Ктезифон
Ктезифон | |
---|---|
33°05′37″ пн. ш. 44°34′51″ сх. д. / 33.093611° пн. ш. 44.580833° сх. д. | |
Країна | Ірак |
Розташування | Ашурістанd |
Тип | стародавнє містоd і археологічна пам'ятка |
Площа | 30 км² |
Дата заснування | 120-ті до н. е. |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ктезифон (Ктесифон), також Тайсафун, Мадаїн (грец. Κτησιφῶν (Ktēsiphōn), пехл. Tyspwn, перс. تیسفون (Tisfun), араб. قطسيفون (Qaṭaysfūn), вірм. Տիզբոն (Tizbon)) — колишнє місто в Месопотамії на березі Тигру, яке було столицею Парфянського царства та літньою столицею імперії Сассанідів.
Руїни міста лежать в сучасному Іраку, 35 км на південь від Багдаду.
На протилежному березі Тигру знаходилося інше місто, центр елліністичної культури, Селевкія.
З I століття до н. е. до початку III ст. — зимова резиденція Аршакидів — царів Парфії. З II ст. н. е. Ктезифон неодноразово завойовували римляни.
З 226/227 — столиця держави Сасанідів й одне з найбільших і найбагатших міст на Близькому Сході.
У 630-х захоплений і зруйнований арабами.
Селевкія-Ктезифон був центром несторіанства, яке до VI століття вийшло з контактів із ортодоксальним християнством, але почало набувати поширення в Південній та Східній Азії. Престол несторіанського патріархату було перенесено до Багдаду близько 751 року.
На східному березі Тигра збереглися залишки сасанідського царського палацу Так-Касра (обпалена цегла; датується III або V ст.) з гігантським склепінчастим айваном (тронна зала; проліт арки 25, 63 м). Фасад був оздоблений ярусами аркатур. Розкопками виявлені фрагменти стукової декорації.[1][2][3][4]
-
Палацовий комплекс
-
Іракська поштова марка з аркою, 1923
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Пигулевская Н. В., Міста Ірану в ранньому середньовіччі, М.- Л., 1956;
- ↑ Кинджалів Р. В., Луконін В. Г., Пам'ятники культури Сасанідського Ірану, Л., 1960;
- ↑ Загальна історія архітектури, т. 1, М., 1970, з, 314-47;
- ↑ Reutner O., Die Ausgrabungen der Deutschen Ktesiphon-Expedition im Winter 1928—1929, [В., 1930].