Очікує на перевірку

Одесько-Сімферопольська дієцезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одесько-Симферопольська дієцезія
Dioecesis Odesensis-Sympheropolitanus
Собор Небовзяття Пресвятої Діви Марії — головний храм дієцезії
Собор Небовзяття Пресвятої Діви Марії — головний храм дієцезії
Собор Небовзяття Пресвятої Діви Марії — головний храм дієцезії
Церквакатолицька церква
ОбрядРимсько-католицький
КраїнаУкраїна Україна
Головне містоОдеса
Дата заснування4 травня 2002
Площа138 000 км²
Населення8 453 600 осіб
Парафій70
Катедральний соборСобор Небовзяття Пресвятої Діви Марії
МитрополіяЛьвівська
ІєрархСтаніслав Широкорадюк

rkc.odessa.ua
CMNS: Одесько-Сімферопольська дієцезія у Вікісховищі

Одесько-Сімферопольська дієцезія (лат. Dioecesis Odesensis-Sympheropolitanus) — дієцезія Римо-католицької церкви в Україні з центром в Одесі. Заснована 4 травня 2002 року шляхом виділення зі складу Кам'янецької дієцезії. Входить до складу Львівської митрополії. Дієцезія охоплює території Криму, Одеської, Миколаївської, Херсонської і Кіровоградської областей.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія християнства на теренах сучасної Одесько-Сімферопольської дієцезії сягає першого століття нашої ери. За переказом, першим тут проповідував апостол Андрій Первозваний, близько 97 року в Криму прийняв мученицьку смерть святий Климент, Папа Римський. 655 року також на території Криму прийняв мученицьку смерть Папа Мартин I, якого римський імператор вислав у Крим через його принципову позицію проти єресі монофелітів. У IX столітті на причорномор'ї побували святі Кирило і Мефодій.

Після розколу християнської церкви католицький обряд на Причорномор'ї проповідували францисканські й домініканські ченці. У XIIIXIV століттях значна кількість католиків була зосереджена в Генуезьких колоніях, тут були створені католицькі дієцезії з центрами в Каффі та Херсонесі. Із входженням Криму до Османської імперії, вцілілі генуезькі католики були вивезені до Константинополя, католицизм був представлений нечисленними групами вірмено-католиків і католиків із числа полонених поляків у ході воєн з Річчю Посполитою (XVII століття).

З входженням Причорномор'я до складу Російської імперії на цих теренах з'являється значна кількість католиків головним чином із числа переселенців — німців і поляків. 1847 року була заснована Херсонська дієцезія, що охоплювала території Херсонської, Єкатеринославської, Саратовської, Кримської, Астраханської губерній, Кавказьке генерал-губернаторство й Бессарабію. Після Могилевського архієпископства це була найбільша дієцезія в Російській імперії. Однак через протести православного єпископа формальний центр дієцезії було перенесено у Тирасполь, дієцезію назвали Тираспольською, а фактично всі дієцезіальні служби були переведені в Саратов, де також було відкрито духовну семінарію.

1917 Тираспольський єпископ Йосип Кесслер вирішив зробити Одесу місцем перебування єпископа. Сюди ж із Саратова було перенесено духовну семінарію. В часи радянського панування Католицька церква на теренах СРСР зазнавала гонінь, слідом за іншими католицькими дієцезіями 1924 року Тираспольська дієцезія припинила своє існування. Лише з поваленням радянського режиму і розпадом СРСР 1991 року Католицька церква отримала можливість відновити свою діяльність. Частина історичної Тираспольської дієцезії, що опинилася у складі України за розпорядженням папи римського Івана Павла ІІ, була спочатку включена до складу Кам'янець-Подільської дієцезії, а в 2002 році її південно-східна частина виділена в окрему — Одесько-Сімферопольську дієцезію.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Катедра єпископа розташовується в Одесі. Катедральний храм дієцезії — Собор Успіння Пресвятої Діви Марії. Територія дієцезії має площу 138 000 км ². За даними довідника, стан Католицької ієрархії такий: на 2004 рік у дієцезії налічувалося близько 16 тисяч католиків, 12 священиків і 44 ченці.[1] Очолює дієцезію єпископ Броніслав Бернацький.

Адміністративно-територіальна структура

[ред. | ред. код]
Фіолетовим

Деканати:

  • Балтський деканат
    • Парафія Преображення Господнього (Кодима)
  • Білгород-Дністровський деканат
    • Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Ізмаїл)

Єпископи

[ред. | ред. код]

Основні святині

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]