Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)
| Новогрудське воєводство | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Palatinatus Novogrodensis | |||||
| |||||
| столиця | Новогрудок | ||||
| Найбільше місто | Новогрудок, Вовковиськ, Слуцьк, Несвіж, Слонім | ||||
| Країна | Велике князівство Литовське | ||||
| Офіційна мова | білоруська, польська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 409 458 (у 1790 р.)[1] | ||||
| - густота | (4-те місце) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 36 920[2] (до 1795); км² | ||||
| - широта | 53°36′20″ п. ш. | ||||
| - довгота | 25°49′35″ сх. д. | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | (324) | ||||
| Дата заснування | 1507 | ||||
| Дата ліквідації | 1795 | ||||
| - раніше відомий як | Новогрудське намісництво | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
-1.svg)
Новогру́дське воєводство (лат. Palatinatus Novogrodensis, пол. Województwo nowogródzkie) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Великого князівства Литовського в 1507-1795 роках (від 1569 року в складі Речі Посполитої як провінція); створене у 1507 р. з частини Троцького воєводства[3]. Центр — місто Новогрудок.
Це воєводство було утворене в 1507 році на місці Новогрудського намісництва. Під час адміністративно-територіальної реформи 1565—1566 років у воєводстві були утворені три повіти —
- Новогрудський (25 870 км²),
- Вовковиський (4810 км²) та
- Слонімський (6240 км²)[4].
У Новогрудський повіт як окрема адміністративна одиниця входило Слуцьке князівство, перетворене в 1791 році в Случерецький повіт, який увійшов у 1793 р. в Мінську губернію Російської імперії. У Новогрудському воєводстві був утворений Столовичський повіт, а Вовковиський повіт відійшов до Гродненського воєводства.
Наприкінці XVI століття Новогрудська земля отримала до герба зображення Архангела Михаїла: На кольоровому малюнку з привілею 1595 року Архангел Михаїл одягнений в чорне, поле герба червоне[5].
Воєводство межувало з Берестейським воєводством на півдні, Троцьким на північному заході, Віленським на півночі та Мінським на сході. Воєводство посилало шість депутатів на Сейм Речі Посполитої. Воєводство мало сенаторів: воєвода і каштелян. Сеймики повітові обирали двох депутатів до Сейму та двох депутатів до Трибуналу Великого князівства Литовського. У ньому були три повітові старости: в Новогрудку (належало воєводі), Слонімі й Вовковиську. Економія Новогрудка й Слоніма належала великому князеві Литовському.
У 1793 р. під час другого поділу Речі Посполитої більша частина воєводства була приєднана до Російської імперії. Остаточно воєводство було приєднано до Росії після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році, його територія увійшла в Слонімську губернію.
- 1507—1508: Іван Глинський
- 1509: Альбрехт Гаштольд
- 1509—1530: Ян Заберезинський
- 1530—1542: Станіслав Гаштольд
- 1542—1544: Григорій Остик
- 1544—1549: Олександр Ходкевич
- 1551: Олександр Полубинський
- 1551—1558: Іван Горностай
- 1558—1579: Павло Сапіга
- 1579—1589: Миколай Радзивіл
- 1590—1618: Федір Тишкевич
- 1618—1638: Миколай Кшиштоф Сапега
- 1638—1642: Олександр Слушка
- 1642: Сигізмунд Кароль Радзивілл
- 1643—1646: Томаш Сапега
- 1646—1650: Єжи Хрептович
- 1650—1653: Миколай Кшиштоф Халецький
- 1653—1658: Петро Казимир Вежевич
- 1658—1670: Кшиштоф Володкович
- 1670: Ян Керсновський
- 1670—1687: Дмитро Полубинський
- 1689: Богуслав Олександр Унєховський
- 1689—1709: Стефан Тизенгауз
- 1709—1729: Ян Миколай Радзивілл
- 1729—1746: Миколай Фаустин Радзивілл
- 1746—1754: Єжи Радзивіл
- 1755—1773: Юзеф Олександр Яблоновський
- 1773—1795: Юзеф Неселовський
- ↑ Tabela: Summaryusz Generalny wszelkich dochodów Rzeczypospolitey tak w Koronie iako i w Litwie z kalkulacyą mil kwadratowych, tak со do dymów, podatków, iako i ludzi, w: Dziennik rządowo-ekonomiczno handlowy. Zaymuiący różne Wiadomości, Rządowe, Handlowe, Ekonomiczne, Fabryczne, Kontraktowe na Dobra, Summy, i Produkta. Zajmujący 3 miesiące kwiecień may czerwiec 1790. R.5. T. II. Warszawa 1790.(пол.)
- ↑ Гайба М. Новагародскае ваяводства // ВКЛ. Энцыкл. Т. 2. — Менск, 2005. С. 359.(біл.)
- ↑ Stanisław Kutrzeba: Historia ustroju Polski w zarysie, Tom drugi: Litwa. Lwów i Warszawa: 1921, s. 88.(пол.)
- ↑ Walery Bubień, Sejmik nowogródzki, słuczorzeski i stwołowicki w czasach panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego 1764—1795, Kraków 2007, s. 11.(пол.)
- ↑ Цітоу А., «Герб i пячаткі Новагродка» // Наваградскія чытанні. Выпуск IV. С. 32. — Мн.,1996.(біл.)
- Гайба М., «Новагародскае ваяводства» — Т. 1 — С. 359 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Насевіч В., «Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел [Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.]» — Т. 1 — С. 34–39 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Т. 5 // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.
- Żmigrodzki J., «Nowogródek i okolice [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]». — wyd. 3. — Nowogródek: Luz, 1931.(пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новогрудське воєводство (1507–1795)- J. Żmigrodzki: Nowogródek i okolice [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
Адміністративно-територіальний поділ Великого князівства Литовського | ||
|---|---|---|
| Столиці |  | |
| Землі | Брацлавська (1434—1566) • Віленська (1392—1413) • Вітебська (1396—1511) • Волинська (1452—1566) • Жмудська (1411—1419) • Полоцька (1392—1504) • Сіверська (1430—1500) • Смоленська (1404—1514) • Троцька (1392—1413) | |
| Воєводства | Віленське (1413—1795) • Троцьке (1413—1795) • Полоцьке (1504—1793) • Київське (1471—1569) • Новогрудське (1507—1795) • Вітебське (1508—1793) • Смоленське (1508—1667) • Підляське (1513—1569) • Брацлавське (1566—1569) • Волинське (1566—1569) • Берестейське (1566—1795) • Мінське (1566—1793) • Мстиславське (1566—1772) • Інфлянтське (1667—1772) • Браславське (1793—1795) • Гродненське (1793—1795) • Жмудське (1793—1795) • Мерецьке (1793—1795) | |
| Інші регіони | Жемайтське князівство (1411—1795) • Герцогство Курляндії і Семигалії (1561—1795) | |
| Центри воєводств | ||
