Перейти до вмісту

Національна коаліція (Фінляндія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Національна коаліційна партія

Kansallinen Kokoomus
Країна Фінляндія
Голова партіїПеттері Орпо
Ген. секретарEino Tikkanend, U. T. Halminend, J. V. Lehtonend, Antti Arvi Niskalad, U. V. Halminend, Yrjö Leiwod, Aarne Honkad, Niilo Honkalad, Juha Rihtniemid, Rauno Koskid, Гаррі Голкері, Veikko Tavastilad, Jussi Isotalod, Aarno Kailad, Pekka Kiveläd, Maija Perhod, Heikki A. Ollilad, Harri Jaskarid, Taru Tujunend, Minna Arved, Janne Pesonend, Kristiina Kokkod і Timo Elod
Дата заснування1918
Штаб-квартираPohjoinen Rautatiekatu 21B, Гельсінкі
ІдеологіяЛіберальний консерватизм пан'європеїзм
Кількість членів 34 000[1]
Офіційний колір (кольори)ціановий
Друкований органNykypäiväd
Офіційний сайтkokoomus.fi

Національна коаліція (Національна коаліційна партія) (фін. Kansallinen Kokoomus (Kok.); швед. Samlingspartiet (Saml.)) — фінська ліберально-консервативна політична партія, заснована 1918 року. Має 50 місць із 200 у парламенті Фінляндії і входить до урядової коаліції разом із партіями Фінляндський центр, Зелений союз та Шведською народною партією. Має 3 місця із 13, виділених для Фінляндії у Європарламенті (входить до фракції Європейської народної партії).

Спочатку партія дотримувалася консервативних цінностей, до яких потім долучилися ліберальні економічні ідеї. Коаліція прагне до вільної ринкової економіки, глобалізації, тісної інтеграції до Європейського союзу і свободи особистості.

Історія

[ред. | ред. код]

Партію заснували члени Фінської партії і Партії молодофінів після фінської громадянської війни. Одним із лідерів партії був Юго Паасиківі, який з травня до жовтня 1918 був прем'єр-міністром Фінляндії. Паасіківі прагнув до встановлення дружніх відносин з Радянською Росією. Але в самій партії були інші цілі, як правило, здебільшого прагнули до співпраці з Німеччиною. Національна коаліція була консервативною, націоналістичною та мала пронімецьку програму із сильним антикомуністичним акцентом. Спочатку партія схилялася на користь створення в Фінляндії монархії, але 1919 року прийняла республіканську форму держави. Соціальною базою партії була фінська буржуазія, верхні шари чиновників, духовенство, значна частина офіцерського корпусу та інтелігенції.

У 19391944 роках Національна коаліція входила до складу урядової коаліції. З 1945 року партія пішла у опозицію. Хоча лідер партії, Юхо Паасіківі 1946 року обіймав посаду прем'єр-міністра, а у 19461956 роках — президента.

1958 року, вперше з 1945 року, партія увійшла до коаліційного уряду. Значного успіху партія досягла 1979 року, коли вона здобула приблизно 22 % голосів. Тоді Національна коаліція мала найбільшу кількість членів у своїй історії — приблизно 87000.

Станом на липень 2021 року лідером партії є Петтері Орпо.

Результати виборів

[ред. | ред. код]

Парламент

[ред. | ред. код]
Рік Депутати Голосів
1919 28 151 018 15,71 %
1922 35 157 116 18,15 %
1924 38 166 880 18,99 %
1927 34 161 450 17,74 %
1929 28 138 008 14,51 %
1930 42 203 958 18,05 %
1933 18 187 527 16,93 %
1936 20 121 619 10,36 %
1939 25 176 215 13,58 %
1945 28 255 394 15,04 %
1948 33 320 366 17,04 %
1951 28 264 044 14,57 %
1954 24 257 025 12,80 %
1958 29 297 094 15,28 %
 
Рік Депутати Голосів
1962 32 346 638 15,06 %
1966 26 326 928 13,79 %
1970 37 457 582 18,05 %
1972 34 453 434 17,59 %
1975 35 505 145 18,37 %
1979 47 626 764 21,65 %
1983 44 659 078 22,12 %
1987 53 666 236 23,13 %
1991 40 526 487 19,31 %
1995 39 497 624 17,89 %
1999 46 563 835 21,03 %
2003 40 517 904 18,55 %
2007 50 616 841 22,26 %
2011 44 598,369 20.44 %
2015 37 540,212 18.20 %
2019 38 523,957 17.00 %

Європейський парламент

[ред. | ред. код]
Рік Депутати Європарламенту Голосів
1996 4 453 729 20,17 %
1999 4 313 960 25,27 %
2004 4 392 771 23,71 %
2009 3 386 416 23,21 %
2014 3 390 112 22,60 %
2019 3 380,106 20,79 %

Муніципальні

[ред. | ред. код]
Рік Радників Голосів
1950 88 159 5,85 %
1953 133 626 7,59 %
1956 105 220 6,29 %
1960 275 560 14,04 %
1964 213 378 10,0 %
1968 1 388 364 428 16,09 %
1972 1 503 451 484 18,06 %
1976 2 047 561 121 20,92 %
1980 2 373 628 950 22,94 %
1984 2 423 619 264 22,96 %
1988 2 392 601 468 22,87 %
1992 2 009 507 574 19,05 %
1996 2 167 514 313 21,64 %
2000 2 028 463 493 20,84 %
2004 2 078 521 412 21,83 %
2008 2 020 597 727 23,45 %
2012 1 735 544 682 21,90 %
2017 1,490 531,599 20.68
2021 1,552 522,623 21,4 %

Президентські

[ред. | ред. код]
Рік Кандидат К-сть голосів Місце % голосів Результат
1988 Гаррі Голкері 570 340 ІІІ 18.40 % Програш
1994 Раймо Іласківі 485,035 IV 15,20 % Програш
2000 Ріїтта Восукайнен 392,305 III 12.80 % Програш
2006 Саулі Нійністе 725,866(1 тур)

1,518,333(2 тур)

II(1 тур)

ІІ(2 тур)

24.10 %(1 тур)

48.21 %(2 тур)

Програш
2012 Саулі Нійністе 1,131,254(1 тур)

1,802,328(2 тур)

I (1 тур)

І (2 тур)

36.96 %(1 тур)

62.59 %(2 тур)

Перемога
2018 Саулі Нійністе 1,874,334 І 62,6 % Перемога

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]