Контрактова площа
Контрактова площа Україна | |
---|---|
Населений пункт | Київ |
Місцевість | Поділ |
Район | Подільський |
Історичні відомості | |
Назва на честь | укладання купцями торговельних контрактів |
Колишні назви | Ринкова, Олександрівська, Олександрівський майдан, Червоний майдан[1], Червона, Запорізька[2] |
Загальні відомості | |
Координати | 50°27′52.7″ пн. ш. 30°31′2″ сх. д. / 50.46464° пн. ш. 30.51722° сх. д. |
Поштові індекси | 04070 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа» |
Автобуси | А 62, 115, 119 |
Трамваї | Т 11, 12, 14, 18, 19 |
Зупинки громадського транспорту | "Площа Контрактова" |
Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський, Почайна |
Інфраструктура | |
Будівлі | Контрактовий будинок, Гостиний двір |
Архітектурні пам'ятки | Фонтан «Самсон» |
Пам'ятники | Григорію Сковороді |
Навчальні заклади | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
Заклади культури | Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r354367 ·R |
На карті міста | |
Мапа | |
Контрактова площа у Вікісховищі |
Контракто́ва пло́ща — площа в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Розташована між вулицею Петра Сагайдачного, Покровською вулицею, Андріївським узвозом, Фролівською вулицею, Притисько-Микільською вулицею, Костянтинівською вулицею, Межигірською вулицею, Спаською вулицею, вулицею Григорія Сковороди та Іллінською вулицею.
Контрактова площа — одна з найстаріших у Києві, виникла ще за часів Київської Русі. У 1123—1136 роках тут було зведено церкву Богородиці Пирогощі. Після зруйнування Верхнього міста монголо-татарами, центр Києва перемістився на Поділ, і Контрактова площа стала центральною. У XV столітті тут було зведено ратушу, пізніше — старовинний колодязь-фонтан «Самсон». У XVI–XVIII століттях поблизу площі виник комплекс Братського монастиря. До 1834 року на площі проходили паради збройних сил магістрату, київських ремісничих цехів, так званого міщанського корпусу, кінних підрозділів.
За твердженням кандидата історичних наук Наталії Білоус, у XVI столітті площа мала назву Ринкової. На ній «купці тримали комори з крамом». Також на думку історика, що при соборній церкві Успіння Богородиці Пирогощі (тобто поблизу Контрактового майдану) знаходилось найпопулярніше кладовище того часу у Києві.
Назва Контрактова площа виникла через те, що купці Києва укладали контракти саме на цій площі, а наприкінці XVIII століття тут щорічно проходили міжнародні контрактові ярмарки. Викликано це було тим, що Контрактова площа була розташована біля київського порту, який був основним джерелом експортно-імпортних поставок. Після розбудови мережі залізниць значення порту і Контрактової площі значно зменшилось, а центр ділового життя Києва перемістився до Хрещатика.
Після Подільської пожежі 1811 року почалася активна розбудова площі. На ній було зведено Гостиний двір, нову будівлю Контрактового будинку (перенесеного з Покровської вулиці) та суспільно-громадський центр.
У 1869 році площа отримала назву Олександрівська (рос. Александровская)[3]; з 1919 року — Червона (або Красна).
У 1938 р. в центрі площі був встановлений трофейний танк Mark V (не зовсім там, де зараз пам'ятник Сковороді, а ближче до фонтану «Самсон»), який пережив окупацію і стояв там ще кілька років після війни[4].
У грудні 1944 року міськвиконкомом прийнято постанову про повернення площі її історичної назви — Контрактова[5]. Проте деякий час паралельно існували обидві назви. З 1952 року знову утвердилася назва Червона[6] — до 1990 року[7], коли вдруге прийнято постанову про повернення площі назви Контрактова.
У 2017 році площа разом із частиною вулиці Петра Сагайдачного стали пішохідними. У[8] грудні на площі встановлене оглядове колесо висотою 43 метри.
-
Дзвіниця Свято-Катерининського монастиря
-
Будинок з крамницями
-
Будинок Вишневських (побудований 1770 року), з пізнішими добудовами
-
Будинок Вишневських. XVIII ст. — перший поверх з пілястрами. Все інше — добудови
-
Будинок Вишневських. Рідкісна архітектурна деталь — балкон для тещі
-
Дохідний будинок в стилі модерн (нині — «Діамантбанк»)
-
Будинок Назарія Сухоти, де розташовувалась Третя київська гімназія
-
Будинок кушнірського цеху
-
Циркульний корпус НаУКМА
-
Корпус академічний новий НаУКМА
- Контрактовий будинок
- Староакадемічний корпус НаУКМА
- Будинок Київського магістрату
- Пам'ятник Григорію Сковороді
- Фонтан «Самсон»
- Гостиний двір
- Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва
- Пам'ятник гетьману Петрові Конашевичу Сагайдачному
- Національний банк України
- ↑ http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 28 липня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- ↑ https://hmarochos.kiev.ua/2016/11/17/stariy-noviy-podil-shho-bulo-na-mistsi-kultovih-tochok-rayonu/
- ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3740. Арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
- ↑ Олександра, Панченко (30 травня 2020). Контрактова площа та вулиця Сагайдачного знову стали пішохідними. Хмарочос (укр.). Процитовано 3 жовтня 2024.
- Контрактова площа (торговельний майданчик) [Архівовано 21 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Білоус Н. Людина вмирала на третій день // Країна. — 2012. — № 34 (137). — С. 54–57.
- Контрактова площа // Веб-енциклопедія Києва.
- Червона пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 324.
- Червона пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 228.
- Червона площа // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 178.
- Контрактова площа // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 101–102. — ISBN 5-88500-070-0.
- Контрактова площа // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — 324 с. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Красная площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 292–293. (рос.)
- Красная площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 326. (рос.)
- Контрактова площа // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |