Мірта Легран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Легран.
Мірта Легран
ісп. Mirtha Legrand
Мірта Легран 2013 року
Мірта Легран 2013 року
Мірта Легран 2013 року
Ім'я при народженніРоса Марія Хуана Мартінес Суарес
Народилася23 лютого 1927(1927-02-23)[1] (97 років)
Вілья-Каньясd, Хенераль-Лопесd, Санта-Фе, Аргентина[2]
Громадянство Аргентина[2]
 Іспанія[3]
Релігіякатолицтво[4][5]
Діяльністьакторка, телеведуча, акторка театру
Роки діяльностіз 1940
У шлюбі зДаніель Тінайреd
ДітиМарсела Тінайреd
Брати / сестриСільвія Легран і José A. Martínez Suárezd
IMDbnm0499464
Нагороди та премії
CMNS: Мірта Легран у Вікісховищі

Ро́са Марі́я Хуа́на Марті́нес Суа́рес (ісп. Rosa María Juana Martínez Suárez, нар. 23 лютого 1927), більш відома під творчим псевдонімом Мі́рта Легра́н (ісп. Mirtha Legrand) — аргентинська акторка і телеведуча.

Біографія

[ред. | ред. код]
Мірта Легран, Ніні Маршалл[en] і Сільвія Легран у фільмі «Треба виховувати Ніні» (1940)

Роса Марія Хуана Мартінес Суарес народилася 23 лютого 1927 року у місті Вілья-Каньяс[en] (провінція Санта-Фе) у родині з середнього класу. З дитинства вона разом з сестрою-близнючкою вчилася танцям і театральній майстерності у різноманітних гуртках і школах у місті Росаріо, куди родина переїхала 1934 року. 1937 року несподівано помер батько Роси Марії і родина перебралася до Буенос-Айреса, де вона з сестрою навчалися у Національній консерваторії.

Наприкінці 1930-х її талант на одному з карнавалів помітив президент Аргентини Роберто Ортіс і вона разом з сестрою отримала роль у фільмах «Треба виховувати Ніні» (1940) і «Милі для дівчат» (1941), де знімалася під псевдонімом Росіта Луке.

Мірта Легран на постері фільму «Орхідеї щовівторка» (1941)

Оскільки популярність акторки зростала, її мати найняла для неї і її сестри агента, який мав опікуватися їхньою кар'єрою. Він запропонував Росі Марії взяли псевдонім Мірта Легран, а її сестрі — Сільвія Легран[6].

Свою першу головну роль акторка зіграла у віці 14 років у стрічці «Орхідеї щовівторка» (1941). Після цього Мірта Легран була головною зіркою фільмів «Юність» (1942), «Портрет» (1947) і «Маленька сеньйора Перес» (1944), за який вона отримала премію Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини як найкраща акторка. На той час вона знімалася переважно у комедіях і була однією з найвідоміших представниць цього жанру[6].

У цей же час Мірта і Сільвія Легран вели на радіо передачу «Клуб дружби», яка мала велику популярність у підлітків і молоді[6]. 1942 року сестри знялися у фільмі «Місячне сяйво», який став останнім, де вони грали разом.

1944 року Легран пожертвувала значну суму грошей на допомогу постраждалим від землетрусу у Сан-Хуані[en].

Мірта Легран і Даніель Тінайре (1951)

1946 року Мірта Легран вийшла заміж за кінорежисера Даніеля Тінайре[en] і після цього почала більше грати в драматичному жанрі[6]. Найвідомішими її роботами в жанрі кінодрами були стрічки «Продавчиня фантазій» (1950) і «Дівчина з очима кольору часу» (1952), за яку вона отримала премію Аргентинської кіноакадемії як найкраща акторка[6].

1949 року акторка знялася у фільмі «Відаліта», який розповідав про дівчину, яка перевдяглася чоловіком, щоб стати гаучо. Фабула фільму не сподобалася пероністському уряду і тому він мав проблеми з прокатом. Тим не менше, Мірта Легран з чоловіком трималися осторонь від політики і не висловлювали прямо своїх вподобань, тому могли активно працювати як в часи перонізму, так і після його падіння, в той час як багато інших кінематографістів мусили виїхати з Аргентини[6].

1953 року Мірта Легран вирушила до Іспанії, де знялася в єдиному кольоровому фільмі у своїй кар'єрі «Донья Франсіскіта»[6].

1959 року акторка знялася у фільмі «Палаюча темрява», режисером якого був її чоловік і за роль в якому вона отримала премію Аргентинської кіноакадемії як найкраща акторка. У цей же час вона починає працювати на телебаченні ведучою гумористичної програми «M ama a M»[6] і в театрі, де її дебют відбувся в п'єсі «Блакитний місяць».

1965 року Мірта Легран знялася у фільмі «З великим задоволенням», після якого вирішила завершити свою кар'єру в кіно.

1967 року померла мати акторки, після чого вона на деякий час відсторонилася від публічного життя.

«Сніданок з Міртою Легран» (2010)
Мірта Легран на відкритті Театру Колумба після реконструкції (2010)

1968 року Мірта Легран стала ведучою телепрограми «Сніданок з зірками» на каналі 9[en]. Передача швидко завоювала популярність і була перейменована на «Сніданок з Міртою Легран». Під цією назвою програма зібрала велику кількість телевізійних нагород, а її ведуча за опитуваннями громадської думки у 1970-х неодноразово визнавалася однією з найвпливовіших жінок Аргентини. Наприкінці 1972 року Легран згадала в одній з передач Хустисіалістську партію, за що її звільнили наступного ж дня. Телеведуча перейшла працювати на канал 13[en], де вже на початку 1973 року почала вести аналогічну програму під тією ж назвою. Коли 1974 року керівництво каналу намагалося закрити «Сніданок», Мірта Легран пішла зі скаргою особисто до президента Аргентини Ісабель Перон, яка запевнила, що програму поновлять, але це відбулося лише 1976 року після приходу до влади військової хунти. На різних каналах телепередача йшла до 2011 року, коли була призупинена через зйомки ведучої в серіалі «Господиня».

2010 року Мірта Легран зізналася, що домовлялася з військовими, які були при владі в Аргентині, щоб визволити з секретної в'язниці свою племінницю, яку затримали в часи брудної війни[7][8]. Після цього зізнання один з депутатів запропонував позбавити телеведучу звання почесної громадянки Буенос-Айреса, яке їй присвоїли 2007 року. Також телеведуча мала проблеми через відверту опозиційність до уряду Крістіни Фернандес де Кіршнер, отримувала погрози і була жертвою агресії з боку пероністів, які жбурляли в неї пляшки під час ефіру і влаштовували акції протесту біля її оселі[9].

2013 року «Сніданок з Міртою Легран» повернувся в ефір аргентинською телебачення і продовжує йти донині. Серед гостей програми була велика кількість знаменитостей, зокрема президенти Аргентини Рауль Альфонсин, Карлос Менем, Едуардо Дуальде, Нестор Кіршнер і президент Венесуели Уго Чавес.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Луїс Саславський і Мірта Легран на зйомках фільму «П'ять поцілунків» (1946)
Мірта Легран у фільмі «Як ти мріяв» (1947)
Мірта Легран у фільмі «Лікарка любить танго» (1949)
Мірта Легран у фільмі «Вулична компанія» (1960)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1940 ф Треба виховувати Ніні[en] Hay que educar a Niní
1941 ф Орхідеї щовівторка[en] Los martes, orquídeas
1941 ф Милі для дівчат[en] Sweethearts for the Girls
1941 ф Мріяти нічого не коштує[es] Soñar no cuesta nada
1942 ф Юність[en] Adolescencia
1942 ф Подорож[en] The Journey
1942 ф Місячне сяйво[es] Claro de luna
1943 ф Дзеркало[en] El Espejo
1943 ф Сафо, історія пристрасті[en] Safo, historia de una pasión
1944 ф La Casta Susana[en] La Casta Susana
1944 ф Маленька сеньйора Перес[en] La pequeña señora de Pérez
1944 ф Моя наречена привид[en] Mi novia es un fantasma
1945 ф Марія Селесте[es] María Celeste
1945 ф Сеньйора Перес розлучається[es] La señora de Pérez se divorcia
1946 ф П'ять поцілунків[en] Cinco besos
1946 ф Поцілунок у потилицю[es] Un beso en la nuca
1947 ф Портрет[en] El Retrato
1947 ф Як ти мріяв[es] Como tú lo soñaste
1947 ф Тридцять секунд кохання[es] Treinta segundos de amor
1948 ф Паспорт до Ріо[en] Pasaporte a Río
1949 ф Відаліта[en] Vidalita
1949 ф Лікарка любить танго[es] La Doctora quiere tangos
1950 ф Продавчиня фантазій[en] La Vendedora de fantasías
1950 ф Дружина останньої моделі[en] Esposa último modelo
1951 ф Сережка[en] El Pendiente
1952 ф Дівчина з очима кольору часу[en] La de los ojos color del tiempo
1953 ф Донья Франсіскіта[en] Doña Francisquita
1954 ф Міжнародний поїзд[es] Tren internacional
1955 ф Кохання ніколи не помирає[en] Love Never Dies
1956 ф Мрійлива пустунка[es] La Pícara soñadora
1958 ф Палаюча темрява[en] En la ardiente oscuridad
1960 ф Вулична компанія[en] La patota
1960 ф Кіно щосуботи увечері[es] Sábado a la noche, cine
1962 ф Під тією самою шкірою[en] Under the Same Skin
1963 ф Бабка це не комаха[en] The Dragonfly Is Not a Insect
1965 ф З великим задоволенням[es] Con gusto a rabia

Ролі у театрі

[ред. | ред. код]

Мірта Легран грала ролі у таких спектаклях:

  • 1957: La Luna es azul
  • 1962: Buenos Aires de seda y percal
  • 1964: Divorciémonos
  • 1966: Mi complejo es el champagne
  • 1968: Secretismo shh
  • 1969: El proceso de Mary Duggan
  • 1970: 40 kilates
  • 1975: Constancia
  • 1978: Rosas rojas, rosas amarillas
  • 1986: Tovarich
  • 1990: Potiche

Радіо

[ред. | ред. код]

Мірта Легран була ведучою таких радіопередач:

  • 1943: El club de la amistad
  • 2004—2005: Mirtha en la red

Телебачення

[ред. | ред. код]
Зйомки «Сніданку з Міртою Легран» (2009)


  • 1958: M ama a M
  • 1966: Carola y Carolina
  • 1968-донині: Almorzando con Mirtha Legrand
  • 1988: Conversando con Mirtha Legrand
  • 1990: Mirtha para todos
  • 1999—2000/2004: Mirtha de noche
  • 2002: Son amores (у ролі самої себе)
  • 2012: La dueña
  • 2013-донині: La noche de Mirtha

Нагороди

[ред. | ред. код]

Премія Мартін Ф'єрро[en]

[ред. | ред. код]
Рік Категорія Номінована робота Результат
1970 Найкраща розважальна передача Сніданок з Міртою Легран Номінація
1990 Найкраща передача загальної категорії Перемога
1991 Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
1992 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Перемога
Золотий Мартін Ф'єрро Перемога
1993 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Перемога
1994 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Перемога
1995 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
1997 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Номінація
1998 Найкраща передача загальної категорії Перемога
1999 Номінація
2000 Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
2001 Номінація
2003 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Перемога
2004 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Перемога
2005 Номінація
2006 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
2007 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
Мартін Ф'єрро за досягнення у галузі Перемога
2008 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Перемога
Платиновий Мартін Ф'єрро Перемога
2009 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Номінація
2010 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
2012 Найкраща акторка мінісеріалу La dueña Номінація
2013 Найкраща телеведуча Сніданок з Міртою Легран Номінація
2014 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Номінація
2015 Найкраща передача загальної категорії Перемога
2016 Найкраща передача загальної категорії Номінація
Найкраща телеведуча Номінація
2017 Найкраща передача загальної категорії Перемога
Найкраща телеведуча Перемога
Діамантовий Мартін Ф'єрро Перемога

Інші премії

[ред. | ред. код]
Файл:Buenos Aires - Belgrano R - Edificio Mirtha.jpg
Портрет Мірти Легран на будинку у Буенос-Айресі
  • Особлива відзнака Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини (1941)
  • Премія Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини найкращій акторці (1944)[6]
  • премія Срібний кондор найкращій акторці (1945)[6]
  • Премія Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини найкращій акторці (1952)[6]
  • Премія Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини найкращій акторці (1959)
  • премія Конекс[en] (1981)[10]
  • премія Сан-Мартін-де-Тур (1984)[10]
  • премія Конекс (1991)[10]
  • Премія Морська зірка за досягнення впродовж кар'єри (1991)[10]
  • Жінка року в Аргентині (1992)
  • премія Пабло Подести Аргентинської асоціації акторів за досягнення впродовж кар'єри (1994)[10]
  • премія фестивалю «Жінка і кіно» за досягнення впродовж кар'єри (1994)
  • премія Срібний кондор за досягнення впродовж кар'єри (1997)[10]
  • платинова премія Конекс (2001)[10]
  • премія газети «Кларін» за досягнення впродовж кар'єри (2004)[10]
  • премія Сенату Аргентини за досягнення впродовж кар'єри (2007)
  • звання почесної громадянки Буенос-Айреса (2007)[11]
  • премія Флоренсіо Санчеса за досягнення впродовж кар'єри (2008)
  • премія CILSA (2010)
  • премія Асоціації друзів Національного театру Сервантеса (2011)
  • премія Аргентинської палати моди (2013)
  • особлива відзнака фундації Конекс (2017)[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б cinenacional.com — 2001.
  3. ↑ https://www.abc.es/20090815/internacional-iberoamerica/mirtha-legrand-actriz-presentadora-200908151639.html
  4. ↑ https://elcomercio.pe/tvmas/farandula/mirtha-legrand-abusos-iglesia-existio-siempre-noticia-553356
  5. ↑ https://www.lanacion.com.ar/2168365-el-tenso-cruce-jimena-baron-mirtha-legrand
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м Posadas, Abel (2009). Capítulo III: Mirtha Legrand (іспанською) . Instituto Nacional de Cine y Artes Audiovisuales. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  7. ↑ La inesperada confesión de Mirtha (іспанською) . 2010. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  8. ↑ Revelación de Mirtha Legrand causa indignación en Argentina (іспанською) . 2010. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  9. ↑ Escrache, chicos y escupidas. Кларін (іспанською) . 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 грудня 2017.
  10. ↑ а б в г д е ж и к Mirtha Legrand (іспанською) . 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  11. ↑ Declararán a Mirtha Legrand ciudadana ilustre porteña (іспанською) . 2007. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мірта_Легран&oldid=40689950