Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)

Леопольд II нім. Leopold II
Леопольд II
Імператор Священної Римської імперії
30 вересня 1790 — 1 березня 1792
Коронація:	9 жовтня 1790
Попередник:	Йосиф II
Наступник:	Франц II
Прапор Ерцгерцог Австрії
30 вересня 1790 — 1 березня 1792
Попередник:	Йосиф II
Наступник:	Франц II
Великий герцог Тосканський
1765 — 30 вересня 1790
Попередник:	Франц I
Наступник:	Фердинанд III
Прапор Король Галіції і Лодомерії
30 вересня 1790 — 1 березня 1792
Попередник:	Йосиф II
Наступник:	Франц II
Народження:	5 травня 1747(1747-05-05) Відень, Австрія
Смерть:	1 березня 1792(1792-03-01) (44 роки) Відень, Австрія
Поховання:	Імператорський склеп, Відень, Австрія
Релігія:	католик
Рід:	Габсбурги-Лотаринзькі
Батько:	Франц I
Мати:	Марія Терезія
Шлюб:	Марія Луїза Іспанська
Діти:	Марія Тереза, Франц, Фердинанд, Марія Анна, Карл Людвіг, Олександр Леопольд, Альбрехт Йоханн Йозеф, Максиміліан, Йосип, Клементина, Антон Віктор, Іоанн Баптист, Райнер Йосиф, Людвіг, Рудольф
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Леопо́льд II (лат. Leopoldus II; 5 травня 1747(17470505) — 1 березня 1792) — імператор Священної Римської імперії (1790—1792). Король Німеччини, Угорщини, Богемії, Галичини і Володимерії; ерцгерцог Австрії, герцог Лотарингії (1790—1792). Великий герцог Тосканський (1765—1790). Представник Лотаринзької гілки Габсбурзького дому. Народився у Відні, Австрія. Третій син австрійського імператора Франца I та Марії-Терезії. Обраний імператором після смерті бездітного старшого брата Йосифа ІІ. Правив під гаслом «Pietate et concordia» (Побожністю та згодою). За життя прославився як освічений і талановитий монарх. Був послідовником поміркованого просвітництва: скасував смертну кару та катування, обмежив поміщицьке свавілля. Призупинив аграрну реформу і впровадження єдиного податку. Приборкав антиавстрійські виступи в Угорщині та революцію в Бельгії (1790). Уклав Райхенбахський договір з Пруссією, отримавши від неї частину польських теренів (1790). Завершив війну із Османською імперією (1791), яка не принесла вигоди жодній зі сторін. Водночас, як союзник Росії допоміг їй вибороти у турків Крим і Південну Україну (1792). Після Пільніцької декларації (1791) уклав угоду із Пруссією проти революційної Франції (1792) на підтримку сестри Марії-Антуанетти та шваґра Людовика XVI. Раптово помер у Відні у 44-річному віці. Похований у Імператорському склепі Капуцинської церкви. Його трон успадкував син Франц II.

Імена

• Леопо́льд II (лат. Leopoldus II, нім., хорв. і словен. Leopold II., угор. II. Lipót, італ. Leopoldo II, фр. Léopold II) — коротке, з порядковим номером правителя.
• Леопо́льд I (нім. Leopold І.) — як перший правитель Великого князівства Тосканського з таким іменем; зрідка вживалося у тосканських джерелах. Також як перший герцог Брабантський із таким іменем.
• Пе́тер-Леопо́льд (нім. Peter Leopold) — як ерцгерцог Австрійський.
• Петро́-Леопо́льд (лат. Petrus Leopoldus) — як король Угорський.
• Петер Леопольд Йозеф Антон Йоахім Пій Готтхард фон Габсбург-Лотарінген (лат. Petrus Leopoldus Ioannes Antonius Joachim Pius Gotthardus von Habsburg-Lothringen; нім. Peter Leopold Joseph Anton Joachim Pius Gotthard von Habsburg-Lothringen) — повне ім'я.
• П'є́тро-Леопо́льдо (італ. Pietro Leopoldo; нім. Peter Leopold I.), або Леопо́льдо-П'є́тро (італ. Leopoldo Pietro, нім. Leopold Peter I.) — як правитель Великого князівства Тосканського; часто вживалося у тосканських джерелах.
• Петро́-Леопо́льд Га́бсбург-Лотари́нзький (лат. Petrus Leopoldus von Habsburg-Lothringen; нім. Peter Leopold von Habsburg-Lothringen, італ. Pietro Leopoldo d'Asburgo Lorena)

Біографія

Молоді роки

Леопольд II народився 5 травня 1747 року у Відні, в столиці Священної Римської імперії. Він був третім сином і дев'ятою дитиною імператриці Марії-Терезії та її чоловіка, лотаринзького герцога й імператора Франца I із Габсбурзько-Лотаринзького дому. Леопольд став першим «багрянородним» австрійським ерцгерцогом: він з'явився на світ після інтронізації батька в 1745 році.

Хрещеною матір'ю Леопольда була російська імператриця Єлизавета, донька російського імператора Петра І. За її наполяганням новонародженого охрестили Петром, іменем її батька, нетиповим для чоловіків із династії Габсбургів. У Австрії майбутнього імператора звали Леопольдом, а у Тоскані — переважно П'єтро-Леопольдо, зрідка — Леопольдо.

У 6 років Леопольда заручили із Марією-Беатріче д'Есте, спадкоємницею Модени. 16 січня 1761 року, через смерть старшого брата Карла, хлопця проголосили наступником трону Великого герцогства Тосканського, а руку моденської принцеси віддали його молодшому братові Фердинанду.

Тосканський герцог

Після смерті батька 18 серпня 1765 року вступив до управління Тосканою під ім'ям Петра Леопольда I (Пьєтро Леопольдо I). Спочатку під керівництвом соратників імператриці, маркіза Ботта та графа Розенберга, пізніше самостійно, Леопольд проводив помірковані, але послідовні реформи.

Імператор

1790 року Леопольд отримав у спадок імператорську корону від бездітного брата. Держава перебувала у повному розладі (див. Йосиф II). Леопольд доклав зусиль до заспокоєння станового, національного та клерикального невдоволення. Повстання у Бельгії та Угорщині було придушено; за допомогою Рейхенбахської угоди (липень 1790) вдалось утримати Пруссію від придбань у Польщі; австрійсько-турецька війна завершилась 1791 року Систівським миром.

Скасував закон попередника — Йосифа ІІ — про ліквідацію панщини від 10 лютого 1789 року.

До Французької революції Леопольд, хоч і був братом Марії-Антуанетти, ставився з обережністю і лише після спроби втечі короля погодився спочатку з прусським послом Бішоффвердером, потім із самим Фрідріхом Вільгельмом II стосовно оборонно-наступальних дій проти Франції. З прийняттям французької конституції Людовиком XVI (14 вересня 1791) Леопольд оголосив, що мети угоди попередньо досягнуто. Нові ускладнення стали поштовхом для нового союзу німецьких держав 7 лютого 1792 року; але й тепер Леопольд думав більше про оборону. Після оголошення війни з боку Франції Леопольд несподівано помер 1 березня 1792 року.

Титули

Великий герб імператора Леопольда ІІ. У центрі — герб Лотаринзьких Габсбургів як герцогів Лотарингії, ерцгерцогів Австрії та великих князів Тоскани.

Малий

• лат. Leopoldus II. Dei gratia electus Romanorum Imperator semper augustus, Germaniae, Hungariae et Bohemiae etc. Rex; Archidux Austriae; Dux Burgundiae et Lotharingiae; Magnus Dux Hetruriae etc. etc.
• Леопольд ІІ, милістю Божою, виборний Імператор римлян, завжди величний, король Німеччини, Угорщини і Богемії, і т.д.; ерцгерцог Австрійський; герцог Бургундський та Лотаринзький; великий герцог Тосканський, і т.д., і т.д.

Середній

• лат. Nos Leopoldus II. divina favente clementia electus Romanorum Imperator semper augustus, Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Slavoniae, Galiciae, Lodomeriae et Hierosolymae Rex; Archidux Austriae; Dux Burgundiae et Lotharingiae; Magnus Dux Hetruriae; Magnus Princeps Transilvaniae; Dux Mediolani, Mantuae, Parmae, etc. Comes Habsburgi, Flandriae, Tyrolis etc. etc.
• Ми, Леопольд ІІ, з божественної ласкавої милості, виборний Імператор римлян, завжди величний, король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Галичини і Володимирії та Єрусалиму; ерцгерцог Австрійський; герцог Бургундський і Лотаринзький; великий герцог Тосканський; великий князь Трансільванський; герцог Міланський, Мантуанський, Пармський і т.д. граф Габсбурзький, Фландрський, Тірольський, і т.д., і т.д.

Великий

• лат. Nos Leopoldus II. Divina Favente Clementia, electus Romanorum Imperator semper augustus, Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Slavoniae, Galiciae, Lodomeriae, et Hierosolymae Rex; Archidux Austriae; Dux Burgundiae, Lotharingiae, Styriae, Carinthiae et Carnioliae; Magnus Dux Hetruriae; Magnus Princeps Transilvaniae; Marchio Moraviae; Dux Brabantiae, Limburgi, Lucemburgi et Geldriae, Würtembergae, superioris et inferioris Silesiae, Mediolani, Mantuae, Parmae, Placentiae, Guastallae, Osveciniae et Zatoriae, Calabriae, Barri, Montisferrati et Teschinae; Princeps Sueviae et Carolopolis; Comes Habsburgi, Flandriae, Tyrolis, Hannoniae, Kiburgi, Goritiae et Gradiscae; Marchio Sacri Romani Imperii, Burgoviae, superioris et inferioris Lusatiae, Mussoponti et Nomenei; Comes Namurci, Provinciae Valdemontis, Albimontis, Zutphaniae, Sarwerdae, Salmaeet Falkenstenii; Dominus Marchiae Slavonicae et Mechliniae.

• Ми, Леопольд ІІ, з божественної ласкавої милості, виборний Імператор римлян, завжди величний, король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Галичини та Волині, і Єрусалиму; ерцгерцог Австрійський; герцог Бургундський і Лотаринзький; великий герцог Тосканський; великий князь Трансільванський; маркграф Моравський; герцог Брабантський, Лімбурзький, Люксембурзький і Гелдернський, Вюртемберзький, Верхньої і Нижньої Сілезії, Міланський, Манутанський, Пармський і П'яченцький, Гуастальський, Освенцимський і Заторський, Калабрійський, Баррійський, Монфератський і Тешинський.

Цікаві факти

Леопольд II першим з правителів європейських держав 30 листопада 1786 року повністю скасував смертну кару у Великому герцогстві Тосканському. На честь цієї події, починаючи з 2002 року, відзначається Міжнародний день «Міста за життя».

Сім'я

• Батько: Франц I, лотаринзький герцог, імператор Священної Римської імперії.
• Матір: Марія-Терезія, імператриця Священної Римської імперії.
• Хрещена матір: Єлизавета, російська імператриця.
• Дружина: (з 1764) з Марія-Луїза (1745—1792), дочка Карла III, короля Іспанії.
  • Марія Тереза (1767-1827) — 1787 року одружилась з Антоном, королем Саксонії
  • Франц (1768-1835), останній імператор Священної Римської імперії й перший австрійський імператор
  • Фердинанд (1769-1824) — Король обох Галичин, Великий Герцог Тосканський
  • Марія Анна (1770-1809) — абатиса
  • Карл Людвіг (1771-1847) — герцог Тешен
  • Олександр Леопольд (1772-1795) — палатин Угорщини
  • Альбрехт Йоханн Йозеф (1773-1774)
  • Максиміліан (1774-1778)
  • Йосип (1776-1847) — палатин Угорщини, з 1799 року одружений з Олександрою Павлівною
  • Клементина (1777-1801) — 1797 року вийшла заміж за Франциска I, короля Обох Сицилий
  • Антон Віктор (1779-1835) — голова Тевтонського ордену
  • Марія Амалія (1780-1789)
  • Іоанн Баптист (1782-1859) — граф Меранський
  • Райнер Йосип (1783-1853) — віце-король Ломбардо-Венеційського королівства; 1820 року одружився з Єлизаветою Савойською-Каріньяно
  • Людвіг (1784-1864) — фельдмаршал-лейтенант
  • Рудольф (1788-1831) — кардинал та архієпископ Оломоуцький

Родовід

8. Карл V, лотаринзький герцог

4. Леопольд I, лотаринзький герцог

9. Елеонора-Марія, австрійська принцеса

2. Франц I, імператор

10. Філіпп I, орлеанський герцог

5. Єлизавета-Шарлотта, орлеанська герцогиня

11. Єлизавета-Шарлотта, пфальцська графиня

1. Леопольд II, імператор

12. Леопольд I, імператор

6. Карл VI, імператор

13. Елеонора-Магдалина, пфальцська графиня

3. Марія-Терезія, імператриця

14. Людвіг-Рудольф, брауншвейгський герцог

7. Єлизавета-Христина, брауншвейгська герцогиня

15. Христина-Луїза, еттінгенська князівна

Нагороди

• Військовий орден Марії Терезії
• Орден Золотого руна

Бібліографія

Джерела

• d'Asburgo Lorena, Pietro Leopoldo. Relazioni sul governo della Toscana, a cura di A. Salvestrini: in 3 v. Firenze: Olschki, 1969—1974.
• Gianni, Francesco Maria. Governo della Toscana sotto il regno di Sua Maestà il Re Leopoldo II. Firenze: Gaetano Cambiagi, 1790.
• Sammlung der Gesetze, welche unter der glorreichsten Regierung des Kaisers Leopold des II. in den sämmtlichen K. K. Erbländern erschienen sind: in 5 Bde., hrsg. v. J. Kropatschek. Moesle, 1791—1794. [2] [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Maria Theresia und Joseph II: ihre Correspondenz, sammt Briefen Joseph's an seinen Bruder Leopold; in 3 Bde., hrsg. v. A. v. Arneth. Wien, 1867.
• Joseph II. und Leopold von Toscana: ihr Briefwechsel von 1781 bis 1790, 2 Bde., hrsg. v. A. v. Arneth. Wien: W. Braumüller, 1872.
• Marie Antoinette, Joseph II und Leopold II., ihr Briefwechsel. Leipzig: K.F. Köhler 1866.
• Leopold II., Franz II. und Catharina: ihre Correspondenz, nebst einer Einleitung: zur Geschichte der Politik Leopold's II., hrsg. v. A. Beer. Leipzig: Duncker & Humblot, 1874.
• Die Geschichte der österreichischen Zentralverwaltung 1780-1848. Teil 1. Die Zeit Josephs II. und Leopold II. (1780-1792). von Friedrich Walter. Wien: Holzhausen, 1950. (Bd. 35).

Монографії

• Adler, S. Die Unterrichtsverfassung Kaiser Leopolds II. und die finanzielle Fundierung der österreichischen Universitäten nach den Anträgen Martinis. Wien-Leipzig, 1917.
• Anzilotti, A. Decentramento amministrativo e riforma municipale in Toscana sotto Pietro Leopoldo. Francesco Lumachi, 1910.
• Bibl, V. Die Restauration der niederösterreichischen Landesverfassung unter Kaiser Leopold II. Innsbruck, 1902.
• Büchi, H. Finanzen und Finanzpolitik Toskanas im Zeitalter der Aufklärung (1737-1790) im Rahmen der Wirtschaftspolitik. Berlin: Ebering, 1915.
• Codignola, E. Iluministi, giansenisti e giacobini nell'Italia del Settecento. Firenze: Nuova Italia, 1947;
• Peham, H. Leopold II. Herrscher mit weiser Hand. Styria, Graz u. a. 1987.
• Pesendorfer F. Die Habsburger in der Toskana. Wien, 1988.
• Wandruszka, A. Leopold II. Erzherzog von Österreich, Großherzog von Toskana, König von Ungarn und Böhmen, Römischer Kaiser: in 2 bd. (I: 1747–1780, II: 1780–1792). Wien-München, 1963—1965.
• Weissensteiner, F. Die Söhne Maria Theresias. Wien: Kremayer & Scheriau, 2004.
• Wolf A., v. Zwiedinek-Sudenhorst A. Oesterreich unter Maria Theresia, Joseph II u. Leopold II. Wien, 1884.
• Zimmermann, J. Das Verfassungsprojekt des Grossherzogs Peter Leopold von Toscana. Heidelberg: Carl Winter, 1901.

Довідники

• Adam Wandruszka. Leopold II.. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1985, Band 14, S. 260–266 (Digitalisat).
• Огуй, О.Д. Леопольд II Габсбург [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 122. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)

• Leopold II [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] // Deutschen Nationalbibliothek (DNB).
• Leopold II. [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] // Die Welt der Habsburger.
• Kaiser Leopold II. [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] // Gedächtnis des Landes.

Попередник Йосиф II

Імператор Священної Римської імперії 1790-1792

Наступник Франц II

Попередник Йосиф II

Король Богемії 1790-1792

Наступник Франц I

Попередник Йосиф II

Король Угорщини 1790-1792

Наступник Франц I

Попередник Йосиф II

Король Хорватії 1780-1790

Наступник Франц I

Попередник Йосиф II

Король Німеччини 1780-1790

Наступник Франц II

Попередник Йосиф II оскаржувалося іншими претендентами

Король Галичини та Володимирії 1790-1792

Наступник Франц I оскаржувалося іншими претендентами

Попередник Франц I

Великий герцог Тоскани 1765-1790

Наступник Фердинанд III

Попередник Йосиф II

Ерцгерцог Австрії 1790-1792

Наступник Франц II

Попередник Йосиф II

Король Єрусалиму 1790-1792 титулярний

Наступник Франц II