Населення Сальвадору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Сальвадору M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність6,141 млн осіб
Густота295,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції8,28 ‰
Природний рух
Природний приріст0,25 %
Народжуваність16,46 ‰
Фертильність1,91 дітей на 1 жінку
Смертність5,69 ‰
Смертність немовлят17,86 ‰
Вікова структура
 • до 14 років27,31 %
 • 15–64 років65,6 %
 • старіші за 65 років7,09 %
Середня тривалість життя74,42 року
 • чоловіків71,14 року
 • жінок77,86 року
Статева структура
загалом0,93 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,05 чол./жін.
15–64 років0,81 чол./жін.
після 65 років0,8 чол./жін.
Етнічні групи
Націясальвадорці
Найбільший етноссальвадорці
Нацменшиниіндіанські племена
Мови
Офіційнаіспанська
Також у побутііндіанські мови

Населення Сальвадору. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,141 млн осіб (110-те місце у світі)[1]. Чисельність сальвадорців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,46 ‰ (115-те місце у світі), смертність — 5,69 ‰ (172-ге місце у світі), природний приріст — 0,25 % (178-ме місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Сальвадорі, станом на 2015 рік, дорівнює 16,46 ‰ (115-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,91 дитини на одну жінку (138-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 72,3 % (станом на 2008 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,8 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2008 рік)[1].

Смертність у Сальвадорі 2015 року становила 5,69 ‰ (172-ге місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,25 % (178-ме місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Сальвадору, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сальвадору становить 26,6 року (146-те місце у світі): для чоловіків — 25,1, для жінок — 28,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,42 року (119-те місце у світі), для чоловіків — 71,14 року, для жінок — 77,86 року[1].

Вікова структура населення Сальвадору, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 27,31 % (860 122 чоловіки, 816 855 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,71 % (638 989 чоловіків, 632 741 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 38,1 % (1 077 378 чоловіків, 1 262 585 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 6,8 % (186 570 чоловіків, 230 839 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,09 % (192 713 чоловіків, 242 558 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 23 (дані за 2006 рік)[2][3].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 295,7 особи/км² (45-те місце у світі)[1]. Найменша за територією країна Центральної Америки має населення у 18 разів більше за населення Белізу. 20 % населення мешкає за кордоном. Більшість населення концентрується в центральній частині, особливо навколо столиці, міста Сан-Сальвадор.

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Сальвадору

Сальвадор високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 66,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сан-Сальвадор (столиця) — 1,098 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,28 ‰ (209-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

У країні налічується 289 тис. внутрішньо переміщених осіб[1].

Сальвадор є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2007 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси
  
86.3%
білі
  
12.7%
індіанці
  
0.2%
темношкірі
  
0.1%
інші
  
0.6%
Докладніше: Народи Сальвадору

Головні етноси країни: метиси — 86,3 %, білі — 12,7 %, індіанці (ленка, какавіра, нахуа-піпіль) — 0,2 %, темношкірі — 0,1 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2007 рік)[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Мови Сальвадору (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
%
індіанські мови
  
%
Докладніше: Мови Сальвадору

Офіційна мова[5]: іспанська. Інші поширені мови: нават та інші індіанські мови.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Сальвадорі (2003 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
57.1%
протестанти
  
21.2%
свідки Єгови
  
1.9%
мормони
  
0.7%
інші
  
2.3%
атеїсти
  
16.8%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 57,1 %, протестантизм — 21,2 %, Свідки Єгови — 1,9 %, мормони — 0,7 %, інші — 2,3 %, не сповідують жодної — 16,8 % (станом на 2003 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 88 % дорослого населення (віком від 15 років): 90,4 % — серед чоловіків, 86 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,4 % ВВП країни, станом на 2011 рік (129-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,6 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,8 % ВВП країни (91-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 17,86 ‰ (98-ме місце у світі); хлопчиків — 19,94 ‰, дівчаток — 15,68 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 54 випадків на 100 тис. народжень (81-ше місце у світі)[1].

Сальвадор входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 20,9 тис. хворих на СНІД (76-те місце у світі), це 0,53 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (65-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 400 осіб (94-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,1 % (51-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,5 % населення в містах і 86,5 % в сільській місцевості; загалом 93,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 82,4 %, в сільській місцевості — 60 %, загалом по країні — 75 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 1,84 км³ на рік, або 301,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 22 % припадає на побутові, 14 % — на промислові, 64 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 54,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,7 %; частка осіб похилого віку — 12,6 %, або 7,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 36,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1 %, верхній дециль — 37 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 400 тис. осіб не має доступу до електромереж; 94 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 86 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,653 млн унікальних інтернет-користувачів (102-ге місце у світі), що становило 26,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,774 млн осіб (108-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 21 %; промисловість і будівництво — 20 %; сфера послуг — 58 % (станом на 2011 рік)[1]. 179,30 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (4 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 6,1 % працездатного населення, 2013 року — 6,2 % (67-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 12,4 %, серед юнаків — 11,8 %, серед дівчат — 13,6 % (89-те місце у світі)[1]. Наведені дані офіційної статистики, реальний рівень безробіття досить високий.

Кримінал

[ред. | ред. код]

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевантажний пункт для кокаїну; нелегальний виробник марихуани для внутрішнього споживання; зростаюче внутрішнє споживання кокаїну[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сальвадору докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[6][7].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,8 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Сальвадору
Рік Населення Зміна
1950 2 200 000
1955 2 433 000 +10.6%
1960 2 773 000 +14.0%
1965 3 244 000 +17.0%
1970 3 736 000 +15.2%
1975 4 232 000 +13.3%
1980 4 661 000 +10.1%
1985 5 004 000 +7.4%
1990 5 344 000 +6.8%
1995 5 748 000 +7.6%
2000 5 959 000 +3.7%
2005 6 073 000 +1.9%
2010 6 218 000 +2.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш El Salvador : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 4 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 4 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]