Герман Еміль Фішер
.svg){kind=small}
Ге́рман Е́міль Фі́шер — (нім. Hermann Emil Fischer; 9 жовтня 1852 — 15 липня 1919) — німецький хімік, член Берлінської Академії Наук. Написав низку наукових праць присвячених хімії фізіологічно активних речовин. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1902 року.
Фішер вступив до Боннського університету в 1872, але в тому ж році перевівся до Страсбурзького університету. Закінчивши його в 1874, був залишений при університеті. З 1875 він працював у Мюнхенському університеті і в 1879 став професором хімії. У 1881 призначений професором університету в Ерлангені. У 1888 запрошений професором хімії у Вюрцбурзький університет. У 1892 перейшов до Берлінського університету, де він пропрацював до самої смерті в 1919 році.
Синтезував ряд вуглеводів, зокрема глюкозу і фруктозу. Встановив, що амінокислоти зв'язуються між собою за допомогою пептидних зв'язків, утворюючи поліпептиди, уперше отримав дипептид.
У 1888 році Фішер одружився з Агнесою Герлах, дочкою професора анатомії Ерлангенського університету, у них було троє синів. Його старший син Герман став професором біохімії Каліфорнійського університету в Берклі. Дружина Фішера померла через сім років після вступу в шлюб.
У 1902 році Фішеру була вручена Нобелівська премія з хімії «як визнання його особливих заслуг, пов'язаних з експериментами з синтезу речовин з сахариновими і пуриновими групами»[5]. Відкриття Фішера гідразинових похідних, як виявилося, стало блискучим рішенням проблеми отримання цукрів та інших сполук штучним шляхом. Більш того, його метод синтезу глікозидів вніс певний внесок у розвиток фізіології рослин. Говорячи про дослідження цукрів, Фішер у Нобелівській лекції заявив, що «поступово завіса, за допомогою якої природа приховувала свої секрети, була прочинена у питаннях, що стосуються вуглеводів. Попри це, хімічна загадка Життя не може бути вирішена до тих пір, поки органічна хімія не вивчить другий, складніший предмет — білки».
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118691155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Hermann Emil Fischer — 2009.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1902. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(англ.)
- Еміль Фішер [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
- Манолов К. (1985). Великие химики. Т. Том 2 (вид. Видання 3-тє). М.: Мир. с. 440 с.(рос.)
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Т. Том 2. М.: Прогресс. 1992. ISBN 5-01-002539-6.(рос.)
- Народились 9 жовтня
- Народились 1852
- Померли 15 липня
- Померли 1919
- Померли в Берліні
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Геттінгенської академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Академіки РАН
- Члени Прусської академії наук
- Члени Національної медичної академії Франції
- Члени Баварської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Фарадеївські лектори
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Нагороджені медаллю Елліота Крессона
- Нагороджені медаллю Гельмгольца
- Нагороджені медаллю Котеніуса
- Нагороджені медаллю Деві
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені медаллю Бейлі
- Науковці-самогубці
- Німецькі хіміки
- Випускники Страсбурзького університету
- Науковці Мюнхенського університету
- Науковці Вюрцбурзького університету
- Науковці Берлінського університету
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Випускники Боннського університету
- Викладачі університету Ерлангена—Нюрнберга