Рудольф Калман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Калман
Rudolf Kalman
Ім'я при народженніугор. Rudolf Emil Kálmán[1]
Народився19 березня 1930 р
Будапешт
Помер2 липня 2016 р (86 років)
Гейнсвілл (Флорида)
Країна Угорщина
Діяльністьматематик, винахідник, викладач університету, електротехнік
Alma materМассачусетський технологічний інститут (1954)[1]
Колумбійський університет (1958)[2][1]
Галузьтеорія керування
ЗакладСтенфордський університет[1]
Університет Флориди[1]
Федеральна вища технічна школа Цюриха[1]
Колумбійський університет[1]
Research Institute for Advanced Studiesd[1]
Науковий керівникJohn R. Ragazzinid
Аспіранти, докторантиEduardo D. Sontagd[2]
Pierre Faurred[2]
Patrick Maria Re Dewilded[2]
Athanasios C. Antoulasd[2]
Yutaka Yamamotod[2]
Pramod Khargonekard[2]
Markus Spindlerd[2]
Tryphon T. Georgioud[2]
Anthony Tetherd[2]
Uwe Martensd[2]
Bulent Ozgulerd[2]
Yves Rouchaleaud[2]
Michael Milton Connorsd[2]
Masaru Kamadad[2]
ЧленствоФранцузька академія наук
Національна академія наук США
Угорська академія наук
Російська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Американське математичне товариство[3][4]
Нагороди
CMNS: Рудольф Калман у Вікісховищі

Рудольф Еміль Калман (Кальман, угор. Kálmán Rudolf Emil угор. Kálmán Rudolf Emil 19 травня 1930, Будапешт, Угорщина — 2 липня 2016) — американський інженер і дослідник в області теорії керування. Член Національної Академії наук (1994) і Інженерної академії (1991) США, Французької АН (1989), почесний член Угорської АН (1976), іноземний член РАН (1994). Вніс істотний внесок в сучасну теорію керування (вважається одним з її засновників), найбільш відомий як творець фільтра Калмана. Удостоєний Національної наукової медалі (2009).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї інженера-електрика. У 1943 р. вони емігрували в США.

Вивчав електротехніку в Массачусетському технологічному інституті де здобув ступінь бакалавра в 1953 р. і ступінь магістра в 1954 р. Після МТІ він навчався в Колумбійському університеті під керівництвом Дж. Р. Рагаціні і здобув ступінь доктора філософії в 1957 р. З 1957 по 1958 Калман працював інженером у Дослідницькій лабораторії компанії IBM. У цей проміжок він зробив внесок у розробку дискретних систем керування, а також у додатки теорії Ляпунова до розробки систем керування. У 1958 році Калман перейшов в заснований Лефшецем Інститут перспективних досліджень в Прінстоні, де пропрацював до 1964 року, дослужившись від математика до заступника директора. До цього періоду відносяться його піонерські роботи в області теорії керування. У них він досліджував питання спостережуваності і керованості систем керування, теорію оптимальних систем керування. До цього ж часу (кінець 1958 — початок 1959) відноситься його найвідоміша робота — розробка цідила Калмана. Ґрунтуючись на попередніх роботах Вінера, Колмогорова, Шеннона та ін., Калман розробив методи оцінювання вектора стану динамічної системи (системи керування) з використанням неповних і неточних (зашумлених) вимірювань, які широко використовуються, зокрема, в системах навігації. У 1964 році Калман перейшов в Стенфордський університет на відділення «Електротехніка, механіка і дослідження операцій». У цей період він займався теорією реалізацій і теорією алгебраїчних систем.

Член Американської академії мистецтв і наук.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
  4. ↑ http://www.ams.org/news?news_id=1680

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудольф_Калман&oldid=39910105