Координати: 33°19′53.8536001″ пн. ш. 44°22′22.414800099992″ сх. д. / 33.33163° пн. ш. 44.37289° сх. д. / 33.33163; 44.37289
Очікує на перевірку

Мавзолей Зубайді (Багдад)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мавзолей Зубайди, Мечеть Зумруд-хатун
Zumurrud Khatun Tomb (1202 CE.), in cemetery at Baghdad

33°19′53.8536001″ пн. ш. 44°22′22.414800099992″ сх. д. / 33.33163° пн. ш. 44.37289° сх. д. / 33.33163; 44.37289
Типмавзолей і мечеть
Країна Ірак
РозташуванняБагдад
Тип будівлімавзолей та меморіальний комплекс
Заснованоперша половина XIII століття
Мавзолей Зубайді (Багдад). Карта розташування: Ірак
Мавзолей Зубайді (Багдад)
Мавзолей Зубайді (Багдад) (Ірак)
Мапа

CMNS: Мавзолей Зубайді у Вікісховищі

Мавзолей Зубайді (інший варіант назви Мечеть Зумруд-хатун, араб. جامع زمرد خاتون‎‎) - унікальне архітектурне творіння першої половини XIII століття, що збереглося ще з часів кінця епохи халіфату й вважається одним з рідкісних зразків ісламської середньовічної похоронної архітектури [1]. Являє собою цегляну гробницю та розташований на великому цвинтарі в історичній частині Багдада в Іраку[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Цей мавзолей народний поголос приписує арабській принцесі з династії Аббасидів Зубайді (Амат аль-Азиз Умм аль-Вахід Умм Джафар Зубейда (Зубайда) бінт Джафар), улюбленій дружині великого халіфа Гаруна ар-Рашида (Абу Джафар Гарун ібн Мухаммад)[3].

Ця жінка славилася своєю надмірною релігійністю і щедрістю душі. Саме завдяки їй були побудовані водойми і караван-сараї для караванів, що подорожували в Мекку [4].

Її лик був викарбуваний на рідкісній монеті дирхем, датованій 195 роком Хіджри (810/811 рік), коли Зубайда відзначала свій п'ятдесятирічний ювілей [1].

Але вона померла приблизно за 400 років до споруди цієї усипальниці та була похована на заснованому Аль-Мансуром кладовищі халіфів-курайшитів[3].

Насправді мавзолей заснувала, приблизно у 1193 році, Зумруд-хатун (пом. 1202) - дружина аббасидського халіфа аль-Мустаді та мати його наступника і сина, халіфа ан-Насира (1180-1225 рр.) [5].

Архітектура

[ред. | ред. код]

Споруда має виразну форму стрункого восьмигранника з високим конічним шатром-пірамідою. Шатро складене спадаючими догори рядами рельєфних випуклих чарунок-ниш (мукарн), які заповнюють проміжки між розставленими в шаховому порядку гострокутними сходами конструкцій перекриттів, що утворює всередині сталактитове склепіння. У кожній чарунці є невеликий отвір, через який світло проникає всередину і створює яскравий ефект, нагадуючи зіркове небо. Проте, в основі цієї чудової картини лежить суворий математичний розрахунок і принцип креслення складних композицій з простих геометричних фігур. І восьмипроменева зірка в зеніті шатра, і його восьмигранна основа, і план восьмигранника усипальниці накреслені шляхом побудови із загального центру двох однакових квадратів, суміщених під кутом 45 градусів.
Два десятиліття потому у Багдаді на східному березі Тигра було зведено подібну споруду на честь суфійського шейха Абу Хафс Умара ас-Сухраварді (1145-1234 р.р.)[3].

Варіанти назв

[ред. | ред. код]

  Ця споруда має ще декілька варіантів назв. Вона одночасно вважається і мавзолеєм і мечеттю.

Назви варіанту "Мечеть": Мечеть Аль-Хафафін, Мечеть аль-Хазаір[2].

Назви варіанту "Мавзолей": Могила Ситта Зубайді, Гробниця Ситта Зубайді, Мавзолей Зумруд-хатун[2].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Мавзолей Зубайди. http://uk.keeptravel.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  2. а б в Zumurrud Khatun Mosque and Tomb. https://www.cemml.colostate.edu (англ.). Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 20 листопада 2018.
  3. а б в Архитектурные шедевры Багдада. http://www.islam.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  4. Zubaidah bint Ja'far. http://muslimgirl.com (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  5. Zumurrud Khatun. http://iraqheritage.org (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 20 листопада 2018.