Координати: 56°52′19.992000099995″ пн. ш. 60°37′0.012000099996988″ сх. д. / 56.87222° пн. ш. 60.61667° сх. д. / 56.87222; 60.61667
Очікує на перевірку

Машинобудівний завод імені М. І. Калініна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПАТ «Машинобудівний завод імені М. І. Калініна»
56°52′19.992000099995″ пн. ш. 60°37′0.012000099996988″ сх. д. / 56.87222° пн. ш. 60.61667° сх. д. / 56.87222; 60.61667
Типфабрика
Організаційно-правова форма господарюванняпублічна компанія
Галузьоборонне виробництво
Лістинг на біржіПомилка Lua у Модуль:Wikidata/item у рядку 97: bad argument #1 to 'gsub' (string expected, got nil).
Засновано1866
Штаб-квартираРосія Росія: Єкатеринбург
ПродукціяАвтонавантажувач
автокар
Виторг35 672 700 000 ₽ (2017)[1]
Чистий прибуток2 114 000 000 (2019)
Співробітники6344 осіб (2020)[2]
zik.ru(рос.)
Мапа
CMNS: Машинобудівний завод імені М. І. Калініна у Вікісховищі


ПАТ «Машинобудівний завод імені М. І. Калініна» (МЗІК, ЗІК) — радянське/російське промислове підприємство — виробник військової техніки. Входить до ВАТ «Концерн ППО „Алмаз-Антей“» .

Історія

[ред. | ред. код]

10 липня 1866 утворена гарматна майстерня у м. Санкт-Петербург, перша російська майстерня для нарізної артилерії.
1882 рік — майстерня перетворюється на завод.
1914 рік — завод отримує назву Петроградський. Випуск великокаліберної і зенітної артилерії.
1919 рік — завод евакуйовується до Підмосков'я, у селище Підлипки.
1922 рік — завод отримує ім'я М. І. Калініна.
1928 рік — завод отримує найменування Завод № 8 імені М. І. Калініна.
1930 рік — розроблено артилерійські системи середніх калібрів.
1939 рік — розроблена 85-міліметрова гармата, за створення якої завод отримав орден В. І. Леніна.
1941 рік — у жовтні завод евакуйований до м. Свердловськ, у грудні 1941 року перші виготовлені на заводі гармати пішли на фронт. За роки війни завод випустив більше 20 000 гармат. За внесок заводу в забезпечення розгрому нацистських військ завод нагороджений Орденами Трудового Червоного Прапора (у 1941 році) і Вітчизняної Війни I ступеня (в 1945 році).
1957рік — завод припиняє випуск ствольної артилерії і переходить до випуску зенітних керованих ракет.
1960 рік — збитий американський літак-розвідник У2 ракетою 13Д, виготовленою на Заводі № 8.
1960—1991 р — створення нових зразків зброї. Виробництво ракет і пускових установок для Військово-Повітряних сил, Сухопутних військ, ВМФ СРСР. Освоєння випуску малогабаритних навантажувачів.
1992—2006 г. — збереження і відновлення розробки і виробництва продукції військового і цивільного призначення.
2002 рік — початок реформування підприємства.

Основні акціонери

[ред. | ред. код]
ЗРК «Круг»
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагран» — 9,4 % статутного капіталу і 11,4 % звичайних акцій.
  • Відкрите акціонерне товариство «Концерн ППО „Алмаз-Антей“» — 51,8 % статутного капіталу і 64,50 % звичайних акцій[3] .

Продукція

[ред. | ред. код]

Цивільна

[ред. | ред. код]
  • Комунальна вакуумна тротуароприбиральна машина МК-1500М2[4]
  • Комунальна вакуумна тротуароприбиральна машина МК2000[5]
  • Електричні навантажувачі серії МР-20[6]
  • Електричні навантажувачі ЕП-103КАС (знятий з виробництва)
  • Платформою для оператора ЕТ-2054[7]

Військова

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукцииExpert RA.
  2. https://e-disclosure.ru/portal/files.aspx?id=261&type=5
  3. Ежеквартальный отчет эмитента. Процитовано 8 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Коммунальная машина МК-1500М2. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  5. КОММУНАЛЬНАЯ ВАКУУМНАЯ ПОДМЕТАЛЬНО-УБОРОЧНАЯ МАШИНА МК2000. mk2000.zik-ekb.ru. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 23 березня 2020.
  6. Электрические погрузчики серии МР-20. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  7. Электротележка ЭТ-2054. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  8. Владимир Щёлоков. Надежная опора фронта. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.