Перейти до вмісту

Олівія де Гевіленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олівія де Гевіленд
Olivia de Havilland
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Olivia Mary de Havilland
Дата народження1 липня 1916(1916-07-01)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняТокіо, Японська імперія[4][5][…]
Дата смерті26 липня 2020(2020-07-26)[7][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (104 роки)
Місце смертіXVI округ Парижа, Франція[5][6][8]
ПохованняПер-Лашез[9][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США[8][11] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Велика Британія[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Франція[12][13] Редагувати інформацію у Вікіданих
РелігіяЄпископальна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materLos Gatos High Schoold (1934)[14][11] Редагувати інформацію у Вікіданих, Notre Dame High Schoold[11] Редагувати інформацію у Вікіданих і Коледж Міллзаd[14][11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіятелеакторка, акторка театру, кіноакторка, сценаристка, акторка
Кар'єра1935—1988
ЗакладWarner Brothers Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0000014 Редагувати інформацію у Вікіданих
офіційний сайт
CMNS: Олівія де Гевіленд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олівія Мері де Гевіленд (англ. Olivia Mary de Havilland; 1 липня 1916, Токіо — 26 липня 2020, Париж) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Найбільш відома за ролями у фільмах «Звіяні вітром» (1939), «Спадкоємиця» (1949), «Леді в клітці» (1964) та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964). Одна з найпопулярніших та найзатребуваніших акторок «золотої доби» Голлівуду.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1 липня 1916 року у Токіо в родині Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під сценічним ім'ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Гевіленда, британського адвоката, що мав практику в Японії. 1917 року у неї з'явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар'єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною[15]. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito. 1919 року, після розлучення батьків, Олівія з матір'ю та сестрою оселилися у каліфорнійському місті Саратога[16].

Свою кар'єру розпочала на початку 1930-х років як театральна акторка, але вже 1935 року проміняла театр на кінематограф. Серед її ранніх фільмів популярні пригодницькі стрічки «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936) та «Пригоди Робіна Гуда» (1938), у більшості з яких її партнером був Еррол Флінн. 1939 року виконала роль Мелані Вілкс у легендарному фільмі «Звіяні вітром» Віктора Флемінга, за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.

Наприкінці 1940-х років акторка тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: 1947 року за роль у фільмі «Кожному своє» Мітчелла Лейзена, та 1950 року за роль у «Спадкоємиці» Вільяма Вайлера.

1941 року де Гевіленд прийняла американське громадянство[17]. На початку 1940-х років акторка була незадоволена тими ролями, які їй нав'язувала студія «Warner Bros», через що у неї виник скандал зі студійним керівництвом. Це призвело до судового процесу, який де Гевіленд виграла спільно з Гільдією кіноакторів, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів[18]. Це стало однією з найбільш значущих судових постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше зазначила, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».

Її кар'єра у кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з'явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П'ятий мушкетер» (1979).

Після завершення кінокар'єри де Гевіленд продовжувала зніматися на телебаченні. 1986 року була номінована на премію Еммі і отримала премію Золотий глобус за роль імператриці Марії Федорівни у телефільмі «Анастасія: Загадка Анни» виробництва NBC[19].

2008 року де Гевіленд була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. 2010 року удостоєна звання Кавалера ордена Почесного легіону[20], а 2017 року отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії[21].

Олівія де Гевіленд у 2001 році

2017 року на екрани вийшов мінісеріал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд, у якому роль Олівії де Гевіленд виконала Кетрін Зета-Джонс. Де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості і представляє у неправдивому світлі[22]. 2018 року її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі[23].

Олівія де Гевіленд померла 26 липня 2020 року в себе вдома у Парижі в 104-річному віці[24].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1940-х роках де Гевіленд мала романи з режисером Джоном Г'юстоном, актором Джеймсом Стюартом та продюсером Говардом Г'юзом.

1946 року вступила у шлюб з письменникои Маркусом Гудріхом. Розлучилися 1953 року. Їхній син Бенджамін (нар. 1949) став математиком (1991 року він помер після тривалої боротьби з лімфогранульоматозом).

Із 1955-го по 1979 роки де Гевіленд перебувала у шлюбі з французьким журналістом П'єром Галанте. 18 липня 1956 року народила дочку Жізель[25]. Цей шлюб також завершився розлученням, і з того часу постійним місцем проживання акторки став Париж[26].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Wearing a flowing dress and bonnet
Олівія де Гевіленд в образі Мелані Вілкс, «Звіяні вітром» (1939)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1935 ф Алібі Айк Alibi Ike Доллі Стівенс
1935 ф Ірландський дух в нас The Irish in Us Люсіль Джексон
1935 ф Сон літньої ночі A Midsummer Night's Dream Гермія
1935 ф Одіссея капітана Блада Captain Blood Арабелла Бішоп
1936 ф Атака легкої кавалерії The Charge of Light Brigade Ельза Кемпбелл
1936 ф Ентоні нещасний Anthoni Adverse Анджела Джузеппе
1937 ф На сьогодні досить Call It a Day Кет Хілтон
1937 ф Великий Гаррік The Great Garrick Жермена де ла Корб
1937 ф Любов, яку я шукав It's Love I'm After Марсія Вест
1938 ф Пригоди Робіна Гуда The Adventures of Robin Hood Меріан
1938 ф Золото там, де шукаєш Gold Is Where You Find It Серена Ферріс
1938 ф Четверо — це банда Fours a Crowd Лорі Ділінгвелл
1938 ф Неприступна Hard to Get Маргарет
1939 ф Крила флоту Wings of the Navy Айрін Дейл
1939 ф Додж-сіті Dodge City Еббі Ірвінг
1939 ф Приватне життя Єлизавети та Ессекса The Private Lives of Elizabeth and Essex леді Пенелопа Грей
1939 ф Рафлс Raffles Гвен
1939 ф Звіяні вітром Gone with the Wind Мелані Гамільтон-Вілкс
1940 ф Кохання повернулося до мене My Love Came Back Амелія Корнелл
1940 ф Шлях на Санта-Фе Santa Fe Trail Кіт Карсон Голідей
1941 ф Сунична білявка The Strawberry Blonde Емі Лінд Греймс
1941 ф Затримайте світанок Hold Back the Dawn Емі Браун
1941 ф Вони померли на своїх постах They Died with Their Boots On Елізабет Бейкон
1942 ф Тварина чоловічої статі The Male Animal Елен Тернер
1942 ф В цьому наше життя In This Out Life Рой Тімберлейк
1943 ф Принцеса О'Рурк Princess O'Rourke Мері Вільямс
1943 ф Влада дівчат Government Girl Смокі Еллард
1946 ф Кожному своє To Each His Own міс Джозефіна «Джоді» Норріс
1946 ф Темне дзеркало The Dark Mirror Террі/Рут Коллінз
1946 ф Відданість Devotion Шарлотта Бронте
1946 ф Подбайте про наречену The Well Groomed Bride Марджі Доусон
1948 ф Зміїна яма The Snake Pit Вірджинія Стюарт Канінгем
1949 ф Спадкоємиця The Heiress Кетрін Слопер
1952 ф Моя кузина Рейчел My Cousin Rachel Рейчел Ешлі
1955 ф Ця леді That Lady Ана де Мендоза
1955 ф Не як чужий Not as a Stranger Крістіна Гедвігсон
1956 ф Дочка посла The Ambassador’s Daughter Джоан Фіск
1958 ф Гордий бунтар The Proud Rebel Ліннет Мур
1959 ф Брехня Libel леді Маргарет Лондон
1962 ф Світло на площі Light in the Piazza Мег Джонсон
1964 ф Леді в клітці Lady in Cage Корнелія Гілард
1964 ф Тихше, тихше, мила Шарлотто Hush… Hush, Sweet Sharlotte Міріам Дірінг
1966 с Театр ABC '67: Полуденне вино ABC Stage 67: Noon Wine Еллі Томпсон
1968 с Час Денні Томаса The Danny Thomas Hour Дебора Рубін
1969 ф Шукачі пригод The Adventurers Дебора Гедлі
1972 тф Жінка, що кричить The Screaming Woman Лора Вінант
1972 ф Папеса Іоанна Pope Joan мати-настоятелька
1977 ф Аеропорт 77 Airport 77 Емілі Лівінгстон
1978 ф Рій The Swarn Морін Шустер
1979 ф П'ятий мушкетер The Fifth Musketeer королева Анна Австрійська
1979 с Коріння: Наступне покоління Roots: The Next Generations місіс Ворнер
1981 с Човен кохання The Love Boat тітонька Хіллі
1982 тф Вбити легко Murder Is Easy Гонорія Вейнфлет
1982 тф Королівський роман принца Чарльза і Діани The Royal Romance of Charles and Diana Єлизавета Боуз-Лайон
1986 тф Анастасія: Загадка Анни Anastasia: The Mystery of Anna імператриця Марія Федорівна
1986 с Північ і Південь 2 North and South, Book 2 місіс Ніл
1988 тф Жінка, яку він кохав The Woman He Loved Бессі Мерріман

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Оскар

Золотий глобус

Венеційський кінофестиваль

Еммі (Прайм-тайм)

  • 1987 — Номінація на найкращу акторку другого плану у мінісеріалі або фільмі (Анастасія: Загадка Анни).

Національна рада кінокритиків США

  • 1948 — Найкраща акторка (Зміїна яма).

Спільнота кінокритиків Нью-Йорка

  • 1948 — Найкраща акторка (Зміїна яма).
  • 1949 — Найкраща акторка (Спадкоємиця).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #140438254 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в Godeau M. Olivia de Havilland, légende du cinéma hollywoodien, est morte — 2020.
  6. а б в Fichier des personnes décédées
  7. Le temps a emporté Olivia de Havilland, morte à l'âge de 104 ans
  8. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Find a Grave — 1996.
  10. Ruiz M. S. Un cimetière bien vivant : le Père-Lachaise — 2021. — С. 168.
  11. а б в г д https://walkoffame.com/olivia-de-havilland/
  12. https://www.huffingtonpost.fr/entry/kirk-douglas-nest-pas-le-dernier-monstre-sacre-dhollywood-olivia-de-havilland-est-toujours-la_fr_5e3bceb8c5b6b70886fa416b
  13. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  14. а б NNDB — 2002.
  15. «Hollywood's Oldest Feud»
  16. Оливия де Хэвилленд. 24SMI (рос.). Процитовано 27 листопада 2019.
  17. Olivia de Havilland a Citizen. The New York Times (амер.). 29 листопада 1941. ISSN 0362-4331. Процитовано 27 листопада 2019.
  18. De Havilland lawsuit resonates through Hollywood. Reuters (англ.). 24 серпня 2007. Процитовано 27 листопада 2019.
  19. Overview for Olivia De Havilland. Turner Classic Movies. Процитовано 26 листопада 2019.
  20. http://www.washingtontimes.com, The Washington Times. Olivia de Havilland honored by French president. The Washington Times (амер.). Процитовано 27 листопада 2019.
  21. There is nothing like a Dame. The Oldie (брит.). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
  22. Screenwriters say Olivia de Havilland case could be a disaster for entertainment industry. Sky News (англ.). Процитовано 13 квітня 2020.
  23. Maddaus, Gene; Maddaus, Gene (26 березня 2018). Olivia de Havilland’s ‘Feud’ Suit Tossed by Appeals Court. Variety (англ.). Процитовано 27 листопада 2019.
  24. 'Gone With the Wind' star Olivia de Havilland dies at 104. EW.com (англ.). Процитовано 26 липня 2020.
  25. Mirande, Jean-Noël (22 липня 2012). Olivia de Havilland, une Américaine à Paris. Le Point (фр.). Процитовано 27 листопада 2019.
  26. Olivia and Oscar. Los Angeles Times (амер.). 23 березня 2003. Процитовано 27 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]