Матьє Амальрік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матьє Амальрік
Mathieu Amalric
Дата народження25 жовтня 1965(1965-10-25)[1][2][…] (59 років)
Місце народженняНеї-сюр-Сен, Франція[1][4][5]
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, режисер, сценарист
Роки активності1984 — наш час
IMDbID 0023832
Автограф
Нагороди та премії
Сезар (1996, 2004, 2008)
Приз Каннського кінофестивалю за найкращу режисуру (2010)
Матьє Амальрік у Вікісховищі

Матьє Амальрі́к (англ. Mathieu Amalric; нар. 25 жовтня 1965, Нейї-сюр-Сен, Франція) — французький актор, кінорежисер та сценарист. Двічі лауреат премії «Сезар» за найкращу чоловічу роль (2004 і 2007). Відомий за ролями у фільмах: «Квант милосердя», «Ворог держави №1: Легенда», «Мюнхен», «Скафандр і метелик», «Венера в хутрі»[6]. Призер Каннського кінофестивалю за постановку стрічки «Турне»[7] .

Біографія

[ред. | ред. код]

Матьє Амальрік народився 25 жовтня 1965 року у французькому передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен. Його батько Жак Амальрік[fr] працював редактором в газеті Libération, a мати Ніколь Занд літературним критиком в газеті Le Monde. Матьє не чистокровний француз, хоч і народився у Франції, його мати — єврейка, що втекла з батьками з Польщі напередодні Другої світової війни.

У дитинстві він провів кілька років (з 1970-го по 1973-й) у Вашингтоні, куди його батько був направлений як іноземний журналіст, а з 1973-го по 1977-й — у Москві[6][8].

У юному віці цікавився літературою і східними мовами. У своєму першому фільмі «Фаворити Місяця», взяв участь випадково, на цьому наполіг друг сім'ї Отар Іоселіані[9]. Після першої ролі, він починає мріяти лише про кіно і намагається поступити в кіношколу IDHEC. При вступі зазнає невдачі, пред'явивши комісії свою короткометражку, зняту на 8 мм. плівку, але намірів зайнятися режисурою не полишає[9]. Випадково вдається влаштуватися на роботу кухарем, у відому кінокомпанію продюсера Пало Бранко[en] — Gemini Films. Незабаром він вже асистент у кількох режисерів та знімається в епізодичних ролях.

Матьє Амальрік з акторками фільму «Турне» у 2010 року на Каннському кінофестивалі

На початку 1990-х знімає короткометражні стрічки, але популярним так і не стає. Познайомившись з відомим режисером Арно Деплешеном, у 1995 році отримує свою першу велику роль у фільмі «Вартовий[fr]». Через два роки Амальріка нагороджено премією «Сезар», за роль у фільмі «Як я обговорював... (моє сексуальне життя)»[9], в категорії «Найкращий чоловічий дебют», а після удачі на Каннському фестивалі стає відомим, французьким актором, але в основному для вузьких кіл. Незважаючи на акторську популярність, він не покидає режисуру і в цьому ж році знімає свій перший, повнометражний фільм «Їж свій суп[fr]»[9]. В подальшій його кар'єрі низка маловідомих фільмів, а у 2001 році він як режисер знімає дружину, відому акторку Жанну Балібар у фільмі «Уїмблдон»[6], сценарій до якого був написаний разом з Паскалем Ферраном. Французькі критики досить високо оцінили обидві його роботи.

Міжнародна кар'єра матьє Амальріка почалася у 2005 році з невеликої ролі у фільмі Стівена Спілберга «Мюнхен», уперше йому запропонували можливість зніматися в іноземному фільмі. У 2008 році він отримав другу премію «Сезар» за фільм «Скафандр і метелик», у тій же номінації. У цьому фільмі він грає письменника, повністю паралізованого після інсульту. Але найбільшу зарубіжну роль головного лиходія Домініка Гріна він зіграв у фільмі про Джеймс Бонда «Квант милосердя». Через зйомки у цьому фільмі Амальрік не зміг приїхати на вручення йому премії «Сезар».

У 2010 році Матьє як режисер представляє свій новий фільм «Турне», за який згодом був нагороджений в Каннах як найкращий режисер.

У 2012 ріку взяв участь у фільмі «Джиммі Пікар», за цю роль був номінований на премію Каннського відеофестивалю. У 2013 році знявся у Романа Полянського у фільмі «Венера в хутрі», де в останню мить замінив виконавця головної ролі Луї Гарреля.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Перебував у шлюбі з Жанною Балібар (розлученні з початку 2000-х років). Має двох дітей — синів П'єра та Антуана[10].

Вибіркова фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1984 ф Фаворити Місяця Les favoris de la lune Жюльєн
1992 ф Вартовий[fr] La sentinelle
1992 ф Полювання на метеликів La chasse aux papillons
1994 ф Лист для Л. Lettre pour L.
1996 ф Щоденник спокусника Le journal du seducteur Себастьєн
1996 ф Як я обговорював... (моє сексуальне життя) Comment je me suis disput?...(ma vie sexuelle) Paul Dedalus
1997 ф Генеалогія злочину Genealogies d'un crime Paul Dedalus
1998 ф У нас мало друзів On a tres peu d'amis Іван
1998 ф Тільки Бог мене бачить Dieu seul me voit Atchoum
1998 ф Аліса та Мартен Alice et Martin Бенжамін Саваньяк
1998 ф Кінець серпня, початок вересня Fin aoet, debut septembre Габріель
1999 ф Істина у вині Adieu, plancher des vaches п'яниця в барі
2004 ф Королі та королева Rois et reine Ісмаель Вюйяр
2005 ф Вуса La Moustache Serge Schaeffe
2005 ф Мюнхен Munich Луї
2006 ф Марія-Антуанетта Marie-Antoinette Людина в кулі
2006 ф Коли я був співаком Quand j'etais chanteur Брюно
2006 ф Велика квартира Le Grand Appartement Мартен
2007 ф Мішу з Д'Обера Michou d'Auber Жак
2007 ф Кадрове питання La Question humaine Сімон
2007 ф Скафандр і метелик Le Scaphandre et le papillon Жан-До
2007 ф Сон попередньої ночі Actrices Дені
2007 ф Історія Рішара О. L’Histoire de Richard O. Рішар О.
2008 ф Сімейна таємниця Un secret François Grimbert à 37 ans
2008 ф Різдвяна казка Un conte de Noël Henri their middle child
2008 ф На війні De la guerre Бертран
2008 ф Квант милосердя Quantum of Solace Моріс Грін
2008 ф Ворог держави № 1 L'instinct de mort Франсуа Бессе
2008 ф Ворог держави №1: Легенда L'ennemi public n°1 Франсуа Бессе
2009 ф Обличчя Visages людина в заростях кущів
2009 ф Лавка Версальського парку Bancs publics (Versailles rive droite) батько з коляскою
2009 ф Останній романтик планети Земля Les derniers jours du monde Робінсон
2009 ф Бур'яни Les Herbes folles Bernard de Bordeaux
2010 ф Неймовірні пригоди Адель Блан-Сек Les aventures extraordinaires Adele Blanc-Sec Дьєлеве
2010 ф Турне Tournée Йоахім Занд
2011 ф Курча з чорносливом Poulet aux prunes Нассер Алі-Кхан
2012 ф Ви ще нічого не бачили Vous n'avez encore rien vu Матьє Амальрік / месьє Анрі
2012 ф Камілла роздвоюється Camille redouble Le prof de français sadique
2012 ф Космополіс Cosmopolis Андре Петреску
2012 ф Вигрібні ями Les gouffres Жорж
2012 ф Лінії Велінгтона Linhas de Wellington Barão Marbot
2013 ф Джиммі Пікар Jimmy P. Жорж Девере
2013 ф Венера в хутрі La Vénus à la fourrure Томас
2013 ф Любов — це ідеальний злочин L'amour est un crime parfait
2014 ф Готель «Гранд Будапешт» The Grand Budapest Hotel Серж
2014 ф Зупинись, бо я продовжу
2016 ф Три спогади моєї юності Trois souvenirs de ma jeunesse дорослий Поль
2017 ф Барбара Barbara Ів Занд
2017 ф Привиди Ісмаєля Les fantômes d'Ismaël Ісмаєль Віллар
2018 ф Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate лікар Поль Гаше
2018 ф Щасливі невдахи Le Grand Bain Бертран
2019 ф Звук металу Sound of Metal Річард Бергер
2021 ф Французький вісник The French Dispatch міліціонер
2021 ф Кисень Oxygen M.I.L.O.
2023 мф Марс-Експрес Mars express Кріс Ройджекер

Режисер

[ред. | ред. код]
  • 1990 — «Sans rires» / Sans rires (короткометражка)
  • 1993 — «Les yeux au plafond» / Les yeux au plafond (короткометражка, сценарист)
  • 1997 — «Їж свій суп[fr]» / Mange ta soupe (сценарист)
  • 2001 — «Стадіон Уїмблдон» / Le stade de Wimbledon (сценарист)
  • 2003 — «Держава» / La chose publique (телевізійний, сценарист)
  • 2004 — «14,58 euro» / 14,58 euro (короткометражка)
  • 2007 — «Laissez-les grandir ici!» / Laissez-les grandir ici! (короткометражка)
  • 2007 — «Deux cages sans oiseaux» / Deux cages sans oiseaux (короткометражка)
  • 2010 — «Турне» / Tournée (сценарист)
  • 2010 — «Комічна ілюзія» / L'illusion comique (телевізійний)
  • 2012 — «Hopper Stories» / Hopper Stories (короткометражка, сценарист)
  • 2014 — «Синя кімната» / La Chambre bleue
  • 2017 — «Барбара» / Barbara

Нагороди і номінації

[ред. | ред. код]
Рік Категорія Номінант Результат
Премія «Сезар»
1997 Найперспективніший актор Як я обговорював... (моє сексуальне життя) Перемога
2005 Найкраща чоловіча роль Королі і королева Перемога
2008 Найкраща чоловіча роль Скафандр і метелик Перемога
2011 Найкращий фільм Турне Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий сценарій Номінація
2015 Найкращий адаптований сценарій Синя кімната Номінація
2018 Найкращий фільм Барбара Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Премія «Люм'єр»
2005 Найкращий актор Королі і королева Перемога
2008 Найкращий актор Скафандр і метелик Перемога
2018 Найкращий фільм Барбара Номінація
Найкращий режисер Номінація
Каннський кінофестиваль
2010 Золота пальмова гілка Турне Номінація
Найкращий режисер Перемога
Приз ФІПРЕССІ Перемога
2014 Приз Un Certain Regard Синя кімната Номінація
Золота зірка французького кіно (Étoile d'Or)
2005 Найкращий актор Королі і королева Перемога
2008 Скафандр і метелик Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136785190 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. http://www.aveleyman.com/OnThisDay.aspx?OTDMonth=10&OTDDay=25&OTDYear=2010
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. http://explore.bfi.org.uk/4ce2bb1bb2fb8
  5. http://www.jamesbondmm.co.uk/bond-villains/mathieu-amalric
  6. а б в Біографія Матьє Амальріка. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 18 квітня 2015.
  7. Фільм отримав Приз Каннського фестивалю 2010 року за "Найкращу режисуру" та приз FIPRESCI. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2015.
  8. Афиша-Кино. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 18 квітня 2015.
  9. а б в г p 809 Матьє Амальрік на АфишаКино. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
  10. Toupie or not to be [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.] par Sabrina Champenois dans Libération, 24 жовтня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]