Далай-лама XIV
Джецун Джампхел Нґаванґ Лобсанґ Єше Тенцзін Ґ'яцо, ім'я зазвичай скорочують до Тенцзін Ґ'яцо (народжений під іменем Лхамо Дондруб, нар. 6 липня 1935, с. Такцер, Тибет) — 14-й Далай-лама та духовний лідер Тибету; голова Тибетського уряду в екзилі, що розташований в Дгарамсалі (Індія). Лауреат Нобелівської премії миру в 1989 році.
Народився 5-ю дитиною в родині селянина в селі Такцері. У віці двох років його проголосили інкарнацією 13-го Далай-лами. У віці 15 років 17 листопада 1950 формально проголошений Далай-ламою. У 1951 війська КНР змусили його ратифікувати Договір із 17 пунктів, який передавав Тибет під контроль Китаю. Після невдалого повстання 1959 року емігрував до Індії, де заснував уряд у вигнанні.
Основною духовною практикою Далай-лами є Дзоґчен[джерело?], предмет, про який він пише і якому навчає досить інтенсивно. Далай-лама провів низку публічних ініціацій Калачакри і є автором багатьох книг.
У березні 2011 оголосив про складання з себе повноважень політичного лідера Тибету на користь демократично обраного уряду, підкресливши при цьому, що залишиться духовним лідером тибетців.
Незабаром після цього були проведені всенародні вибори, за результатами яких прем'єр-міністром Тибету став 44-річний юрист Лобсанг Сангай (Lobsang Sangay). Для офіційної передачі влади Далай-лама підписав поправки до конституції Тибету. У зміненому варіанті конституції відзначається легітимність Центральної тибетської адміністрації (ЦТА), зокрема, її демократично обраних інститутів, як законного представника тибетського народу. Раніше ці обов'язки покладалися і на ЦТА, і на Далай-ламу. Самого Далай-ламу нова конституція визначає як «захисника і символу Тибету та тибетського народу».
Далай-лама називає себе марксистом і озвучував критику капіталізму[10][11].
|
Я не тільки соціаліст, але і трохи лівак, комуніст. З точки зору теорії соціальної економіки я марксист. Я думаю, що я далі лівіший за китайських лідерів. [Сміється.] Вони капіталісти.
Оригінальний текст (англ.)
I am not only a socialist but also a bit leftist, a communist. In terms of social economy theory, I am a Marxist. I think I am farther to the left than the Chinese leaders. [Bursts out laughing.] They are capitalists. |
|
За його словами, він дізнався про марксистську теорію в молодості, під час поїздки до Пекіна, від засновника Тибетської комуністичної партії Пхунцок Ванг'ял Горанангпа[en], і він тоді навіть хотів приєднатися до комуністичної партії.
Далай-лама не вірить у те, що Китай запровадив «справжню марксистську політику»[12] і вважає, що такі держави, як Радянський Союз «значно більше цікавили їхні вузькі національні інтереси, ніж робітничий інтернаціоналізм»[13]. Ба більше, він вважає, що одним із недоліків історичних «марксистських режимів» було те, що вони надавали надто багато уваги знищенню правлячого класу, і недостатньо співчуттю. Незважаючи на це, він вважає, що марксизм перевершує капіталізм, вважаючи, що останній лише турбується «як отримувати прибуток», тоді як перший має «моральну етику»[14].
Далай-Лама нагадує, що буддизм вважає аборти вбивством, однак зазначає при цьому, що можуть бути винятки, якщо дитина матиме серйозну розумову відсталість або її народження створить серйозну проблему для батьків, отже, потрібно приймати чи засуджувати аборти залежно від конкретної ситуації.
У Тибеті м'ясо є найрозповсюдженішим продуктом харчування, тому так склалося історично, що тибетські монахи, зокрема й Далай-Лама, вживають м'ясо. Впродовж деякого часу Далай-Лама був вегетаріанцем, однак після захворювання виразкою лікарі порадили йому повернути м'ясо до раціону. Тому було досить великою несподіванкою, коли Далай-Лама прилітав до США, і під час відвідин Білого Дому йому запропонували вегетаріанське меню, на що він заявив: «Я буддійський монах, а не вегетаріанець».
У 2001 сказав одній дівчинці зі школи в Сіетлі, що допустимо стріляти у когось, хто має зброю, якщо він намагається вас убити, але додав при цьому, що постріл не повинен призвести до смертельного наслідку.
У 2012 у своєму блозі у Facebook написав: «Я все більше переконаний, що настав час шукати духовність та етику поза релігією»[15].
- У 1989 став лауреатом Нобелівської премії миру.
- У 2006 одержав почесне громадянство Канади.
- У 2007 його нагородили Золотою медаллю Конгресу США.
- Шлях лідера / Далай-лама Тенцзін Ґ’яцо, Ван ден Майзенберґ Лоренс ; пер. з англ. Алли Ващук. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. — 216 с. — ISBN 978-617-679-546-9[16].
- ↑ Lopez D. S. Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ http://eprints.soas.ac.uk/13173/1/Hill_rv_2012_van_Schaik_review.pdf
- ↑ а б https://www.dalailama.com/the-dalai-lama/biography-and-daily-life/birth-to-exile
- ↑ Harrer H. Sieben Jahre in Tibet. Mein Leben am Hofe des Dalai Lama — Rupert Hart-Davis, Dutton, 1952.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
- ↑ а б (not translated to mul), (not translated to mul), (not translated to mul) YouTube — 2005.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Halliwell, Ed (20 червня 2011). Of course the Dalai Lama's a Marxist | Ed Halliwell. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ ‘I Am Marxist’ Says Dalai Lama. Newsweek (англ.). 15 січня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ LAMA, THE DALAI (27 вересня 1999). Long Trek to Exile For Tibet's Apostle. Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ Dalai Lama Answers Questions on Various Topics. hhdl.dharmakara.net (англ.). Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ 'Marxist' Dalai Lama criticises capitalism (брит.). 20 травня 2010. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ Facebook [Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.], офіційний блог Далай-Лами.
- ↑ Шлях лідера. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- Офіційний сайт [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті Нобелівської премії [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Обретение внутреннего спокойствия и счастья» [Архівовано 31 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Как вести этический образ жизни» [Архівовано 26 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Достижение мира посредством внутреннего спокойствия» [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Установление гармонии в рамках религиозного многообразия» [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Вера в единственную истину или во много истин» [Архівовано 30 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Значимость религии в наше время» [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Религиозная гармония, сострадание и ислам» [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, «Сострадание как источник счастья» [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV, "Сострадание, основанное на биологическом факторе и разуме " [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Далай-лама XIV на Twitter [Архівовано 7 вересня 2010 у Wayback Machine.]
 | ||
- Народились 6 липня
- Народились 1935
- Випускники Університету Мельбурна
- Випускники університету Британської Колумбії
- Лауреати Нобелівської премії миру
- Почесні громадяни Канади
- Лауреати премії Рамона Магсайсая
- Лауреати меморіальної премії Еріка Бю
- Лауреати Темплтонівської премії
- Відзначені міжконфесійною нагородою Джеймса Паркса Мортона
- Лауреати Гессенської премії миру
- Нагороджені Золотою медаллю Конгресу
- Лауреати премії доктора Леопольда Лукаса
- Почесні громадяни Варшави
- Почесні громадяни Риму
- Почесні громадяни Будапешта
- Кавалери ордена Білого Лотосу
- Кавелери ордена Республіки Тива
- Кавалери ордена Усмішки
- Почесні доктори Університету Сантьяго-де-Чилі
- Почесні доктори Марбурзького університету
- Почесні доктори Університету Лусіада
- Почесні доктори Тартуського університету
- Лауреати премїї «Осгар»
- Почесні доктори Університету Тромсе
- Почесні доктори Ягеллонського університету
- Почесні доктори Університету Маямі
- Кавалери ордена Ecce Homo
- Далай-лами
- Тибетський буддизм
- Науковці Університету Еморі
- Почесні громадяни Вроцлава
- Почесні доктори Вестфальського університету імені Вільгельма
- Люди на марках
- Люди на банкнотах
- Почесні громадяни Парижа