Мегаладапіс Едвардса

? †Мегаладапіс Едвардса Час існування: Плейстоцен — голоцен 2,588 —0,0005 млн років тому
Скелет Megaladapis edwardsi
Охоронний статус
Вимерлий  (1280—1420 р. н. е.) (МСОП 2.3)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Ряд: Примати (Primates) Підряд: Мокроносі (Strepsirhini) Інфраряд: Лемуровиді (Lemuriformes) Надродина: Лемури (Lemuroidea) Родина: †Megaladapidae Рід: †Megaladapis Підрід: † Peloriadapis Вид: Мегаладапіс Едвардса G. Grandidier, 1899
Посилання
Вікісховище: Category: Megaladapis edwardsi Віківиди: Megaladapis edwardsi Fossilworks: 384278

Мегаладапіс Едвардса (Megaladapis edwardsi) — вид вимерлих велетенських лемурів підроду Peloriadapis з роду Megaladapis родини Megaladapidae. Найбільший представник роду.

Опис

Довжина його тіла становила 1,3-1,5 м, передбачувана вага — 70-100 кг, за деякими джерелами сягала навіть 200 кг. Череп був витягнутий і вигнутий трохи вгору, 27,7-31,7 см завдовжки. Для цього виду характерні найбільші в роді моляри (висота першого корінного — близько 18,8 мм). Нижня щелепа була міцна і непропорційна з зубами, міцнішими за горілові. Мозок був невеликий порівняно з рештою тіла. Форма носових кісток спонукає дослідників припускати про наявність у цього лемура витягнутої і рухливої ​​губи.

Спосіб життя

Був здатний повзати деревами. Втім вів переважно наземний спосіб життя, пересуваючись рачки. Його рештки знаходили біля боліт та відкладень озерного мулу. Живився рослинною їжею, переважно листям.

Розповсюдження

Його залишки знаходили у південній та південно-західній частині Мадагаскару. Деякі радіовуглецеві датування дозволяють допустити, що він вимер пізніше за інших видів і все ще існував під час прибуття португальців в 1504 році. Розповіді місцевого населення начебто свідчать про те, що він протримався у віддалених лісових районах до XVII століття. Причинами вимирання називають наступні: зникнення більшості лісів, велика посуха, діяльність людини, можливо усі фактори разом.

Джерела

• William L. Jungers: Osteological Form and Function: the Appendicular Skeleton of Megaladapis, a Subfossil Prosimian from Madagascar (Primates, Lemuroidea). Thesis (Ph. D.), University of Michigan, Ann Arbor 1976.
• Thomas Geissmann: Vergleichende Primatologie. Springer-Verlag, Berlin u. a. 2002, ISBN 3-540-43645-6.