рішарлісон у 2019 році | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 травня 1997 (27 років) | |||||||||||||||||||||||||
Нова Венесія, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 184 см[1] | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія[2] | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Тоттенгем Готспур» | |||||||||||||||||||||||||
Номер | 9 | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
2013–2014 2014–2015 |
«Реал Нороесте» «Америка Мінейру» | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Рішарлісон (порт. Richarlison, нар. 10 травня 1997, Нова Венесія) — бразильський футболіст, нападник клубу «Тоттенгем Готспур».
Виступав, зокрема, за клуби «Америка Мінейру», «Флуміненсе» та «Вотфорд», а також національну збірну Бразилії.
Народився 10 травня 1997 року в місті Нова-Венесія. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Америка Мінейру та «Реал Нороесте».
У дорослому футболі дебютував 2015 року виступами за команду клубу «Америка Мінейру», в якій провів один сезон, взявши участь у 24 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Америка Мінейру», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Америка Мінейру» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,38 гола за гру першості.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Флуміненсе», до складу якого приєднався 2016 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Флуміненсе» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.
2017 року уклав контракт з клубом «Вотфорд», у складі якого провів наступний рік своєї кар'єри гравця. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».
До складу клубу «Евертон» приєднався 2018 року[4]. Перед початком сезону 2019–20 Рішарлісон отримав сьомий номер. Цей сезон він закінчив найкращим бомбардиром клубу разом з Домініком Кальвертом-Льюїном – обидва забили по 15 голів.
3 грудня 2019 року Рішарлісон підписав новий контракт з клубом на 5 років.[5] 20 лютого 2021 року він забив у ворота «Ліверпуля» на «Енфілді». Команда виграла з рахунком 2–0, це перша перемога «ірисок» над своїми сусідами з вересня 1999 року.[6]
Станом на 24 грудня 2021 року відіграв за клуб з Ліверпуля 135 матчів в національному чемпіонаті.
1 липня 2022 підписав контракт з клубом «Тоттенгем Готспур».[7] 20 серпня Рішарлісон відзначився результативною передачею в переможному матчі 2–0 проти «Ноттінгем Форест».[8] 7 вересня, під час свого дебюту в Лізі чемпіонів, забив обидва голи в переможній грі 2–0 проти французького «Марселю».[9]
Протягом 2016–2017 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 3 голи.[10]
2018 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.[11]
24 листопада 2022 року в своєму дебютному поєдинку на чемпіонаті світу в Катарі Рішарлісон двічі вразив ворота збірної Сербії. Матч завершився з переможним рахунком 2:0 на користь південноамериканців.[12]
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2015[10] | Америка Мінейру | Серія B | 24 | 9 | КБ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 24 | 9 |
2016[10] | Флуміненсе | A | 28 | 4 | КБ | 3 | 0 | - | - | - | ПЛ | 0 | 0 | 31 | 4 |
2017[10] | A | 14 | 5 | КБ | 6 | 0 | ПК | 4 | 2 | ПЛ | 0 | 0 | 36 | 15 | |
Усього за Флуміненсе | 42 | 9 | 9 | 0 | 4 | 2 | 0 | 0 | 67 | 19 | |||||
2017–18 | «Вотфорд» | ПЛ | 38 | 5 | КА+КЛ | 2+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 41 | 5 |
2018–19 | «Евертон» | ПЛ | 35 | 13 | КА+КЛ | 2+1 | 1+0 | - | - | - | - | - | - | 38 | 14 |
2019–20 | ПЛ | 36 | 13 | КА+КЛ | 1+4 | 0+2 | - | - | - | - | - | - | 41 | 15 | |
2020–21 | ПЛ | 34 | 7 | КА+КЛ | 3+3 | 3+3 | - | - | - | - | - | - | 40 | 13 | |
2021–22 | ПЛ | 30 | 10 | КА+КЛ | 3+0 | 1 | - | - | - | - | - | - | 33 | 11 | |
Усього за Евертон | 135 | 43 | 17 | 10 | - | - | - | - | 152 | 53 | |||||
2022–23 | «Тоттенгем Готспур» | ПЛ | 10 | 0 | КА+КЛ | 0+1 | 0 | ЛЧ | 4 | 2 | - | - | - | 15 | 2 |
Усього за кар'єру | 249 | 56 | 30 | 10 | 8 | 4 | 12 | 8 | 299 | 88 |
- Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2018
- Переможець Кубка Америки: 2019[13]
- Срібний призер Кубка Америки: 2021
- Найкращий бомбардир футбольного турніру олімпійських ігор: 2020 (5 голів).
- ↑ Richarlison: Overview. Premier League. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ https://www.football.london/tottenham-hotspur-fc/news/tottenham-richarlison-shirt-number-transfer-24407376
- ↑ Официально: Ришарлисон сменил "Уотфорд" на "Эвертон". Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
- ↑ Richarlison signs new Everton deal. BBC Sport (брит.). Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Everton earn first Anfield win since 1999. BBC Sport (брит.). Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Richarlison joins from Everton. Tottenham Hotspur F.C. 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
- ↑ Forest 0–2 Spurs. BBC Sport. 20 серпня 2022.
- ↑ Richarlison's dream Champions League debut leads Tottenham past 10-man Marseille. goal.com. 7 вересня 2022.
- ↑ а б в г Richarlison: Summary. Soccerway. Perform Group. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Richarlison called up by Brazil for the first time for friendly matches. BBC Sport. 27 серпня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- ↑ Liew, Jonathan (24 листопада 2022). Richarlison’s stunning double sinks Serbia to get Brazil up and running (англ.). The Guardian. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Brazil 3–1 Peru. BBC Sport. 7 липня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 9 липня 2019.
- ↑ Malcom hits extra-time winner as Brazil retain Olympic crown. beIN Sports. 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Рішарлісон на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Рішарлісон на sambafoot.com (англ.)
- Рішарлісон на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Рішарлісон на сайті Soccerbase (англ.)
- Рішарлісон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 10 травня
- Народились 1997
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2019
- Гравці олімпійської збірної Бразилії з футболу
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2020
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 2020
- Олімпійські чемпіони з футболу
- Бразильські олімпійські чемпіони
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2021
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Уродженці Еспіриту-Санту
- Бразильські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Бразилії з футболу
- Футболісти «Америка Мінейру»
- Футболісти «Флуміненсе»
- Футболісти «Вотфорда»
- Футболісти «Евертона»
- Футболісти «Тоттенгем Готспур»
- Бразильські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії