Лучано Беллозі
| Лучано Беллозі | |
|---|---|
| Народився | 7 липня 1936[1] Флоренція, Королівство Італія |
| Помер | 26 квітня 2011[1] (74 роки) Флоренція, Італія |
| Країна |  Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Відомі учні | Andrea De Marchid |
| Знання мов | італійська[2] |
| Заклад | Сієнський університет[3] |
Лучано Беллозі (італ. Luciano Bellosi; 7 липня 1936, Флоренція — 26 квітня 2011, Флоренція[4]) — італійський мистецтвознавець.
У 1969—1979 рр. працював в управлінні художніх галерей Флоренції, потім викладав історію середньовічного мистецтва в Сієнському університеті. У 2006 р. вийшов на пенсію.
Беллозі є відомим спеціалістом з мистецтва XIII—XV ст., особливо тосканському. Автор монографій «Буффальмакко і „Тріумф смерті“» (італ. Buffalmacco e il Trionfo della Morte; 1975), «Вівця Джотто»[5] (італ. La pecora di Giotto; 1985), «Золото Сієни» (італ. L'Oro di siena; 1996), «Чімабуе» (1998), «„Маеста“ Дуччо» (італ. Duccio La Maestà; Ґаллімар , 1999, французький переклад Луї Боналюмі). Підготував також каталог всіх робіт Джотто, що неодноразово перевидавався різними мовами. У 1985 р. організував в Сієні міжнародну конференцію з вивчення творчості Сімоне Мартіні і підготував публікацію збірника її матеріалів.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.sba.unisi.it/baums/fondi-archivistici/archivio-luciano-bellosi
- ↑ E’ scomparso Lucio Bellosi Grande esperto del Medioevo // La Nazione. — 27 квітня2011. Архівовано з джерела 15 травня 2011. Процитовано 2012-09-18.
- ↑ Відповідно розповіді Джорджо Вазарі, юний Джотто малвав вівцю у той момент, коли Чімабуе звернув на нього увагу.
- Sienne, un chef-d’œuvre à l'aube de Duccio di Buoninsegna, інтерв'ю з Лучано Беллозі (фр.)