Перейти до вмісту

Еліза Леоніда Замфіреску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еліза Леоніда Замфіреску
Ім'я при народженнірум. Elisa Leonida Zamfirescu
Народилася10 листопада 1887(1887-11-10)
Галац, Румунське королівство
Померла25 листопада 1973(1973-11-25) (86 років)
Бухарест, СРР
Країна Румунія
Діяльністьінженерка, вчителька, винахідниця
Галузьінженерія, фізика і хімія
Alma materКопенгагенський університет і Берлінський технічний університет
Знання мовнімецька і румунська
ЗакладInstitutul Geologic al Românieid
Брати, сестриGheorghe Leonidad, Dimitrie Leonidad, Natalia Leonidad і Adela Leonida-Pauld

Еліза Леоніда Замфіреску (рум. Elisa Leonida Zamfirescu, 10 листопада 1887 – 25 листопада 1973) ― румунська інженер, яка була однією з перших жінок, які отримали ступінь інженера[1][2][3]. Народилася в румунському місті Галац, але здобула кваліфікацію в Берліні. Під час Першої світової війни вона керувала лікарнею в Румунії.

Раннє життя і освіта

[ред. | ред. код]

Еліза Замфіреску народилася в Галаці, Румунія, 10 листопада 1887 р. Її батько Атанасе Леоніда був офіцером кар'єристом, а її мати, Матильда Гілл, була дочкою інженера французького походження[2]. Вона була однією з 11 дітей; серед її братів і сестер були Димитрій Леоніда, також інженер, та Георгій Леоніда, скульптор.

Через забобони щодо жінок у науці, Замфіреску було відмовлено у вступі до Школи мостів та доріг у Бухаресті[4]. У 1909 р. її прийняли до Королівської технологічної академії в Берліні, Шарлоттенбург. Закінчила в 1912 році, отримавши спеціальність інженера[2]. Стверджується, що Замфіреску була першою у світі жінкою-інженером [4], але англійка Ніна Кемерон Грем[5][6] також отримала диплом цивільного інженера в 1912 році в Університеті Ліверпуля[7] та ірландська інженер Еліс Жаклін Перрі закінчила навчання за шість років до будь-якої з них: у 1906 році[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Повернувшись до Румунії, Замфіреску працювала асистентом у Геологічному інституті Румунії[4]. Під час Першої світової війни вона приєдналася до Червоного Хреста[9] і керувала лікарнею в місті Мерешешть, Румунія. У 1917 р. її лікарня прийняла поранених у битві при Мерешешті між німецькою та румунською арміями[3]. Румунія перемогла після 28 днів, протягом яких було поранено понад 12 000 румунів та понад 10 000 німців[10].

Приблизно в цей час вона познайомилася і вийшла заміж за хіміка Константина Замфіреску, брата політика і письменника Дуілія Замфіреску[1].

Після війни Замфіреску повернулася до Геологічного інституту. Вона керувала кількома геологічними лабораторіями та брала участь у різних польових дослідженнях, у тому числі в тих, котрі виявили нові ресурси вугілля, сланців, природного газу, хрому, бокситів та міді. Замфіреску також викладала фізику та хімію[1].

Пізнє життя і смерть

[ред. | ред. код]

Замфіреску вийшла на пенсію у 1963 році у віці 75 років. На пенсії вона брала участь в русі за роззброєння[9]. Померла у віці 86 років 25 листопада 1973 року.

Її іменем названа премія для жінок, які працюють у галузі науки і техніки — Премія Елізи Леоніда-Замфіреску[9].

Почесні відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Замфіреску була першою жінкою-членом A.G.I.R. (Загальна асоціація румунських інженерів). Її ім’я носить вулиця в секторі 1 Бухареста[9], і вона була відзначена Google Doodle в річницю свого дня народження у 2018 році[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The first woman-engineer in Europe. True Romania. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 10 червня 2013.
  2. ↑ а б в Marcu, George. ROMÂNCE CARE NE FAC CINSTE: ELIZA LEONIDA-ZAMFIRESCU. Reteauakiterara.ning.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 10 червня 2013.
  3. ↑ а б Michallon, Clémence (10 November 2018) Elisa Leonida Zamfirescu: 5 things you need to know about one of the world's first female engineers [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Independent.co.uk
  4. ↑ а б в Cociuban, Anca. Elisa Leonida Zamfirescu – First female engineer in the world. Amazing Romanians. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
  5. ↑ Only lady engineer (page3). Sheffield Evening Telegraph. 9 жовтня 1912.
  6. ↑ Nina Cameron Walley (Nee Graham), First Woman to Graduate in Engineering, 1912. digitalcollections.uwinnipeg.ca (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  7. ↑ University of Liverpool archives PUB/1/1/3/18 (1924-25 copy) University Calendar: ‘1912, Graham, Nina Cameron (Mrs C. S. Walley)’ under the category of those awarded Bachelor of Engineering degrees
  8. ↑ Irish Architectural Archive. PERRY, ALICE JACQUELINE. Dictionary of Irish Architects 1720–1940. Irish Architectural Archive. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2015.
  9. ↑ а б в г Michallon, Clémence (9 листопада 2018). Elisa Leonida Zamfirescu: 5 things you should know about one of the world's first female engineers. The Independent. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  10. ↑ Bătălia de la Mărăşeşti, pe unde nu se trece!. Historia.ro. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2018.
  11. ↑ 5 things you should know Elisa Leonida Zamfirescu, one of the world's first female engineers. The Independent. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 10 листопада 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еліза_Леоніда_Замфіреску&oldid=34889985