Герднер
| Герднер | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 31°34′ пд. ш. 136°00′ сх. д. / 31.567° пд. ш. 136.000° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Австралія | |||
| Регіон | Південна Австралія | |||
| Розташування | Південна Австралія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | безстічне, солоне озеро | |||
| Природоох. тер-я | Lake Gairdner National Parkd | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 4800 км² км² | |||
| Висота | 100 м | |||
| Глибина макс. | 75 см м | |||
| Довжина | 160 км км | |||
| Ширина | 48 км км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Країни басейну | Австралія | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 2071153 | |||
  Герднер (Австралія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Герднер у Вікісховищі | ||||
Герднер (англ. Lake Gairdner — озеро Герднер) — безстічний басейн в Південній Австралії, колись четверте за розмірами солоне озеро континенту, нині пересихаюче. Герднер розташоване у безстічній западині на висоті близько ста метрів над рівнем моря на захід від озера Торренс, за 150 кілометрів від Порт-Огаста та на відстані 440 кілометрів на північний захід від Аделаїди. Разом з озерами Еверард та Гаріс Герднер входить до Національного парку «Озеро Герднер» (англ. Lake Gairdner National Park).
Навколишній рельєф — червона піщана напівпустеля з дюнами. Саме озеро більшу частину року сухе і має вигляд плоскої рівнини, вкритої товстою соляною кіркою, під якою лежить шар насиченого солоною ропою мулу, а ще нижче солоні глини з кристалами гіпсу. Місцями потужність шару галіту досягає 1 метра. Посеред плоскої білої рівнини дна озера піднімається кілька червоних скелястих пагорбів-островів.
Контраст блакитного неба, блискучо білої поверхні озера та червоних пагорбів і берегів створює дуже гарні краєвиди, тож озеро Герднер часом вважають найгарнішим з пересихаючих озер Австралії.
Озеро живлять 6 річок та кріків, але більшу частину року вони теж пересихають.
Озеро настільки мілке, а його дно настільки плоске, що часом після дощів спостерігається явище вітрової міграції озера. Сильний вітер буквально за ніч може перегнати воду з одного краю озера на інший.
Завдяки красі озеро популярне серед фотографів та нерідко знімається для науково-популярних фільмів. Наприкінці літа[1] в березні, коли озеро повністю висихає, на його абсолютно плоскій поверхні влаштовуються гонки на швидкість — рекорд 2008 року 301 миля на годину. Цим гонкам присвячений щорічний тижневий фестиваль, який проводить організація Dry Lake Racers.
- ↑ Бо це в Південній півкулі
- Стаття про озеро на сайті www.australiatown.com [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття про озеро у Великій радянській енциклопедії
- Стаття про озеро на сайті ritas-outback-guide.com [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття про озеро на сайті southaustralia.com
- Стаття про озеро на сайті yktravelphoto.com
- Стаття про озеро на сайті austhrutime.com [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]