Гімн Болівії
| Himno Nacional de Bolivia | ||
|---|---|---|
| Країна |  Болівія | |
| Слова | Хосе Ігнасіо де Санхінес | |
| Мелодія | Леопольдо Бенедетто Вінченті | |
| Затверджений | в 1851 році | |
| Музичний приклад | ||
|
| ||
Himno Nacional de Bolivia у Вікісховищі | ||
Націона́льний гімн Болі́вії (ісп. Himno Nacional de Bolivia) — державний гімн Болівії.
Текст гімну був створений у 1851 році Хосе Ігнасіо де Санхінесом, одним з авторів Декларації незалежності Болівії та Конституції країни. Музику написав виходець з Італії композитор Леопольдо Бенедетто Вінченті. Сам Вінченті деякий час жив у Чилі та служив за контрактом у місцевій армії, тому й знав чилійський гімн. Коли писав гімн Болівії, він надихався їм. Тому гімни Чилі та Болівії схожі.
I
Bolivianos: el hado propicio
coronó nuestros votos y anhelo;
es ya libre, ya libre este suelo,
ya cesó su servil condición.
Al estruendo marcial que ayer fuera
y al clamor de la guerra horroroso
||:siguen hoy, en contraste armonioso,
dulces himnos de paz y de unión.:||
Coro:
De la Patria el alto nombre
en glorioso esplendor conservemos
Y, en sus aras, de nuevo juremos
¡Morir antes que esclavos vivir!
II
Loor eterno a los bravos guerreros
Cuyo heroico valor y firmeza
Conquistaron las glorias que empiezan
Hoy Bolivia feliz a gozar
Que sus nombres el mármol y el bronce
A remotas edades transmitan
||:Y en sonoros cantares repitan:
Libertad! Libertad! Libertad!:||
Coro
III
Aquí alzó la justicia su trono
Que la vil opresión desconoce
Y en su timbre glorioso legose
Libertad, libertad, libertad
Esta tierra inocente y hermosa
Que ha debido a Bolívar su nombre
||:Es la patria feliz donde el hombre
Vive el bien de la dicha y la paz:||
Coro
IV
Si extranjero poder algún día,
Sojuzgar a Bolivia intentare
A destino fatal se prepare
Que amenaza a soberbio invasor
Que los hijos del grande Bolívar
Hayan ya mil y mil veces jurado
||:Morir antes que ver humillado
De la patria el augusto pendón.:||
Coro
І
Болівійці: успішна доля
увінчала наші клятви та бажання;
нарешті є вільна, є вільна ця земля, нарешті її рабський стан припинився.
Військове сум'яття вчорашнього дня
і жахливий шум війни
тепер змінився у гармонійному контрасті
солодкими гімнами світу та єднання. (Повтор)
Приспів: Вітчизни високе ім'я
у славній пишноті збережемо.
І на його вівтарях знову клянемось
Померти перш ніж стати рабами!
II
Вічна хвала хоробрим воїнам, Чиї героїчні доблесть та стійкість
Здобули славу, якою тепер
Щаслива Болівія насолоджується.
Нехай їхні імена у мармурі та бронзі
Вирушать у далеке майбутнє
І в лункому кличі повторюватимуть: Воля! Воля! Воля! (Повтор)
Приспів
III
Тут справедливість звела свій трон, Яка підле придушення не знає, І на її славній печатці заповідана
Воля! Воля! Воля!
Ця безневинна і прекрасна земля, Яка завдячує своїм ім'ям Болівару
Це щаслива батьківщина, де людина
Живе у благах щастя та світу. (Повтор)
Приспів
IV
Якщо чужинець колись посміє
Навіть спробувати підкорити Болівію, Нехай готується до фатальної долі, Що загрожує погордливому агресору.
Адже сини великого Болівара
Поклялися тисячі й тисячі разів
Померти перш ніж побачити приниженим
Вітчизни найсвятіший прапор. (Повтор)
Приспів