Каїр
Каїр القاهرة | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Єгипет | ||
Губернаторство | Каїр | ||
Засноване | 29 ст. до н. е. | ||
Агломерація | 17 856 405 осіб | ||
Населення | 8 026 454 осіб | ||
Площа | 210 км² | ||
Густота населення | 36 143 осіб/км² | ||
Часовий пояс | UTC+2 | ||
Телефонний код | +20-2 | ||
Географічні координати | 30°03′22″ пн. ш. 31°14′22″ сх. д. / 30.05611° пн. ш. 31.23944° сх. д. | ||
Карта | |||
| |||
Каї́р (араб. القاهرة, al-Qāhira — «переможець») — столиця Єгипту. Найбільше місто Близького Сходу і третє за величиною місто Африки, після Лагоса і Кіншаси (без урахування агломерації). Найбільше арабомовне місто світу.
Всесвітньо відомі єгипетські піраміди розташовані на околиці Гізи, південно-західного передмістя Каїра. З основною частиною міста Гізу пов'язує окружна автомобільна дорога і шосе Аль-Ахрам. Наразі міська забудова підійшла впритул до плато Гіза — найближчий будинок розташований лише за 200 метрів від сфінкса.
У Каїрі розташований найбільший музей у світі — Великий Єгипетський музей.
Назва походить від араб. القاهرة — «Аль-Кагіра», від مصرالقاهرة — «Маср Аль-Кагіра» — переможець Єгипту.
Однією з неформальних назв міста є «Маср» (масрі مَصر [mɑsˤɾ]; тобто «Єгипет»).[1]
Першим містом, заснованим на території сучасного Каїру був Іун, або Геліополь (дав.-гр. Ἡλιούπολις,) одне з найбільших і найважливіших міст стародавнього Єгипту. Час його заснування невідомий, швидше за все — XXXI-XXIX ст. до н. е. Найдавніший храм, присвячений богу Атуму, центром вшанування якого був Іун, датується XXVIII ст. до н. е. Мешканці міста також вшановували камінь бен-бен (перша ділянка суходолу, створеного богом), священний стовп Іун, дерево Ішед, на ли́сті якого боги записували імена усіх єгипетських фараонів, фенікса Бену і чорного бика Мневіса.
Фараон Джосер (2690—2670 до н. е.) відзначився в Іуні будівництвом невеличкого храму з необпаленої цегли. За часів V династії місто стає фактичною столицею Єгипту. За XII династії династії на місці старого храму було збудоване величезне святилище Сонця, прикрашене Сенусертом I (1956—1911 до н. е.) двома обелісками з червоного граніту — цілком можливо, що саме за їхнім зразком надалі будували обеліски в усьому Єгипті. У 1433 до н. е. храм був відновлений і реконструйований Тутмосом III (1479—1425 до н. е.) Ще один храм був збудований Аменхотепом III (1388—1351 до н. е.). Його син Аменхотеп IV (Ехнатон) певний час намагався спиратися на геліопольських жерців в проведенні своїх реформ (у цей час в місті був зведений храм Ведж-Атон), але його нововведення не були сприйняті і невдовзі після смерті фараона були скасовані.
Іун був улюбленою резиденцією Сеті I (1290—1279 до н. е.), свій храм збудував у місті Рамзес II. Мернептах (1212—1202 до н. е.) встановив в Іуні тріумфальну колону із скульптурою на горі, що розповідала про перемоги фараона над лівійцями і «народами моря». Рамсес III (1185—1153 до н. е.), встановив у місті величезні скульптури Атума и збудував храм богині Тефнут. Сама будівля була зведена з граніту, а бронзові двері були оздоблені золотом. Псамметих I встановив в Іуні статую сфінкса. У місті знаходився славнозвісний «ніломір», який визначав рівень повеней Нілу.
У 525 до н. е. цар Камбіс І приєднує Єгипет до Персії. За деякими даними перський володар частково зруйнував Геліополь. Водночас саме він, або ж Дарій І Великий побудував на південь від Іуну нове місто під назвою Пер-Хапі-н-Іуну («дім Нілу біля Іуну»), покликане контролювати переправу через Ніл на півшляху між Іуном і Мемфісом. Біля Пер-Хапі закінчувався і збудований персами канал, що з'єднував Ніл з Червоним морем. З невідомих причин, можливо завдяки заселенню міста вихідцями з Месопотамії, місто згодом отримує й іншу назву — Вавилон (дав.-гр. Βαβυλών) або ж Вавилон єгипетський.
За часів персів Іун залишається впливовим релігійним і науковим центром Єгипту і усього Східного Середземномор'я. За деякими даними в місті певний час жили Солон і Піфагор, Іун відвідував Платон. Зупинився в місті під час завоювання Єгипту (332 до н. е.) і Александр Великий. Його наступник і засновник нової єгипетської держави Птоломей І саме верховному геліопольському жерцю Манефону доручив укладання першої історії Єгипту.
З приєднанням країни до Риму (остаточно у 30 до н. е.) Геліополь занепадає. Деякі його пам'ятки вивозяться до Італії. Натомість роль Вавилона посилюється. У ньому розташовують три «єгипетських» легіони. Імператор Траян (98-117) перетворює місто на майже неприступну фортецю. Її оборонні споруди модернізує імператор Аркадій (395–408). За візантійських часів Вавилон перетворюється на фактичну столицю «внутрішнього Єгипту», хоча, звичайно конкурувати з Александрією йому було не під силу.
У 639 в Єгипті з'являються араби на чолі з Амр ібн аль-Асом. У битві біля руїн Геліополя (640) візантійці завдають їм поразки, але вигнати з країни вже не можуть. Амр ібн аль-Ас бере в облогу Вавилон і в 641 гарнізон фортеці капітулює. Зрозумівши безперспективність спротиву, візантійці самі змушені забратися з Єгипту.
Того ж року на місці свого табору на північ від Вавилона Амр засновує нове місто Фустат (араб. الفسطاط, у перекладі — «намет»), який швидко перетворюється на столицю єгипетських володінь халіфа. У місті будується мечеть — перша в Африці, що й досі носить ім'я Амра. Християни продовжують мешкати у Вавилоні, що поступово зливається з Фустатом. Існував у Фустаті і єврейський квартал.
Забудовувалось місто хаотично, житлові будинки, зведені без жодного плану, просто скупчувалися навколо мечеті і резиденції намісника. Тож епідемії і пожежі одразу охоплювали мало не все місто.
У 750 році Омеядів змінюють халіфи з династії Аббасидів. Одразу після цього в Єгипті, на північ від Фустата будують нову резиденцію єгипетського намісника Салеха ібн Алі — місто Аскар (араб. العسكر, у перекладі -«військовий табір»).
У 868 тюрк Ахмед ібн-Тулун, син раба, який врешті став намісником не лише Єгипта, але й Сирії, оголошує себе цілком незалежним володарем. У 870 поруч із Аскаром він будує свою власну столицю, гідну самостійної держави, яка отримала назву Каттай (араб. لقطائـع, у перекладі — «квартал») Його палаци і сади мали змагатися із Дамаском і Багдадом. Посеред міста Тулун будує величезну мечеть, що більше нагадувала фортецю. Навколо Каттая будуються високі мури і захисний вал, — на випадок, якщо халіфи спробують повернути Єгипет під свою владу.
Обороні споруди не допомогли. Вже після смерті Тулуна, у 905 році Аббасиди повернулися. Аби провчити інших, Каттай зрівнюють із землею, залишаючи непошкодженою лише мечеть Тулуна. Резиденцію намісників повертнули до Фустата, що на той час включив в себе і Аскар, і Вавилон.
Проте вже в 935 р. халіф змушений був визнати іншого тюрка, Мухаммад ібн Тугджа «іхшидом» і дозволив йому перетворити Єгипет на напівсамостійну «буферну» державу. Вона мала стримувати шиїтську династію Фатимідів, які на той час захопили Магриб. Проте Фатиміди виявилися сильнішими і в 969 р. один з їхніх полководців — Джаухар аль-Сікілі — захопив Єгипет разом із Фустатом.
У тому ж 969 Джаухар збудував нову столицю держави Фатимідів — ще північніше Фустата — під назвою Мансурія (араб. المنصوريه, у перекладі — «звитяжна»). Халіф аль-Муїзз, який переїхав до міста у 973, перейменував його на Маср Аль-Кахіра, (араб. مصرالقاهرة, у перекладі — «переможець Єгипту»). Місто було оголошено «закритим», навколо нього були зведені високі мури з п'ятьма воротами, а від Фустата Аль-Кахіру відділяла смуга порожньої землі. У місті знаходилися резиденція імама, дві мечеті, зокрема славнозвісна аль-Азхар, яка перетворилася згодом на ісламський університет, палаци, казарми і іподром. Особливі квартали призначалися для військовиків, які набиралися переважно з темношкірих суданців і тюрків, і для греків-християн, з яких значною мірою комплектувався за Фатимідів адміністративний апарат. Муїзз перетворив ближчий до Аль-Кахіри митний пост аль-Макс (що стояв на «каналі фараонів») на столичний порт і частково перебрав на його користь митні і портові збори, за рахунок яких жив сусідній Фустат.
Халіф Азіз перебудував на свій смак палац батька, який відтоді отримав назву Східного, звів новий, Західний палац, утворивши принагідно площу Бейн аль-Касрейн, павільйон Люлі, кілька мечетей і мостів. Муїзз і Азіз не переслідували ані сунітів, ані євреїв, ані християн, які отримували високі державні посади.
З іменем халіфа Хакима (996–1021) пов'язують спробу радикальної і водночас доволі екстравагантної зміни політики Фатимідів. Хаким цікавився поезією і астрономією, Ібн Юнус за його дорученням склав славнозвісні Хакимітські астрономічні таблиці. Халіф завершивши будівництво аль-Азхар і мечеті, що отримала його ім'я. Оголосивши рівність між шиїтами і сунітами, заснувавши Дар аль-Хікма, де, за свідченням сучасників, велися цілком вільні дискусії, від підданих він вимагав суворого дотримання релігійних заборон. Він заборонив торгівлю пивом і вином, вирубував виноградники, конфіскував і знищив усі запаси меду. Під заборону потрапила торгівля улюбленими стравами єгиптян і очищеною рибою. Порушникам цього наказу відрубували голови. За деякими даними, халіф взагалі вимагав від торговців не торгувати вдень (можливо, малося на увазі лише найспекотніший час) і розпорядився знищити в Аль-Кахірі усіх собак. Жінкам було заборонено виходити на вулицю, але при цьому халіф вимагав від чоловіків мати лише одну дружину. Халіф намагався скасувати рабство — як мусульман, так і тих, що сповідували інші релігії. Водночас, обурений «засиллям» християн в урядових структурах, Хаким спочатку почав звільняти їх з державної служби, потім — вимагати від них публічно позначати своє віросповідання, а згодом — забороняти відзначати їм свої свята та руйнувати або ж передавати конкуруючим конфесіям церкви, зокрема і в столиці. Екстравагантні заходи володаря пояснювали впливом на нього його радника — перса Даразі. Згодом, щоправда халіф віддалив його від себе і політика стала поміркованішою. Втім врешті решт у 1021 за загадкових обставин Хаким зник.
За часів Мустансира (1036–1094) Аль-Кахіра і Фустат переживають як найвищий злет, так і падіння. На початку правління Мустансира іноземців вражало багатство самого халіфа і багатьох його підданих, влаштованість міського життя — адже в цей час в будинках були вже водогони і каналізація. Проте намагання халіфа утримувати низькі ціни на хліб викликали невдоволення торговців, які підбили на повстання найманців-тюрок. Його жертвою мало не став сам Мустансир. Неврожаї 1066–1072 років призвели до голоду і спалаху епідемій. Лише запрошення до столиці у 1074 колишнього намісника Дамаска і Акки Бадра аль-Гамалі дозволило виправити становище. Сирійські вояки знищили усіх найманців-тюрків, Бадр відновив постачання хліба міським мешканцям, відновив і розширив мури Аль-Кахіри, збудувавши замість цегляних — кам'яні ворота - Баб аз-Зувейла, Баб аль-Кутух і Баб Ан-Наср.
Оборону столиці здійснювали зокрема і з огляду на загрозу нападу Сельджуків, які у цей час відвоювали у Фатимідів Сирію і Палестину. Проте султанат Сельджуків розпався, а Палестину захопили хрестоносці. У 1163 турки і лицарі одночасно напали на Єгипет. Халіф Адід уклав мир з хрестоносцями і вони залишили країну. Але ненадовго, у 1168 повернулися. Союзники хрестоносців всередині Єгипту влаштували пожежу у Фустаті, яка практично знищила місто. Халіф звернувся по допомогу до турецького султана Нур ад-Діна. Той відправив до Єгипту свого полководця Ширкуха, якого Адід призначив великим візиром. Проте Ширкух невдовзі помер і його місце зайняв його племінник Салах ад-Дін.
Після смерті Адіда в 1171 Салах ад-Дін проголосив себе султаном, повернув сунітському віросповіданню статус офіційної релігії і «відкрив» Аль-Кахіру, дозволивши селитися в ній та навколо мешканцям Фустату, які після пожежі залишилися без даху над головою. З 1176 він розгорнув будівництво нових міських мурів, які нарешті об'єднали Фустат, Аль-Кахіру, аль-Макс і засновану султаном цитадель на горі Мукаттам в єдине місто, яке від фатимідської столиці успадкувало назву Каїр.
Каїр перебуває в субтропічній зоні клімату. У регіоні переважає теплий і сухий пустельний клімат, але часто з високою вологістю через вплив річки Ніл. Середньорічна температура становить 21,7 градуса за Цельсієм, а річна кількість опадів становить 24,7 мм (в середньому). Найтеплішим місяцем є липень в середньому 28 градусів, найхолоднішим є січень з 13,9 градуса за Цельсієм (в середньому). Період дощів припадає в проміжки з листопада по березень в середньому від 3,8 до 5,9 мм.
Літо, з травня по вересень, дуже гаряче, а також воно провіщає прихід піщаної бурі з півдня країни. Денні температури досягають максимум до 40 градусів Цельсія, з щоденної тривалості сонячного світла, до 13 годин в середньому. Вночі температура повітря не опускається нижче 20 градусів за Цельсієм. У період з жовтня по квітень денні максимуми досягають від 20 до 28 градусів за Цельсієм, з щоденною тривалістю сонячного світла, від дев'яти до одинадцяти годин. Взимку, з грудня по лютий, середня температура щодня опускається почасти до 20 градусів Цельсія, а нічні температури нижче десяти градусів Цельсія (в середньому).
Клімат Каїру | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 35 | 37 | 38 | 45 | 49 | 50 | 45 | 38 | 35 | 30 | 35 | 35 | 47,8 |
Середній максимум, °C | 18,9 | 20,4 | 23,5 | 28,3 | 32 | 33,9 | 34,7 | 34,2 | 32,6 | 29,2 | 24,8 | 20,3 | 27,7 |
Середня температура, °C | 8 | 14 | 20 | 23 | 26 | 28 | 29 | 34 | 30 | 25 | 21 | 15 | |
Середній мінімум, °C | 6 | 8 | 10 | 13 | 20 | 20 | 22 | 22 | 20 | 17 | 12 | 9 | 15,8 |
Абсолютний мінімум, °C | −10 | −8 | −3 | 0 | 4 | 8 | 12 | 19 | 12 | 8 | 4 | −5 | 1,2 |
Норма опадів, мм | 5 | 3.8 | 3.8 | 1.1 | 0.5 | 0.1 | 0 | 0 | 0 | 0.7 | 3.8 | 5.9 | 24.7 |
Кількість сонячних годин | 213 | 234 | 269 | 291 | 324 | 357 | 363 | 351 | 311 | 292 | 248 | 198 | 3451 |
Кількість днів з опадами | 3,5 | 2,7 | 1,9 | 0,9 | 0,5 | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0,5 | 1,3 | 2,8 | 14,2
|
Вологість повітря, % | 59 | 54 | 53 | 47 | 46 | 49 | 58 | 61 | 60 | 60 | 61 | 61 | 56 |
Джерело: World Meteorological Organization (UN) (1971–2000),[2] NOAA for mean, record high and low and humidity[3] |
За неофіційними даними населення Каїру становить приблизно 11,2 мільйонів осіб. Каїр є 21-м містом у списку мегаполісів світу та найнебезпечнішим містом для жінок у світі за 2017 рік[4]. Столиця Єгипту також є найбільш густо населеним містом Африки.
Населення Каїру швидко зростало протягом останніх десятиліть, з середини 1960-х років дотепер[коли?]. Однією з причин цього феномену є висока народжуваність (характерна для «арабського світу») і зростаюча міграція сільських жителів до столиці й культурного центру країни. Для того, щоб розмістити постійно зростаючу чисельність населення, навколо міста сформувалася агломерація з кілька його міст-супутників. У наш час[коли?] близько 8,2 мільйонів жителів постійно мешкає в Каїрі, разом з 7,9 мільйонів жителів, що мешкають в містах супутниках вони становлять столичний регіон з загальною чисельністю населення в 16,1 мільйонів осіб.
|
|
В Каїрі майже кожний єгиптянин говорить на єгипетсько-арабській мові (один з найпоширеніших діалектів арабської мови). Арабська мова, яку вживають у столиці Єгипту істотно відрізняється від деяких форм діалектів Середнього чи Верхнього Єгипту. Єгипетський діалект арабської мови є найважливішим серед новоарабських діалектів, це пояснюється, головним чином тому, що єгипетська кіноіндустрія, що базується в Каїрі є найбільшою в арабському світі, а єгипетські фільми демонструються по всіх арабомовних країнах, без дубляжу або субтитрів. Стандартна арабська мова поширилася Каїром після арабського завоювання в VII-му столітті й тепер вважається літературною мовою Єгипту.
Тільки незначний прошарок каїрців володіє коптською мовою, це стало завдяки її використанню Коптською церквою, як літургійної мови, саме так вона збереглася в письмовому вигляді, та підтверджує своє походження від єгипетської мови. Мова стародавнього Єгипту, знайшла своє продовження в коптській мові, та серед науковців, що її вивчають та ентузіастів з письменницького середовища, а в народі її ще називають священною мовою. Англійська мова вживається як іноземна мова, що популярна особливо у верхніх прошарках єгипетського суспільства, менше поширена, але популярна французька мова. А завдяки своїм туристичним принадам, у середовищі єгиптян здобувають своїх прихильників німецька, російська та іспанська мови.
Історичний район Каїра | |
---|---|
Historic Cairo [5] | |
Світова спадщина | |
30°02′40″ пн. ш. 31°14′09″ сх. д. / 30.044444444444° пн. ш. 31.235833333333° сх. д. | |
Країна | Єгипет |
Тип | Культурний |
Критерії | i, v, vi |
Об'єкт № | 89 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
Каїр у Вікісховищі |
- Блакитна мечеть
- Мечеть Амра (641—642 роки)
- Мечеть Ібн-Тулуна (876—879 роки)
- Мечеть аль-Азхар (970—972 роки), мінарет (1468—1496 роки)
- Мечеть аль-Хакіма (990—1013 роки)
- Мечеть аль-Гуюші (1085 рік)
- Мечеть аль-Акмар (1125 рік)
- Мечеть ас-Саліх ат-Талаі (1160 рік)
- Каїрська Цитадель (1176—1183 роки)
- Мавзолей аш-Шафії (1211 рік)
- Мечеть султана Бейбарса (1267—1269 роки)
- Мечеть, мавзолей і медресе султана Калауна (кінець XIII століття)
- Мавзолей Санджара аль-Гавлі (1303—1304 роки)
- Мечеть, мавзолей і медресе султана Хасана (1356—1363 роки)
- Мечеть аль-Муаяда (1415—1420 роки)
- Мечеть Кайт-бея (1472—1474 роки)
- Мечеть, мавзолей і медресе султана аль-Гурі (1503 рік)
- Мечеть Сінан-паші (1571 рік)
- Палац Тахра
- Палац Гезіра
- Будинок аль-Гурія (XVI століття)
- Будинок Зайнаб-Хатун (XVI століття)
- Будинок Гамаль ал-Діна аз-Захабі (1637 рік)
- Будинок еміра Ридван-бея (1655 рік)
- Мечеть Мухаммеда Алі (1830—1848 роки) (арх. Юсуф Бохна)
- Єгипетський музей (1902 рік) (арх. М. Дурньон)
- Мечеть ар-Ріфаї (1911 рік)
- Каїрська телевежа (1961 рік)
Каїр, а також сусідній мегаполіс — Гіза, вважаються основним центром медичного лікування в Єгипті, і, незважаючи на деякі винятки, має найбільш високий рівень медичного обслуговування в країні. До найвідоміших лікарень Каїру відносяться Ас-Салам Інтернешинал госпітал (As-Salam International Hospital), Корніш-ель-Ніл (Corniche El Nile); Мааді (Maadi) (єгипетська найбільша приватна лікарня на 350 ліжок), Університет Айн-Шамс лікарня (Ain Shams University Hospital), Дар-ель Фуад лікарня (Dar El Fouad Hospital), а також Каср Ель-Айне Дженераль лікарня (Qasr El Ainy General Hospital).
Каїр довгий час був центром освіти та освітніх послуг не тільки для Єгипту, але і для всього арабського світу. Сьогодні Каїр є центром для багатьох державних установ, що управляють єгипетською системою освіти, а також має найбільше число освітніх шкіл та вищих навчальних закладів серед інших міст і провінцій Єгипту.
Університети в Єгипті, як правило, або фінансуються державою або приватними засобами. Освіта в Єгипті є безкоштовною, за законом, однак виплачуються малі гонорари викладачам, та й набір-заявки до них не великі, тоді, як правило, вони переповнені студентами (по декілька тисяч понад норми). Приватні університети є або єгипетські, або іноземних, і зазвичай мають набагато меншу кількість студентів із набагато більшими та якісними показниками у навчанні. А в Каїрі, столиці країни розміщено найбільше таких вищих навчальних закладів:
Університет | Дата заснування |
---|---|
Аль-Азгар Університет (Al-Azhar University) | 975 — (другий у світі — найстаріший вищий навчальний заклад) |
Каїрський Університет (Cairo University) | 1908 |
Американський університет в Каїрі (American University in Cairo) | 1919 |
Айн Шамс Університет (Ain Shams University) | 1950 |
Арабська академія наук & технології та морського транспорту (Arab Academy for Science & Technology and Maritime Transport) | 1972 |
Хелван університету (Helwan University) | 1975 |
Садат Академія менеджменту і управління (Sadat Academy for Management Sciences) | 1981 |
Сучасна академія в Мааді (Modern Academy In Maadi) | 1993 |
Міср міжнародний Університет (Misr International University) | 1996 |
Міср Університет з науки і техніки (Misr University for Science and Technology) | 1996 |
Університет Сучасних наук і мистецтв (Modern Sciences and Arts University) | 1996 |
Університет Франції у Каїрі (Université Française d'Égypte) | 2002 |
Німецький університет у Каїрі (German University in Cairo) | 2003 |
Канадський міжнародний коледж (Canadian International College) | 2004 |
Британський університет в Єгипті (British University in Egypt) | 2005 |
Університет Нілу (Nile University) | 2006 |
Серед численних парків в Каїрі, є один з найкомпактніших — Ґабалая парк. Він був заснований ще в часи XIX століття, і тепер це зелена оаза в хаотичному та загромадженому місті. Парк цікавий своїм лабіринтом видовбаним в печерах, а також великим акваріумом з рибами Нілу, це є популярне місце пікніків для місцевих жителів і туристів.
Найбільший зоопарк в Африці, розташованої поруч з Університетом Каїру та Гізи і відкритий в 1891 році. У ньому знаходиться близько 400 різних видів тварин, у тому числі 260-річна черепаха, найстаріша у світі. Зоопарк є популярним місцем для відпочинку, (особливо по п'ятницях) і екскурсій жителів Каїру та Єгипту.
«Рагабське Село фараонів — Діснейленд» (Dr Ragab's Pharaonic Village — Disneyland), розташований на 150000 квадратних метрах, там можна оглянути точні копії стародавніх єгипетських будівель. Молоді єгиптяни перевдягаються в старі костюми, використовують інструменти та і реманент у стилі своїх предків, щоб пожити і попрацювати в ці дні — тим самим відчути ту епоху.
Відкритий у травні 2005 року, «Аль-Азгар Парк» (Al-Azhar Park) знаходиться поруч з районом Дарб аль-Агмар. Парк був створений за програмою підтримки історичних міст (HCSP) від «Ага Хана Трасту з культури» (Aga Khan Trust for Culture — AKTC), і він був подарунком місту його високістю Ага Ханом спадкоємцем роду Фатимідів, які були предками Ага-Хана[6].
У ході розбудови парку, була виявлена частина стіни 12 століття, періоду Айюбідів і згодом відновлена. Стіна була спочатку побудована Салах аль-Дін аль-Аюббі (Salah al-Din al-Ayubbi) як захисний мур від хрестоносців. Тепер ще відкритого кілька історичних місць в прилеглих історичних околицях Дарбі аль-Агмар, які потребують додаткових досліджень, і в кінцевому результаті привели до великих проектів їх відновлення, що охоплюють кілька мечетей, палаців і історичних будівель. У цьому парку його упорядниками також створені соціальні та економічні програми, щоб забезпечити широкий діапазон допомоги для місцевих жителів[7].
Каїр — найбільший культурний осередок країни і один з найважливіших центрів культури Арабського Сходу, Африки й світу в цілому. У місті працюють численні музеї, театри, кінотеатри, розважальні і культурні заклади.
Театри міста:
- Каїрська опера — найперша у Арабському світі і в Африці, починалась як Хедивова опера; є частиною великого Каїрського Національного культурного центру;
- Каїрський театр ляльок — один з найбільших у світі.
У місті проводиться велике число культурних заходів, у тому числі і міжнародних — фестивалів, конференцій, семінарів, симпозіумів, як присвячених вивченню й дослідженню давньоєгипетської й традиційної арабської культури, так і сучасному мистецтву (Каїрський міжнародний кінофестиваль).
Каїр має розгалужені мережі: дорожню, залізничну та метро. Автомобільний транспорт представлений власними автівками, таксі, приватними громадськими автобусами та мікроавтобусами. Станція Рамзес[en], є центром майже всієї єгипетської транспортної мережі[8].
Мережа метро, швидкий та ефективний спосіб пересування Каїром. Мережа метро охоплює Хелуан та інші передмістя. Два вагони (четвертий та п'ятий) призначені лише для жінок, хоча жінки можуть їздити в будь-якому вагоні, який їм заманеться. Трамвай у Великому Каїрі та Каїрський тролейбус — ліквідовані види транспорту.
Розгалужена мережа доріг сполучає Каїр з іншими містами та селами Єгипту. Існує нова Кільцева дорога, яка сполучає околиці міста.
В 2017 році було оголошено про плани побудувати дві монорейкові мережі, одна з яких 6 жовтня сполучає з передмістям Гіза завдовжки 35 км, а інша — сполучила Насер-Сіті з Новим Каїром[en] завдовжки 52 км.[9][10]
Більшість спортивних федерацій Єгипту знаходяться в місті та його околицях, у тому числі єгипетська футбольна асоціація. Штаб-квартира Конфедерації африканського футболу (Confederation of African Football — CAF) раніше також була розташована в Каїрі, до переїзду в нову штаб-квартиру до «6 жовтня Сіті», невелике містечко неподалік столиці. У жовтні 2008 року в Каїрі єгипетська регбі Федерація була офіційно оформлена та згодом їй надано членство в Міжнародній раді регбі.
Футбол є найпопулярнішим видом спорту в Єгипті, а Каїр представляють найбільше футбольних команд, які конкурують між собою у національних і регіональних лігах. Найвідомішими командами є «Аль-Ахлі» (Al-Ahly) і «Ель Замалек» (El Zamalek), чиї щорічні дербі-матчі, можливо, є найпопулярнішою спортивною подією в Єгипті, а також Африки і арабського світу. Обидві команди відомі як найзатятіші суперники в єгипетському футболі, і є загалом першою і другою топ-командами на всьому африканському континенті і в арабському світі. Обидві команди грають свої домашні матчі на стадіоні Каїрському міжнародному стадіоні (Cairo International Stadium) або як його ще йменують Насер Стадіон (Naser Stadium), який є найбільшим стадіоном в Єгипті і входить до числа найбільших стадіонів у світі.
Майже всі види спорту, які сповідують в Єгипті — представлені в Каїрі. Тут проживають та тренуються більшість єгипетських спортсменів. На спортивних майданчиках міста виступає найбільша кількість спортивних команд Єгипту, а також більшість національних команд країни.
- Аль-Хакім (985—1021) — ісмаїлітський халіф із династії Фатімідів. Правив у 996—1021 роках, тобто в 386—411 роках хіджри
- Дельвіг Сергій Миколайович — генерал-лейтенант Російської імператорської армії, генерал-полковник Армії УНР, військовий історик
- Сесіл Скотт Форестер (1899—1966) — англійський письменник, військовий історик і голлівудський сценарист.
- ↑ Behrens-Abouseif, Doris (1992). Islamic architecture in Cairo: an introduction. Studies in Islamic art and architecture (вид. 2. impr). Leiden: Brill. ISBN 978-90-04-09626-4.
- ↑ Weather Information for Cairo. World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 18 Квітня 2002. Процитовано 14 квітня 2014.
- ↑ Cairo (A) Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 14 квітня 2014.
- ↑ The world's most dangerous megacities for women 2017. Thomson Reuters Foundation (англійська) . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Aga Khan and Madame Mubarak Inaugurate Cairo's Al-Azhar Park - AKDN, March 25, 2005. Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 6 грудня 2006.
- ↑ Article: Rescuing Cairo's Lost Heritage - Islamica Magazine, Issue 15, 2006. Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 6 грудня 2006.
- ↑ Travel Cairo. MobileReference. 2007. с. 44. ISBN 978-1-60501-055-7.
{{cite book}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Tawfeek, Fahrah (21 грудня 2017). Egypt to build country's first ever monorail in Cairo. www.egyptindependent.com. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ Cairo monorail trains to be built in UK. BBC News (брит.). 28 травня 2019. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- Християнський Єгипет на сайті VOLOЦЮГИ [Архівовано 26 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Kairo [Архівовано 10 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Cairo City Government
- Islamic Cairo [Архівовано 31 Серпня 2009 у Wayback Machine.] (UNESCO)
- Oficina de turismo de Egipto [Архівовано 14 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
- New Projects in Cairo [Архівовано 3 Червня 2009 у Wayback Machine.] From Worldarab
- Demographia — Cairo: Central City & Suburban Population & Density [Архівовано 8 Травня 2017 у Wayback Machine.]
- Coptic Churches of Cairo [Архівовано 29 Серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Mosques in Cairo
- Mouhafazat of Cairo [Архівовано 19 Травня 2009 у Wayback Machine.]
- Goethe-Institut Kairo [Архівовано 1 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Deutsche Botschaft Kairo
- GUC — German University in Cairo [Архівовано 2 Червня 2014 у Wayback Machine.]
- Vuelos baratos a Egipto
- Egyptian Museum
- Cairo in 100 pictures page in French.
- Cairo 360-degree full-screen images
- The Cairo Page: photos and descriptions of Cairo
- Impressions of Cairo's Streetlife
- Cairo Travel Photos Pictures of Cairo published under Creative Commons License
- Call to Cairo [Архівовано 31 Серпня 2008 у Wayback Machine.] Time-lapse film of Cairo cityscapes
- 200+ high-quality photos of Cairo [Архівовано 1 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Videos sobre El Cairo [Архівовано 12 Вересня 2011 у Wayback Machine.]
№ | Назва | Мухафаза | Населення | № | Назва | Мухафаза | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Каїр Александрія |
1 | Каїр | Каїр | 8 105 071 | 11 | Асьют | Асьют | 403 202 | Гіза Шубра-ель-Хейма |
2 | Александрія | Александрія | 4 388 219 | 12 | Ісмаїлія | Ісмаїлія | 352 411 | ||
3 | Гіза | Гіза | 3 348 401 | 13 | Фаюм | Ель-Фаюм | 338 959 | ||
4 | Шубра-ель-Хейма | Кальюбія | 1 072 951 | 14 | Заказік | Шаркія | 314 331 | ||
5 | Порт-Саїд | Порт-Саїд | 607 353 | 15 | Дум'ят | Дум'ят | 299 296 | ||
6 | Суец | Суец | 547 352 | 16 | Асуан | Асуан | 281 891 | ||
7 | Ель-Махалла-ель-Кубра | Гарбія | 538 297 | 17 | Ель-Мінья | Мінья | 253 767 | ||
8 | Луксор | Луксор | 487 896 | 18 | Даманхур | Бухейра | 252 017 | ||
9 | Ель-Мансура | Дакахлія | 470 494 | 19 | Бені-Суейф | Бені-Суейф | 223 789 | ||
10 | Танта | Гарбія | 437 793 | 20 | Хургада | Червоне Море | 223 124 |
Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |