Перейти до вмісту

Рене Кассен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пам'ятник Рене Кассену
Нині на посаді
Народився5 жовтня 1887(1887-10-05)
Байонна[1][2]
Помер20 лютого 1976(1976-02-20) (88 років)
XIII округ Парижа, Париж[3]
ПохованийПантеон Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якправник, дипломат, політик
Місце роботиПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих, Університет Лілльd Редагувати інформацію у Вікіданих, Sciences Po Aix-en-Provenced Редагувати інформацію у Вікіданих і Faculté de droit d'Aix-en-Provenced Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаФранція Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materLycée Massénad Редагувати інформацію у Вікіданих, Faculté de droit d'Aix-en-Provenced Редагувати інформацію у Вікіданих, Паризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих, Університет Провансу Редагувати інформацію у Вікіданих і Університет Поля Сезанна Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяРеспубліканська партія радикалів і радикал-соціалістівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія миру (1968)
Підпис

Рене́ Кассе́н (фр. René Cassin; 5 жовтня 1887 — 20 лютого 1976) — французький юрист, один з авторів Загальної декларації прав людини, лауреат Нобелівської премії миру і премії ООН з прав людини 1968 року, голова Європейського суду з прав людини в 19651968 роках. В 1941—1943 роках міністр юстиції в уряді Вільної Франції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рене Кассен народився в єврейській родині в містечку Форбак (Лотарингія, Франція). Після гімназії в Ніцці навчався у Університеті Екс-ан-Провансу та в Паризькому університеті, де захистив докторську дисертацію з права. З 1920 року — професор Лільського університету, а з 1929 року — професор Сорбонни. У 1940 році разом з Шарлем де Голлем покидає Францію й тимчасово оселяється в Лондоні. У 1941—1943 роках був Національним комісаром вільного французького уряду в Лондоні. З 1944 по 1960 рік — віце-президент Державної ради Франції, голова Вищої адміністративної школи в Парижі та голова Вищого апеляційного суду Франції. У 1945 році Кассен був одним із засновників ЮНЕСКО. З 1947 року — член Академії моральних і політичних наук. З 1946 по 1958 — представник Франції в ООН. З 1959 року — віце-президент Європейського суду з прав людини, а з 1965 по 1968 рік — президент Європейського суду з прав людини. 1968 року став лауреатом Нобелівської премії миру як ініціатор та один з авторів Загальної декларації прав людини. Грошову частину премії використав на заснування в Страсбурзі Міжнародного інституту з прав людини.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]