Лео Левенталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лео Левенталь
Народився3 листопада 1900(1900-11-03)[1][2][…]
Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1]
Помер21 січня 1993(1993-01-21)[1][2][…] (92 роки)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1]
Країна Німеччина
Діяльністьсоціолог, філософ
Alma materФранкфуртський університет і Goethe-Gymnasiumd
Знання мованглійська[4] і німецька[5]
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)
НапрямокФранкфуртська школа
Нагороди

Лео Левенталь, (нім. Leo Löwenthal, 3 листопада 1900, Франкфурт-на-Майні – 21 січня 1993, Берклі) – німецький і американський соціальный філософ, соціолог літератури і масових комунікацій.

Біографія

[ред. | ред. код]
Інститут соціальних досліджень[en] (Франкфурт-на-Майні)

Походив із асимільованої єврейської сім'ї, син лікаря. У 1926 рік у стає провідним експертом франкфуртського Інституту соціальних досліджень, спеціалізувався на соціології популярної літератури й масових комунікацій.

Виконавчий директор «Журналу соціальних досліджень» (з 1932 а). У 1934 році емігрував до США.

Працював в Бюро військової інформації в Вашингтоні. На відміну від Адорно, Хоркхаймер і інших, які повернулися після війни. до Німеччини, Левенталь — як Маркузе і Фромм — залишився в США. Працював у дослідницькому відділі радіостанції Голос Америки, в Стенфордському університеті і Каліфорнійському університеті в Берклі. Офіційно пішов у відставку в 1968 році, але продовжував активно працювати в університеті до кінця життя. Крім того, з 1970 по 1992 рік вів домашній семінар з соціології літератури, в ньому, серед інших, брав участь Віктор Заславський.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Schriften in fünf Bänden. Frankfurt/ Main: Suhrkamp, 1980-1987.
  1. Literatur und Massenkultur
  2. Das bürgerliche Bewußtsein in der Literatur
  3. Falsche Propheten. Studien zum Autoritarismus
  4. Judaica. Vorträge. Briefe
  5. Philosophische Frühschriften
  • Mitmachen wollte ich nie. Ein autobiografisches Gespräch mit Helmut Dubiel. Frankfurt/ Main: Suhrkamp, 1980
  • An Unmastered Past: The Autobiographical Reflections of Leo Lowenthal/ Martin Jay, ed. Berkeley: University of California Press, 1987
  • In steter Freundschaft: Leo Löwenthal - Siegfied Kracauer Briefwechsel 1921-1966/ Peter-Erwin Jansen; Christian Schmidt. Lüneburg: Zu Klampen, 2003

Література

[ред. | ред. код]
  • Göttlich U. Kritik der Medien: Reflexionsstufen kritisch-materialistischer Medientheorien am Beispiel von Leo Löwenthal und Raymond Williams. Opladen: Westdeutscher Verlag, 1996
  • Das Utopische soll Funken schlagen-- : zum hundertsten Geburtstag von Leo Löwenthal/ Peter-Erwin Jansen, Hrsg. Frankfurt/Main: Klostermann, 2000

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118574019 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Discogs — 2000.
  3. ↑ а б в Frankfurter Personenlexikon — 2014.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лео_Левенталь&oldid=40886658