Перейти до вмісту

Кукіль звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кукіль звичайний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Кукіль (Agrostemma)
Вид:
Кукіль звичайний (A. githago)
Біноміальна назва
Agrostemma githago
L., 1762

Кукі́ль звича́йний[1][2] (Agrostemma githago L.) — отруйна однорічна трав'яниста рослина родини гвоздикових із темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням. Росте як бур'ян серед хлібних злаків.

Назва

[ред. | ред. код]

Українське «кукіль» походить, очевидно, від прасл. *kǫkolь, що являє собою варіант *kolkolъ («дзвін», «дзвоники»)[3] і не пов'язане зі словом кукіль (чернечий головний убір), яке має грецьке походження.

Місцеві назви: кукіль збіжевий, кокіль, копколь, куколь, кукуль, нелин[4].

Стебло прямостояче, просте або розгалужене, до 90 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, лінійні. Квітки великі правильні, двостатеві, темно-рожеві, рідко білі. Цвіте у червні — липні. Плід — коробочка.

Трава містить амінокислоти, кумарини, флавоноїди, сапоніни. Галенові препарати куколю звичайного мають антимікробну, протистоцидну, снодійну і спазмолітичну дію. Використовують при бронхітах, шлункових коліках.

Всі частки рослини можуть бути отруйними. Симптоми отруєння: загальне збудження, судоми, порушення функції серцево-судинної системи, гемоліз еритроцитів.

При отруєнні застосовують промивання шлунка великою кількістю води з додаванням активованого вугілля, сечогінні засоби та засоби, що нормалізують функцію серцево-судинної системи, гепатопротектори.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Agrostemma githago // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. Живі смарагди України: Оповіді про рослини. За ред. В. П. Бусола. К.: «Молодь», 1990

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]