Міжнародна конвенція про припинення та покарання злочинів апартеїду
| Міжнародна конвенція про припинення та покарання злочинів апартеїду | |
|---|---|
 Держави-учасниці Підписано, але не ратифіковано Не підписант | |
| Абревіатура | ICSPCA |
| Тип | Багатостороння угода[en] |
| Підписано | 30 листопада 1973 |
| Місце | Нью-Йорк, США |
| Чинність | 18 липня 1976 |
| Підписанти | 31 держава |
| Сторони | 110 держав |
| Зберігається | Секретаріат ООН (секція договорів)[1] |
| Статус | чинний |
| Мова | англійська, іспанська, китайська, російська, французька |
 Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3068 (XXVIII) | |
|---|---|
| Дата | 30 листопада 1973 |
| Засідання | 28-ма сесія[2] |
| Код | A/RES/3068(XXVIII) (Документ) |
| Предмет | Міжнародна конвенція про припинення та покарання злочинів апартеїду |
Результат голосування |
|
| Результат | Ухвалена[3] |
Міжнаро́дна конве́нція про припи́нення та покара́ння зло́чинів апартеї́ду — міжнародно-правовий документ конвенційного характеру прийнятий Генеральною Асамблеєю 30 листопада 1973 року і набув чинності 18 липня 1976 року. Конвенція була прийнята за ініціативою СРСР і була спрямована проти апартеїду в Південній Африці, але має більш загальний характер.
У статті 1 Конвенції визначено, що апартеїд є злочином проти людства і що нелюдські акти, які є наслідком політики й практики апартеїду та схожої з ним політики й практики расової сегрегації і дискримінації, є злочинами, що порушують принципи міжнародного права, зокрема цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, і створюють серйозну загрозу міжнародному миру й безпеці.
Стаття 2 визначає, що термін «апартеїд» включає в себе є політику та практику расової сегрегації й дискримінації у тому вигляді, в якому вони практикувалися у південній частині Африки. Серед проявів апартеїду є:
- позбавлення члена або членів расової групи чи груп права на життя і свободу особистості;
- навмисне створення для расової групи чи груп таких життєвих умов, які розраховані на її чи їх повне або часткове фізичне знищення;
- будь-які заходи законодавчого характеру та інші заходи, розраховані на те, щоб перешкодити участі расової групи чи груп у політичному, соціальному, економічному й культурному житті країни,
- будь-які заходи, у тому числі законодавчого характеру, спрямовані на поділ населення за расовою ознакою;
- експлуатація праці членів расової групи чи груп;
- переслідування організацій та осіб шляхом позбавлення їх основних прав і свобод за те, що вони виступають проти апартеїду.
З цієї статті випливає, що злочини апартеїду можуть бути вчинені лише із залученням всього державного механізму.
Згідно зі ст. 3 міжнародній кримінальній відповідальності, незалежно від мотиву, підлягають особи, члени організацій і установ та представники держави.
- Конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього від 30 листопада 1973 року{{ref-ru}
- Статус Міжнародної конвенції щодо припинення злочину апартеїду та покарання за нього від 30 листопада 1973 року
- Важна Катерина. Сутність міжнародного злочину апартеїду відповідно до чинного міжнародного права // Підприємництво, господарство і право. — 2017. — № 5. — С. 263-266.
- ↑ International Convention on the Suppression and Punishment of the Crime of Apartheid (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Resolutions adopted by the General Assembly at its 28th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ International Convention on the Suppression and Punishment of the Crime of Apartheid : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.