Герасимов Іван Олександрович

Іван Олександрович Герасимов
Ім'я при народженні	Герасимов Іван Олександрович
Народився	8 серпня 1921(1921-08-08) Пестрівка, Стерлітамацький повіт, Башкирська АРСР,  РРФСР
Помер	4 червня 2008(2008-06-04) (86 років) Київ,  Україна
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	росіянин
Діяльність	народний депутат України
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Учасник	Друга світова війна, німецько-радянська війна, радянсько-японська війна і операція «Дунай»
Членство	ЦК КПРС, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада	депутат Верховної ради СРСР, народний депутат України, народний депутат України і народний депутат України
Військове звання	Генерал армії
Партія	КПУ
Нагороди	Почесна відзнака Президента України Іменна вогнепальна зброя

Народний депутат України
4-го скликання
Комуністична партія України	14 травня 2002	—	25 травня 2006
5-го скликання
Комуністична партія України	25 травня 2006	—	23 листопада 2007
6-го скликання
Комуністична партія України	23 листопада 2007	—	4 червня 2008

Іва́н Олекса́ндрович Гера́симов (8 серпня 1921, Пестрівка, Стерлітамацький повіт, Башкирська АРСР, Російська РФСР — 4 червня 2008, Київ) — генерал армії, голова ради Організації ветеранів України (з 1991). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1986 роках, член ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Член ЦК КПУ в 1976—1990 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ з 10 червня 1977 по 15 квітня 1980. Член Політбюро ЦК КПУ з 15 квітня 1980 по 18 жовтня 1989 року. Депутат ВР СРСР VIII—XI скликань (у 1973—1989 роках). Народний депутат Верховної Ради України від КПУ.

Біографія

Народився 8 серпня 1921; росіянин; син Олександр (1945) — російський генерал-лейтенант, військовослужбовець Збройних сил РФ; дочка Ольга (1947) — працівник МВС РФ; дочка Наталя (1951) — викладач.

Освіта: Військова академія бронетанкових і механізованих військ (1955); Військова академія Генштабу ЗС СРСР (1966).

З серпня 1938 — в Червоній армії. До 1940 року — курсант Ульяновського бронетанкового училища.

У 1940—1945 роках — командир взводу Одеського військового округу, командир танкової роти Південного і Південно-Західного фронтів, командир танкового батальйону Північно-Кавказького фронту, командир танкового полку Воронезького, 1-го Українського фронту, начальник штабу танкової бригади 2-го Далекосхідного фронту. Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1945—1950 роках — начальник штабу танкового полку, командир танкового полку Ленінградського військового округу.

У 1950—1955 роках — слухач Військової академії бронетанкових і механізованих військ, м. Москва.

У 1955—1958 роках — заступник командира мотострілецької дивізії. У березні 1958 — березні 1959 року — командир 112-ї мотострілецької дивізії. У березні 1959 — вересні 1964 року — командир 37-ї танкової дивізії 6-ї гвардійської танкової армії Київського військового округу.

У 1964—1966 роках — слухач Військової академії Генштабу ЗС СРСР.

З липня 1966 року — начальник відділу бойової підготовки, з квітня 1967 року — начальник штабу — заступник командувача, з жовтня 1968 по листопад 1971 року — командувач 1-ї гвардійської танкової армії Групи радянських військ у Німеччині.

У листопаді 1971—1972 роках — 1-й заступник командувача військ Прикарпатського військового округа.

У січні 1973 — червні 1975 року — командувач Північної групи військ.

У червні 1975 — серпні 1984 року — командувач військ Червонопрапорного Київського військового округу.

У вересні 1984 — січні 1989 року — головнокомандувач військ Південно-Західного напрямку.

У січні 1989—1992 роках — військовий інспектор-радник, головний інспектор Головної інспекції Міністерства оборони СРСР.

З 1991 року — голова ради Організації ветеранів України.

03.1998 — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Трудова Україна», № 1 в списку. На час виборів: голова ради Організації ветеранів України (місто Київ), безпартійний.

Народний депутат України IV скликання 04.2002 — 04.2006 від КПУ, № 3 в списку. На час виборів: голова Ради Організації ветеранів України, безпартійний. Член фракції комуністів (з 05.2002). Заступник голови Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002).

Народний депутат України V скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ.

Народний депутат України VI скликання з грудня 2007 р., обраний за списками КПУ. Обіймав посаду голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення соціального захисту ветеранів війни та праці, інших громадян похилого віку Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Голова Головної редколегії «Книга пам'яті України» (до 08.2006). Президент Інституту європейської безпеки і конверсії.

Помер 4 червня 2008 у Києві та похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Нагороди

• Відзнака Президента України «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (27 жовтня 1999) — за мужність і відвагу, виявлені у боротьбі з фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років, визначний особистий внесок у розвиток ветеранського руху в Україні
• Орден Богдана Хмельницького I ступеня (04.1999)
• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (03.1997)
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (05.1995)
• Два ордени Леніна,
• Орден Жовтневої революції,
• Три ордени Червоного Прапора,
• Два ордени Червоної Зірки,
• Орден Вітчизняної війни I ступеня,
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ст.
• 50 медалей.
• Почесна відзнака Президента України (10.1994).
• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (2001)
• Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I кат.).

Захоплення: спорт.

Пам'ять

9 травня 2010 року на будівлі міністерства оборони в Києві була відкрита меморіальна дошка пам'яті Герасимова Івана Олександровича. Автори: Сидорук Олесь та Крилов Борис.

Джерела та література

• Давидов В. В. Герасимов Іван Олександрович [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 87. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання

• Верховна Рада України 4-го скликання [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 5-го скликання [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 6-го скликання
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.]
• дошка пам'яті Герасимова Івана Олександровича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]