Перейти до вмісту

Нічне (картина Куїнджі)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ночное
рос. Ночное
Творець:Архип Куїнджі
Час створення:1905—1908
Висота:107 см
Ширина:169 см
Матеріал:Холст
Техніка:олія
Жанр:пейзаж
Зберігається:Санкт-Петербург
Музей:Державний Російський музей
Інвентарний номер:Ж-4196

«Нічне» — картина художника Архипа Куїнджі (1841/1842–1910), написана в 1905–1908 роках. Картина є частиною колекції Державного Російського музею (інв. Ж-4196). Розмір картини — 107 × 169 см[1][2].

На пагорбі над річкою пасуться коні. Яскраво освітлена місяцем стрічка річки йде в далечінь, оточена безкрайніми просторами рівнин. В остаточній версії картини силуети та розташування коней були змінені — мабуть, з метою досягнення більшої виразності та «ритмічності лінійних контурів»[3].

Картина «Нічне», що вважається незакінченою, була написана Куїнджі в останні роки його життя, і вона розглядається як своєрідний заповіт художника[4] — у певному сенсі його прощальний твір[5].

Відгуки

[ред. | ред. код]

Письменник Михайло Неведомський, автор біографії Куїнджі, писав[6]:

Незакінчена картина «Нічне» (з наміченими фігурами коней, що пасуться) сповнена істинної поезії. У ній є якась широка гармонія, — гармонія чарівних передсвітанкових сутінків на півдні, над спокійною гладдю багатоводної річки, яка так «лежить», так іде від глядача в далечінь, так мирно відбиває сором'язливе світло місячного серпа... Якийсь стомлений і широким сумом віє від усієї картини. Прекрасно передані прозорість неба і враження далі і як скрізь у Куїнджі — «простір»...

Мистецтвознавець Володимир Петров так писав у своїй статті, присвяченій 150-річчю від дня народження Архіпа Куїнджі, обговорюючи картини пізнього періоду творчості художника[4] :

Мабуть, особливо чудова у тому числі картина «Нічне» (1905–1908, ДРМ), сприймається сьогодні як заповіт художника. З неповторною, властивою тільки йому чуйністю відобразив у ній художник таїнство передранкового наростання світла в степових просторах, на березі спокійної широкої річки, де тихо пасеться, чекаючи на світанок, табун коней.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Государственный Русский музей — Живопись, XVIII — начало XX века (каталог). — Ленінград : Аврора та Искусство, 1980. — С. 163.
  2. Архип Иванович Куинджи — Ночное. www.museum-online.ru. Архів оригіналу (HTML) за 4 жовтня 2009. Процитовано 12 липня 2012.
  3. Виталий Манин. Куинджи. — Москва : Изобразительное искусство, 1976. — С. 155—156.
  4. а б Владимир Петров. Статья к 150-летию Куинджи (часть 5) (HTML). www.kuinje.ru. Процитовано 12 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Архип Иванович Куинджи. Галерея картин художника - Ночное. 1905—1908 (HTML). www.kuinje.ru. Процитовано 12 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. М. П. Неведомский. Архип Иванович Куинджи. Биография-характеристика, Посмертие (часть 3) (HTML). www.kuinje.ru. Процитовано 12 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]