Діаманда Галас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаманда Галас
англ. Diamanda Galás
англ. Diamanda Helena Galas[1]
Основна інформація
Дата народження29 серпня 1955(1955-08-29)[2][3][4] (69 років)
Місце народженняСан-Дієґо, Каліфорнія, США[2]
Роки активності1973 — тепер. час
ГромадянствоСША
Професіїпіаністка, композиторка, художниця, перформерка, авторка пісень, оперна співачка, візуальна мисткиня, вокалістка
Співацький голоссопрано
Інструментифортепіано і вокал[d]
Жанриекспериментальна музика
ЛейблиMute Records
diamandagalas.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Діама́нда Гала́с (англ. Diamanda Galás; нар. 29 серпня 1955(1955серпня29), Сан-Дієго) — американська авангардна співачка, композитор, художниця й піаністка (зокрема грає на органі). Також працює в жанрі перформансу.

Галас має рідкісний голос діапазоном у три з половиною октави. Під час її виступів часто чути крики, шипіння й ричання. Здебільшого тематика її творів присвячена проблемам СНІДу, ментальних захворювань, відчаю, несправедливості, осуду й втрати почуття гідності. Вона працювала з багатьма авангардними композиторами, серед яких Яніс Ксенакіс, Вінко Ґлобокар і Джон Зорн.

Біографія

[ред. | ред. код]

Діаманда Галас народилася й виросла в Сан-Дієго, Каліфорнія. Перед тим, як переїхати до Європи, вона досліджувала різноманітні музичні форми. Дебютувала на Авіньйонському фестивалі у Франції 1979 року, виконуючи головну роль в опері Вінко Ґлобокара Jour comme un autre, основаній на документах Міжнародної Амністії про арешт і тортури туркені, яку звинуватили у державній зраді[5].

Перший альбом Галас «The Litanies of Satan» вийшов 1982 року[6], другий, «Diamanda Galas», — у 1984 році[7].

Творчість Діаманди Галас здобула увагу широкого загалу завдяки оперній трилогії «The Masque of the Red Death», що складалася з трьох частин: «The Divine Punishment» («Божа кара»), «Saint of the Pit» і «You Must Be Certain of the Devil»[8]. Там вона зобразила страждання людей, хворих на СНІД. Невдовзі після початку запису першої частини трилогії її брат, драматург Філіп-Дімітрій Галас, захворів, ця подія змусила Галас подвоїти свої зусилля. Філіп-Дімітрій Галас помер 1986 року, якраз перед закінченням роботи над трилогією[5].

У 1988 році Галас приєдналася до антиснідової групи ACT UP[9].

У 1990 році Галас виступила з концертом у Cathedral of Saint John the Divine в Нью-Йорку, запис його вийшов у продаж 1991 року під назвою «Plague Mass». У ньому вона звинуватила Римо-католицьку церкву у байдужості щодо проблеми СНІДу[10].

Діаманда Галас також співає в блюзовому стилі, виконуючи багато пісень у власному оригінальному аранжуванні для фортепіано. Ця сторона її творчості найліпше представлена в альбомі «The Singer», в якому вона виконала кавери на пісні Віллі Діксона, Джея Говкінса (Screamin' Jay Hawkins) та ін.. Варто також виділити пісню відомого угорського піаніста й композитора Реже Шереша «Gloomy Sunday», написану 1933 року й перекладену англійською мовою Десмондом Картером.

У 1994 році співпрацювала з басистом Led Zeppelin Джоном Полом Джонсом, а результатом цієї співпраці того ж року став запис The Sporting Life[11].

У 1996 році Галас випустила книгу «The Shit of God».

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1982 — The Litanies of Satan
  • 1984 — Diamanda Galás, re-released as «Panoptikon»
  • 1986 — The Divine Punishment
  • 1986 — Saint of the Pit
  • 1988 — You Must Be Certain of the Devil
  • 1989 — Masque of the Red Death Trilogy: The Divine Punishment, Saint of the Pit, and You Must Be Certain of the Devil
  • 1991 — Plague Mass (Live)
  • 1992 — The Singer
  • 1993 — Vena Cava (Live)
  • 1994 — The Sporting Life, with John Paul Jones
  • 1996 — Schrei X (Live)
  • 1998 — Malediction & Prayer (Live)
  • 2003 — La Serpenta Canta (Live)
  • 2003 — Defixiones, Will and Testament (Live)
  • 2008 — Guilty Guilty Guilty (Live)
  • 2009 — The Cleopatra Set (Live)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ISWC Network
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124669441 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Musicalics
  5. ↑ а б Barclay, Michael (01 березня 2004). Diamanda Galás Diva of the Dispossessed. exclaim.ca.
  6. ↑ Diamanda Galás - Litanies of Satan Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.), процитовано 9 вересня 2023
  7. ↑ Holden, Stephen (19 липня 1985). Diamanda Galas, Avant-Garde Diva. The New York Times. Процитовано 24 вересня 2020.
  8. ↑ Diamanda Galás. Trouser Press (амер.). Процитовано 9 вересня 2023.
  9. ↑ Hsu, Hua (3 квітня 2017). Diamanda Galás, Lounge Singer in a World on Fire. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 9 вересня 2023.
  10. ↑ Breslauer, Jan (24 жовтня 1993). MUSIC : Ferociously Yours : Diamanda Galas has made AIDS her subject, to both worldwide criticism and acclaim. Call her a singer, composer, musician or even activist. Just don't call her a performance artist. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 9 вересня 2023.
  11. ↑ Mark Zep (5 вересня 2015), John Paul Jones with Diamanda Galas Jon Stewart Show 1994, архів оригіналу за 22 квітня 2017, процитовано 26 листопада 2017

Література

[ред. | ред. код]
  • Андрей Бухарин. Концерт для проклятых // «ОМ» (Москва). — № 21 (январь 1998). — С. 50-51.(рос.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Анна фон Гаусвольф — шведська співачка та органістка.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діаманда Галас
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діаманда_Галас&oldid=43382669