Перекотиполе
Перекоти́по́ле[1] — загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду[2].
Рослини, що утворюють перекотиполе (наук. термін: первольвент)[3]:
- Однодольні
- Холодок лікарський (Asparagus officinalis);
- Просо волосовидне (Panicum capillare);[4]
- Дводольні:
- Родина Капустяні — Сухоребрик високий (Sisymbrium altissimum L. = Sinapis sinaipistrum Crantz); катран татарський (Crambe tataria Sebeok);
- Родина Гвоздикові — Лещиця волотиста (Gypsophila paniculata L.);
- Родина Лободові — Устели-поле піскове (Ceratocarpus arenarius), Курай поташевий (Salsola kali), Кумарчик пісковий (Agriophyllum arenarium);
- Родина Зонтичні — Cachrys odontalgica Pall., Миколайчики плоскі (Eryngium planum), Миколайчики польові (Eryngium campestre), Різак (Falcaria Bernh.);
- Родина Плюмбагові — види роду Кермек (Limonium) і Гоніолімон (Goniolimon), у тому числі Кермек Гмеліна;
- Родина Глухокропивові — Котяча м'ята дрібноквіткова (Nepeta parviflora M.Bieb.), Чистець візантійський (Stachys byzantina K.Koch), Phlomis herba-venti L.;
- Родина Айстрові — Відкасник звичайний (Carlina vulgaris L.), Волошка розлога (Centaurea diffusa Lam.), Волошка овеча (Centaurea ovina Pall.)[2];
- Родина Онагрові — Oenothera deltoides[5].
У переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті[1]. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — tumbleweed. В американській народній музиці й музиці стилю кантрі подібне позначення бурлаки трапляється поряд з rolling stone («котний камінь») і hit the road («бий-шлях»).
Символіку перекотиполя використав Т. Г. Шевченко у поезії «Ми восени таки похожі…»[6] — як образ свого життя в чужій землі:
|
По долині, по роздоллі |
|
Деякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити ерозію ґрунтів. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ Kali tragus може забрати з ґрунту 167 літрів води.
Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у багаття, перетворюється на вогняний смолоскип, що стрімко розносить вогонь. З огляду на те слід додержуватися запобіжних заходів під час розведення багать у степу, не залишати вогонь без нагляду.[8]
- ↑ а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 203. Перекотиполе
- ↑ а б Перекати-поле // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1
- ↑ Grass Manual Treatment [Архівовано 11 червня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ How Plants travel? Ways plants use to disperse seeds. Happy Botanist (амер.). 10 грудня 2017. Процитовано 23 лютого 2019.
- ↑ «Ми восени таки похожі» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 195-197.
- ↑ Т. Г. Шевченко Ми восени таки похожі…
- ↑ Ильичёв А. А. Популярная энциклопедия выживания: Изд. 2-е, испр., доп. и перераб. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 496 с., ил.
- Перекотиполе // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1327. — 1000 екз.
- Відео перекотиполя
