Перейти до вмісту

Перельман Григорій Якович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перельман Григорій Якович
рос. Григорий Яковлевич Перельман
Народився13 червня 1966(1966-06-13) (58 років)
Ленінград, СРСР СРСР
Місце проживанняСанкт-Петербург
КраїнаСРСР, Росія
Діяльністьматематик
Alma materмех.-мат. факультет Ленінградського державного університету
ГалузьМатематика
ЗакладSt. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd[1][2]
Courant Institute of Mathematical Sciences, NYUd
Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівникАлександров Олександр Данилович і Yuri Buragod
ВчителіАлександров Олександр Данилович
Відомий завдяки:доведення гіпотези Пуанкаре
БатькоYakov Perelmand[3]
МатиLyubov Steingoltsd[3]
Брати, сестриElena Perelmand
НагородиМедаль Філдса — 2006
CMNS: Перельман Григорій Якович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перельман.

Перельман Григорій Якович (13 червня 1966, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський математик єврейського походження, автор доведення гіпотези Пуанкаре. Кандидат фізико-математичних наук. Працював у Ленінградському відділенні Математичного інституту імені Стєклова (Санкт-Петербург), викладав у ряді університетів США. З 2003 не працює, не спілкується зі сторонніми.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 червня 1966 в Ленінграді, в родині інженера-електрика, який у 1993 емігрував до Ізраїлю. Мати залишилася в Санкт-Петербурзі, працювала вчителькою математики в ПТУ[4]. Перельман закінчив 239-ту фізико-математичну школу міста Ленінграда. У 1982 у складі команди радянських школярів завоював золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді, що проходила в Будапешті. У 1982 зарахований на математико-механічний факультет Ленінградського державного університету без іспитів. Перемагав на факультетських, міських і всесоюзних студентських математичних олімпіадах. Усі роки навчався тільки на «відмінно». Отримував Ленінську стипендію. Університет закінчив із відзнакою[5].

Вступив до аспірантури при Ленінградському відділенні Математичного інституту імені В. А. Стєклова. Науковим керівником Перельмана був академік Олександр Данилович Александров[6]. Захистивши кандидатську дисертацію, залишився працювати в інституті старшим науковим співробітником[5]. У 1992 Нью-Йоркський університет і університет Стоні-Брук запросили Перельмана до себе на семестр. У 1993 Перельман продовжив викладання і наукову роботу в Берклі[7]. У 1996 повернувся до Санкт-Петербурга, де працював у рідному Математичному інституті імені Стєклова[5]. Вивчав роботи по потоках Річчі Річарда Гамільтона (англ. Richard Hamilton), організовував семінари[7]. Перельман став відомий своїми роботами з теорії просторів Александрова, зумів довести ряд гіпотез[7].

Всесвітньо відомим Григорій Перельман став, коли у листопаді 2002 — липні 2003 розмістив на сайті arXiv.org три препринти наукових статей, що у гранично стислому вигляді містили рішення одного з випадків гіпотези геометризації Вільяма Терстона, що слугує доказом гіпотези Пуанкаре ⁣ — однієї з фундаментальних задач математики. Також навів метод вивчення потоку Річчі, що отримав назву теорії Гамільтона — Перельмана[8]. Спроб офіційної публікації своїх робіт Перельман не робив[7].

У 2003 прочитав у США серію лекцій, присвячених своїм роботам, після чого повернувся до Санкт-Петербурга та оселився у квартирі своєї матері в Купчино.

У грудні 2005 залишив свою посаду чільного наукового співробітника лабораторії математичної фізики в Математичному інституті та повністю перервав контакти з колегами[7].

До 2006 вийшло кілька робіт авторитетних математиків, які визнають справедливість висновків Перельмана. Було присуджено медаль Філдса «за внесок у геометрію і революційні досягнення розуміння аналітичної та геометричної структури потоку Річчі», але він від неї відмовився. Він заявив, що розпрощався з науковим товариством і більше не вважає себе професійним математиком[7]. У грудні 2006 доказ теорії Пуанкаре журнал Science назвав головним науковим проривом року[9]. 18 березня 2010 Математичний інститут Клея, попри те, що роботи так і не були опубліковані в рецензованих журналах, присудив премію тисячоліття за доведення гіпотези Пуанкаре Григорію Перельману[10]. Призовий фонд премії становить 1 млн доларів США. Перельман відмовився від премії[11]. Перельман офіційно повідомив Інститут Клея про остаточну відмову від премії, назвавши причиною відмови незгоду з несправедливими рішеннями математичного товариства. Він підкреслив, що його внесок у доказ гіпотези Пуанкаре був не більший, ніж внесок Гамільтона[12]. У червні 2010 Інститут Клея провів церемонію вручення премії з врученням символічного сертифіката російському математику Михайлу Громову і Франсуа Пуанкаре, онукові Анрі Пуанкаре.

У вересні 2011 інститут Клея вирішив направити 1 млн доларів на стипендії молодим обдарованим математикам[13]. У тому ж місяці вчена рада Санкт-Петербурзького відділення інституту імені Стєклова висунула кандидатуру Перельмана в академіки Російської академії наук[14], однак учений ніяк не відреагував на цю ініціативу і до списку кандидатів в академіки не потрапив[15].

2014 року засоби масової інформації повідомили про те, що Григорій Перельман переїхав жити до Швеції, отримавши робочу візу на 10 років, але залишившись громадянином Росії. Причини переїзду називаються різні — як отримання високооплачуваної роботи, так і переїзд до родичів.[16][17][18]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Існує помилкове судження, що Григорій Перельман є сином Якова Перельмана — відомого радянського популяризатора науки. Це не відповідає дійсності, оскільки Яків Перельман помер за понад 20 років до народження Григорія.

На честь математика названо астероїд 50033 Перельман.

В опублікованому в жовтні 2007 газетою The Sunday Telegraph списку 100 геніїв сучасності Григорій Перельман поділив з бразильським архітектором Оскаром Німейєром (Oscar Niemeyer) і американським композитором-мінімалістом Філіпом Глассом (Philip Glass) 9 місце[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ О причинах ухода Г. Перельмана из ПОМИ
  2. ↑ Биография Григория Перельмана. РИА Новости
  3. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. ↑ Перельман, Григорий. Российский математик, доказавший гипотезу Пуанкаре, Lenta.ru, 07.09.2009.
  5. ↑ а б в (рос.) Перельман Григорий Яковлевич. — біографічна довідка на сайті Math.ru
  6. ↑ (англ.) Aleksandr Danilovic Alexandrov. — на сайті The Mathematics Genealogy Project.
  7. ↑ а б в г д е (англ.) Silvia Nasar, David Gruber. Manifold Destiny. — The New Yorker, 28 серпня 2006.
  8. ↑ (рос.) Юрий Грановский. Вселенские поиски Перельмана. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Ведомости № 158 (1685) за 25-8-2006.
  9. ↑ (рос.) Пол Ринкон. Работа Перельмана — «главный научный прорыв года». — повідомлення BBC News, російська служба, 22 грудня 2006.
  10. ↑ Російському математику-відлюднику Перельману присудили Премію тисячоліття. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 19 березня 2010.
  11. ↑ (англ.) Will Stewart. World's cleverest man turns down $1million prize after solving one of mathematics' greatest puzzles. — The Daily Mail, 23 березня 2010.
  12. ↑ (рос.) Перельман окончательно отказался от Премии тысячелетия. — повідомлення Интерфакс за 1 липня 2010.
  13. ↑ (англ.) Modest math man's million goes to young scholars. — Russia Today, 23 вересня 2011.
  14. ↑ (рос.) Ирина Тумакова. Григорий Перельман выдвинут в академики. — Известия, від 13 вересня 2011.
  15. ↑ (рос.) РАН: для избрания Перельмана академиком требуется его согласие. — Вести.Ru, 14 вересня 2011.
  16. ↑ СМИ: Знаменитый математик Г.Перельман уезжает из России [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] // РБК
  17. ↑ Перельман уехал из России
  18. ↑ Почему Григорий Перельман уехал из России?
  19. ↑ (англ.) Top 100 living geniuses. — The Sunday Telegraph, 28 жовтня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перельман_Григорій_Якович&oldid=43729947