Мухаммед ібн Хасан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммед ібн Хасан
араб. أبو القاسم محمد بن الحسن المهدي
Народився29 липня 869
Самарра, Аббасидський халіфат
Померневідомо
Країна Аббасидський халіфат
Діяльністьімам
Знання моварабська
ПосадаImam of Twelver Shiismd
Конфесіяіслам
БатькоХасан аль-Аскарі
МатиNarjisd
РодичіMuhammad ibn Ali al-Hadid і Jafar ibn Ali al-Hadid
Брати, сестриSayyid Ali Akbard

Мухаммед ібн Хасан (Мухаммед аль-Махді), араб. محمد بن الحسن‎ (нар. 868) — син Хасана ібн Алі (Хасан аль-Аскарі). Відповідно до уявлень шиїтів-імамітів ця людина є очікуваним «прихованим» імамом Махді аль-Мунтазаром (див. Махді). Шиїти стверджують, що він жив під опікою свого батька і був прихований від інших людей. Між 874 та 940 роками, уже після смерті свого батька, Мухаммед ібн Хасан спілкувався з шиїтами лише через свох особливих представників. Цей період називається «малим прихованням». Після 940 року (після смерті останнього, четвертого посланця «прихованого» імама) розпочався період «великого приховання», який триває досі.

Згідно з шиїтською доктриною Мухаммед ібн Хасан з'явиться за наказом Аллаха в Мецці, де до нього приєднаються його прихильники. Одночасно з цим повстануть з могил праведні послідовники віри. Всі вони підуть воювати з Даджжалом і встановлять на землі царство справедливості. Шиїти шанують Мухаммеда ібн Хасана як свого дванадцятого непогрішимого імама.

Деякі аспекти віри шиїтів відкидаються сунітами.

Джерела

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]