Перейти до вмісту

Олена Гром

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олена Гром
Народилася
Донецьк[1]
Країна Україна
Місце проживанняБуча
Діяльністьфотограф
Знання мовукраїнська
Сайтalenagrom.com

Олена Гром — українська фотографка. Переважною темою її робіт є наслідки російського вторгнення в Україну, переселенці, життя цивільних мешканців (зокрема, дітей) у безпосередній близькості до бойових дій та в окупації. Лауреатка українських і міжнародних конкурсів, а її роботи демонструються на виставках у багатьох країнах світу.

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Олена Гром народилася у Донецьку. Там одружилася, виховувала дітей та будувала дім. У Донецьку у 2014 році виходила на проукраїнські мітинги, у квітні виїхала з сім'єю з Донецька до Києва.[2].

Олена Гром закінчила школу фотографії і за рік створила фотопроєкт «Гіпоксія. Аеропорт», який стосувався теми переселенців. У наступному проєкті «Середовище навчання»[3] зробила серію фото дітей, які мешкають на Донбасі, поблизу бойових дій (зокрема, у місті Мар'їнка). Тему життя людей на Донбасі Гром продовжила фотопроєктом «Утроба».[4] Ці світлини були показані в багатьох країнах світу.

у 2017 році Олена Гром із сім'єю переїхала до Бучі, звідки вимушені були переїхати до Ужгорода через російське вторгнення 2022 року. Під час допомоги переселенцям разом з місцевими волонтерами творила новий фотопроєкт «Між кордонів», під час якого фотографувала на вокзалі людей, котрі рятувалися від війни.

Після деокупації Бучі Гром з родиною повернулися додому. Метою наступних робіт: «Різня у Бучі» та «Мистецтво жити в критичній зоні» — було задокументувати те, що відбувалось у місті під час окупації. Олена Гром була на ексгумаціях, у місцях тортур, в будинках, де жили російські солдати.[5] [6]

У 2023 фотопроєкт «Покоління», присвячений дітям війни з Харківської області, став одним з фіналістів конкурсу для фотографів-документалістів Української асоціації професіональних фотографів.[7] Серед героїв та героїнь проєкту — діти з Харківщини, які пережили обстріли, окупацію, життя без світла і тепла, дехто втратили рідних. Своїми спогадами вони й діляться у проєкті.

За час повномасштабного вторгнення фотографка створила тисячі світлин про людей, воєнні злочини та події в Україні. Більшість з них були представлені на виставках в Америці та Європі. Також Олена Гром створила короткометражний фільм під назвою «Урожай»[8].

У травні 2024 року персональний сайт Олени Гром був внесений до російського реєстру забороненої інформації і заблокований у Росії, разом з сайтами двох інших українських документалістів, Мстислава Чернова і Саші Маслова[9][10].

У 2024 році створила мультімедійний проєкт «Мавки. Камуфляж». Героїнями проєкту є мешканки села Горенка Бучанського району, які плетуть камуфляжний одяг для українських військових. У березні 2022 року село знаходилося на лінії фронту, внаслідок російських обстрілів було зруйновано понад 70% будівель. Після звільнення Київської області жінки Горенки організували волонтерський колектив «Горенські Мавки», який виробляє камуфляжний одяг «Кікімори» для українських снайперів та розвідників[11].

Виставки і нагороди

[ред. | ред. код]

Олена Гром є лауреаткою численних міжнародних конкурсів. Фіналістка LensCulture Portrait Awards UK, YICCA International Contest of Contemporary Art, Kaunas Photo Star Lithuania, Slovak Press Photo, The Tokyo International Foto Awards, Xposure International Photography Awards. [12][13]. Фотограф року 2024 за версією Los Angeles photo curator[14].

Виставлялася в країнах Європи, в США, Японії, Колумбії.[15][16] [17]

Номінації і нагороди [18][15]
Рік Конкурс Місце проведення Номінація Робота
2015 «Моя найкраща фотографія 2015»[19] Київ 2 місце «Літак»
2016 Photography Salon «Strom»[20] Ружомберок Срібло «Beach»
93th Scottish International Salon of Photography[21] Карлук Короткий список «Airplane», «Flight»
2017 PhotOn International Festival of Photojournalism[22] Мюнхен Короткий список «Beach»
Kolga Tbilisi Photo[23] Тбілісі Короткий список «Hypoxia»
2018 PhotogrVphy Grant[24] Короткий список «Hypoxia»
International Photography Awards USA[25] Почесна нагорода
Slovak Press Photo[26] Братислава Фіналістка «Womb»
LensCulture Portrait Awards[27] Амстердам Фіналістка «Children of the War»
Kaunas Photo Star[28] Каунас Фіналістка «Medium of Instruction»
International Photographer Of The Year[29] Срібло «Children of the war»
Tokyo International Foto Awards[30] Токіо Срібло «Womb»
YICCA International Contest of Contemporary Art[31] Венеція Фіналістка «Womb»
2020 COCA2020. Center on Contemporary Art[32] Італія Фіналістка «Golden»
Kolga Tbilisi Photo[33] Тбілісі Короткий список (категорія «Сonceptual») «Womb»
2022 Prix ​​de la Photographie[34] Париж Золото (категорія «Портрет») «Between borders»
International Photography Awards[35] 1 місце (категорія «Press, Contemporary issues») «The art of living in the critical zone»
Tokyo International Foto Awards[36][37] Токіо Золото (категорія «Political»); Срібло (категорія «Conflict»); Бронза (категорія «Children») «Between Borders», «The Art of Living In The Critical Zone»
Gomma Photography Grant[38] Фіналістка «It's a Mad Mad World»
London International Creative Competition[39] Лондон Фіналістка «Medium of instruction»
2023 LensCulture Portrait Awards[18] Амстердам Фіналістка «The art of living in the critical zone»
Photometria Awards[40] Греція 1 місце «Herbarium»
World Photo Annual by reFocus Awards[41] Бронза (категорія «Portrait») «Stolen Spring»
International women in photo award[42] Париж Фіналістка «Stolen Spring»
Head On Portrait Awards 2023 Сідней Короткий список
2024 Національна премія України імені Тараса Шевченка[43] Україна Фіналістка «Мистецтво жити у критичній зоні»
Xposure International Photography Awards[44][45] Об'єднані Арабські Емірати Головний приз «Stolen Spring»
Fine Art Photography Awards[46] 1 місце (Професійний фотограф року)
1 місце (Професійний портрет)		 «Stolen Spring»
LensCulture Portrait Awards[47] Амстердам Фіналістка «Stolen Spring»
International Photography Competition (The Florida Museum of Photographic Arts) Флорида 2 місце (Концептуальна фотографія) «Stolen Spring»
KLPA International Portrait Photography Prize[48] Малайзія Фіналістка «Stolen Spring»
Jalon Angel Photography Awards 2024 Іспанія 1 місце (Портрет) «Stolen Spring»
Beautiful Bizarre Art Prize[49] Фіналістка «Stolen Spring»
Hollywood Best Indie Film Awards[50] США Honorable Mention (WAR) «Мавки. Камуфляж»
Siena Creative Photo Awards[51] Сієна 1 місце (Fine Art) «Stolen Spring»
(Be)longing (Photography Exhibition & Competition)[52] 1 місце

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ вебсайт — 1990.
  2. ↑ «Війна в об’єктиві»: Як фотографиня-переселенка розповідає світові про Україну. RFI. 13 червня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
  3. ↑ Засоби навчання Олени Гром. Untitled: Українська фотографія. 2 вересня 2021. Процитовано 8 лютого 2024.
  4. ↑ Утроба Олени Гром. Untitled: Українська фотографія. 2 листопада 2020. Процитовано 8 лютого 2024.
  5. ↑ The art of living in the critical zone. Жіття війни. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
  6. ↑ Ті, хто вижив: українці з Бучі та Ірпеня згадують жорстоку російську окупацію. Радіо Свобода. 28 липня 2022. Процитовано 8 лютого 2024.
  7. ↑ «Покоління»: фотографка Олена Гром висвітлює життя дітей у прифронтовій зоні на Харківщині. Mediaport. 21 грудня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
  8. ↑ Harvest на YouTube
  9. ↑ У Росії заблокували сайти трьох українських документалістів. Детектор медіа. 2 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  10. ↑ «Це смішно і приємно». У РФ заблокували сайти українських фотографів: Мстислава Чернова, Олени Гром та Саші Маслова. Українська асоціація професійних фотографів. 9 травня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
  11. ↑ «Мавки. Камуфляж» – мультимедійний проєкт фотографки Олени Гром. Bazilik. 20 травня 2024. Процитовано 24 червня 2024.
  12. ↑ Олена Гром. UAPP. Процитовано 7 лютого 2024.
  13. ↑ Роботи українських фотографів відзначили на міжнародному фестивалі фотографії. Liga.NET. 4 липня 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
  14. ↑ ALENA GROM/ALYONA. L.A. Photo Curator: Global Photography Awards — 'Where Photography & Philanthropy Meet'. Процитовано 4 січня 2025.
  15. ↑ а б Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 9 лютого 2024.
  16. ↑ Цикл робіт «Мистецтво жити у критичній зоні». Комітет з національної премії Україні імені Тараса Шевченка. Процитовано 8 лютого 2024.
  17. ↑ У Римі відкривається виставка «Contra Spem Spero. Історії з України». Photo days. Процитовано 8 лютого 2024.
  18. ↑ а б Alena Grom. Lens culture. Процитовано 9 лютого 2024.
  19. ↑ Буклет конкурсу «Моя найкраща фотографія 2015». Calameo. Процитовано 10 лютого 2024.
  20. ↑ Results. Foto Strom 2016. Процитовано 10 лютого 2024.
  21. ↑ Scottish Salon. Scottish Photographic Federation. Процитовано 11 лютого 2024.
  22. ↑ PhotOn International Festival of Photojournalism. Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
  23. ↑ Hypoxia. Kolga Tbilisi Photo. Процитовано 11 лютого 2024.
  24. ↑ Photojournalism - NOMINEE: Alena Grom. International Photography Grant. Процитовано 10 лютого 2024.
  25. ↑ Womb. International Photo Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
  26. ↑ NOMINEES OF SLOVAK PRESS PHOTO 2018. SLOVAK PRESS PHOTO. Процитовано 10 лютого 2024.
  27. ↑ Alena Grom. LensCulture Portrait Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
  28. ↑ KAUNAS PHOTO festival opens KAUNAS PHOTO STAR 2018 exhibition. Echo Gone Wrong. Процитовано 11 лютого 2024.
  29. ↑ Winners gallery. International Photographer Of The Year. Процитовано 11 лютого 2024.
  30. ↑ Womb. Tokyo Foto Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
  31. ↑ SELECTED ARTISTS. YICCA International Contest of Contemporary Art. Процитовано 10 лютого 2024.
  32. ↑ Alena Grom. COCA Project. Процитовано 10 лютого 2024.
  33. ↑ Womb. Colga Tbilisi photo. Процитовано 11 лютого 2024.
  34. ↑ 2022 Prix de la Photographie Winners. PX3. Процитовано 11 лютого 2024.
  35. ↑ The art of living in the critical zone. International Photography Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  36. ↑ The Art of Living In The Critical Zone. Tokyo Foto Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  37. ↑ Between Borders. Tokyo Foto Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  38. ↑ It's a mad mad world. Gomma Grant. Процитовано 11 лютого 2024.
  39. ↑ Medium of instruction. London International Creative Competition. Процитовано 11 лютого 2024.
  40. ↑ Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
  41. ↑ Stolen Spring. reFocus Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  42. ↑ Alena Grom. International Women in Photo Association. Процитовано 11 лютого 2024.
  43. ↑ Названі учасники третього туру Шевченківської премії-2024. Zaxid.net. Процитовано 9 березня 2024.
  44. ↑ Sultan bin Ahmed Al Qasimi honours winners of Xposure International Photography Awards 2024. WAM - Emirates News Agency. Процитовано 4 березня 2024.
  45. ↑ Українка отримала головну нагороду на міжнародному фестивалі фотографії в ОАЕ. Укрінформ. Процитовано 9 березня 2024.
  46. ↑ «Вкрадена весна — вкрадене життя». Українська фотографка отримала міжнародну премію Fine Art Photography Awards 2024. NV. Процитовано 14 квітня 2024.
  47. ↑ Alena Grom. LensCulture Portrait Awards. Процитовано 3 травня 2024.
  48. ↑ Alena Grom, Ukraine. Kuala Lumpur International Photoawards. Процитовано 24 червня 2024.
  49. ↑ Photography Award Finalists Announced. Beautiful Bizarre Art Prize. Процитовано 4 жовтня 2024.
  50. ↑ Hollywood Best Indie Film Awards. Best Film Awards. Процитовано 4 жовтня 2024.
  51. ↑ Siena Creative Photo Awards: Fine Art. Siena Awards. Процитовано 4 жовтня 2024.
  52. ↑ (Be)longing (Photography Exhibition & Competition Vol IV). Doordom Gallery. Процитовано 13 листопада 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Alena Grom, International Women in Photo Association, процитовано 9 лютого 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олена_Гром&oldid=44282667