Перейти до вмісту

Еммануель Фінкель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фінкель.
Еммануель Фінкель
фр. Emmanuel Finkiel
президент La Fémisd
Дата народження30 жовтня 1961(1961-10-30) (63 роки)
Місце народженняБулонь-Біянкур
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер
Роки активності1979—наш час
IMDbID 0277933
Нагороди та премії
Еммануель Фінкель у Вікісховищі

Еммануель Фінкель (фр. Emmanuel Finkiel; нар. 30 жовтня 1961, Булонь-Біянкур, Франція) — французький кінорежисер, сценарист та актор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Еммануель Фінкель народився 30 жовтня 1961 в Булонь-Біянкурі, що в департаменті О-де-Сен у Франції. Почав свою кінематографічну кар'єру в 1979 році як помічник режисера. Працював з такими видатними режисерами, як Жан-Люк Годар, Кшиштоф Кесльовський та Бертран Таверньє.[1][2]

У 1997 році Фінкель дебютував як режисер короткометражкою «Мадам Жак на набережній Круазет», отримавши за неї французьку національну кінопремію «Сезар» за найкращий короткометражний фільм. Два роки потому він зрежисував свій перший повнометражний фільм «Подорожі», який був відзначений низкою нагород на міжнародних кінофестивалях, та за який Фінкель отримав Приз Луї Деллюка та «Сезара» за найкращий дебютний фільм.[1]

У 2017 році Еммануель Фінкель адаптував для кіно автобіографічний роман Маргеріт Дюрас, поставивши за власним сценарієм драму «Біль» з Мелані Тьєррі в ролі самої письменниці. Фільм був представлений в конкурсних програмах низки національних та міжнародних кінофестивалів та наприкінці 2018 року висувався від Франції претендентом на 91-шу премію «Оскар» Американської кіноакадемії в номінації за найкращий фільм іноземною мовою.[3] У 2019 році стрічку було номіновано у 8-ми категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар», у тому числі за найкращий фільм та найкращу режисерська робота[4][5]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Режисер та сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1997 т/ф Мелані Mélanie Так
1997 к/м Мадам Жак на набережній Круазет Madame Jacques sur la Croisette Так Так
1999 Подорожі Voyages Так Так
2000 к/м Неділя Dimanche Так Так
2000 З понеділка до п'ятниці Du lundi au vendredi Так Так
2002 док. Кастинг Casting Так
2006 Європейці Les Européens Так Так
2007 т/ф За гранню днів En marge des jours Так Так
2008 Nulle part terre promise Так Так
2008 57000 км між нами 57000 km entre nous Так
2015 Я не мерзотник Je ne suis pas un salaud Так Так
2017 Біль La douleur Так Так
Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 ф Міст мистецтв Le pont des Arts фр. Un spectateur du Nô
2005 ф Моє серце битися перестало De battre mon coeur s'est arrêté професор консерваторії
2006 ф Париже, я люблю тебе Paris, je t'aime Voix-off (епізод «Бастилія»), озвучення
2007 тф За гранню днів En marge des jours П'єр
2007 кф Я коханець Je suis une amoureuse
2008 ф 57000 км між нами 57000 km entre nous Тома
2013 ф Дюна La dune ветеринар

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Еммануеля Фінкеля[6] (Список не є вичерпним)
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1997 Найкращий короткометражний фільм Мадам Жак на набережній Круазет Перемога
2000 Найкращий дебютний фільм Подорожі Перемога
2019 Найкращий фільм Біль Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско
1997 Золотий шпиль за найкращий короткометражний фільм Мадам Жак на набережній Круазет Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1999 Приз ФІПРЕССІ Біль Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1999 Нагорода молодих за найкращий французький фільм Подорожі Перемога
Єрусалимський міжнародний кінофестиваль
1999 Приз за найкращий ігровий фільм Подорожі Перемога
Кінофестиваль документального кіно DOK Leipzig
2001 Почесна згадка Кастинг Перемога
Приз ФІПРЕССІ — Почесна згадка Перемога
Приз профспілок «ver.di» Перемога
Уругвайський міжнародний кінофестиваль
2001 Найкращий перший фільм Подорожі Перемога
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Перемога
Премія Європейської кіноакадемії
2001 Найкращий європейський документальний фільм Кастинг Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2008 Золотий леопард за найкращий фільм Nulle part terre promise Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Хайфі
2017 Золотий якір за найкращий фільм Біль Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2017 Золота мушля за найкращий фільм Біль Номінація
Приз Луї Деллюка
2018 Найкращий фільм Біль Номінація
Премія «Кришталевий глобус»
2019 Найкращий фільм Біль Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Біографія Еммануеля Фінкеля [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné (фр.)
  2. ↑ Laurent RIGOULET. Emmanuel Finkiel parle de son premier film. «L'oubli est une composante de la mémoire». Voyages d'Emmanuel Finkiel avec Shulamit Adar, Esther Gorintin, Liliane Rovère, Maurice Chevit, Nathan Cogan. 1 h 55. Libération. 29.09.1999. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26.01.2019.
  3. ↑ Richford, Rhonda (21 вересня 2018). Oscars: France Selects 'Memory of War' for Foreign-Language Category. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 21 вересня 2018.
  4. ↑ César 2019 : la liste complète des nommés. RTBF (фр.) . 23.01.2019. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 23.01.2019.
  5. ↑ Fabien Lemercier. 10 nominations aux César pour Le Grand Bain et Jusqu’à la garde. Cineuropa (англ.) . 23.01.2019. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 24.01.2019.
  6. ↑ Нагороди та номінації Еммануеля Фінкеля на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Кінорежисер Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еммануель_Фінкель&oldid=34891503