Держава Хатай
Hatay Cumhuriyeti لواء الإسكندرونة Держава Хатай | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Гімн İstiklâl Marşı | ||||
Санджак Александретта/Держава Хатай (кордони позначено пунктиром) на сирійському мандаті | ||||
Столиця | Антак'я (Антіохія) | |||
Мови | турецька, арабська | |||
Форма правління | Республіка | |||
Голова держави | Тайфур Сокмен | |||
Прем'єр-міністр | Абдуррахман Мелек | |||
Історичний період | Інтербелум | |||
- незалежність | 7 вересня 1938 | |||
- Унія з Туреччиною | 29 червня 1939 | |||
Площа | ||||
- 1938 | 4700 км2 | |||
Населення | ||||
- 1938 | 234 379 осіб | |||
Густота | 49,9 осіб/км² | |||
Валюта | Турецька ліра, Сирійський фунт | |||
|
Держава Хатай (тур. Hatay Devleti, араб. لواء الإسكندرونة), також відома під неофіційною назвою Республіка Хатай — перехідне політичне утворення, формально існувала з 7 вересня 1938 по 29 червня 1939. Вона була створена на території Александреттського санджаку французької мандатної території Сирія і Ліван, а потім анексована Турецькою республікою, утворивши (разом з районами Ерзінь, Дьортйол і Хасса) іл Хатай.
Після закінчення Першої світової війни відповідно до рішень конференції в Сан-Ремо території Сирії і Лівану перейшли під французьке управління. Відповідно до франко-турецького договору 20 жовтня 1921 Александреттський санджак було відокремлено в особливу автономну адміністративну одиницю всередині французького мандату, тому що в ньому, крім арабів і вірмен, проживала значна кількість турків. До 1925, поки керовані французами території були розділені на п'ять «держав», Александреттський санджак входив до складу «держави Алеппо»; після створення у 1925 держави Сирія Александреттський санджак як і раніше мав особливий адміністративний статус.
Туреччина відмовлялася визнавати Александреттський санджак частиною французької підмандатної території Сирія, і у промові в Адані 15 березня 1923 Мустафа Кемаль Ататюрк заявив, що ця територія століттями була турецькою і не може залишатися в чужих руках. Турецькі політики поставили за мету повернення Александреттського санджаку до складу Туреччини після закінчення французького мандата в 1935. Місцеве турецьке населення почало здійснювати реформи, подібні реформам Ататюрка, формуючи різні організації, що підтримують ідею об'єднання з Туреччиною.
У 1936 Ататюрк придумав для Александреттського санджаку назву «Хатай» і підняв у Лізі Націй «Хатайське питання». За дорученням Ліги Націй представники Бельгії, Великої Британії, Нідерландів, Туреччини і Франції написали для Хатая конституцію, відповідно до якої він ставав автономним санджаком у складі Сирії. Незважаючи на деякі міжетнічні конфлікти, в середині 1938 пройшли вибори в Законодавчу асамблею, відповідно до яких з 40 місць 22 отримали турки, 9 — араби-алавіти, 5 — вірмени, 2 — араби-суніти, 2 — араби-православні.
6 вересня 1938 прийнята конституція, яка багато в чому була схожа на ту, що була написана представниками Ліги Націй для Александреттського санджаку. Конституція визначала територію Александреттського санджаку як незалежну «державу Хатай», з турецькою мовою як державною і французькою — як допоміжною; в арабських школах дозволялося вивчення арабської мови. 7 вересня 1938 Хатай затвердив як державний запропонований Ататюрком варіант прапора. 6 лютого 1939 Хатайська Законодавча асамблея прийняла всі турецькі закони, а 13 березня 1939 зробила турецьку ліру офіційною грошовою одиницею.
29 червня 1939 держава Хатай анексована Туреччиною.
- Geschichte Hatays [Архівовано 11 вересня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Geschichte des Staates Hatay(тур.)
- Le sandjak d'Alexandrette — un conflit de nationalités au proche-orient [Архівовано 8 грудня 2012 у Wayback Machine.](фр.)