Геноцид циган
Геноцид циган (циганською — Porajmos, Samudaripen[1]) — геноцид, організований і здійснений нацистами у 1935–1945 роках на теренах Німеччини, країн-союзників Третього Рейху й окупованих країн. Знищення циган було частиною загальної політики націонал-соціалістів зі знищення євреїв (Голокосту), гомосексуалів, невиліковних хворих, наркоманів, психічно хворих і політичних опонентів.
У березні 1936 року на ромів були поширені нюнберзькі закони Рейху про громадянство і раси, які легітимізували переслідування народу, і наслідком яких стало тотальне знищення понад 80 % ромського населення Європи[2].
Вважається, що від репресій 1935—1945 рр. в Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. циган[3] (за іншими оцінками — від 220 до 500 тисяч[4]).
У процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від убивств нацистами. Близько 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини, України[5] та Естонії було знищено нацистським режимом та його союзниками.
Першими жертвами Бабиного Яру у вересні 1941 року стали цигани, п'ять таборів яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів[6]. Анатолій Кузнєцов у романі «Бабин Яр» писав: «На циган фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї … Циган везли в Бабин Яр цілими таборами»[7]. «Бабин Яр — це жахіття для циган. Вони гинули, навіть не знаючи, за що їх вбивають» — це слова циганської письменниці Рані Романі (Раїси Набаранчук)[8][9]. За наявною інформацією, у Бабиному Яру загинули щонайменше 150 циган[10], але ця цифра може бути значно вищою[11]. Усього під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено 19—20 тис. осіб ромської національності (за іншими оцінками — близько 25 тис.[12]), проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах-гетто, під час операцій УПА та радянських партизан тощо[13][14].
Документально підтверджено понад 140 випадків масового вбивства циган на теренах окупованої України у 1941-44 роках, найчисельніші з яких — в Чернігові (близько 1100 осіб, за іншими оцінками — понад 2500[15][16]), Кропивницькому (бл. 1000 осіб), Бахмуті (бл. 900 осіб), Сімферополі (824 особи), Херсоні (понад 650 осіб)[17][18].
У 1942 році до Губернаторства Трансністрія, у складі якого перебували території окупованих Вінницької, Миколаївської та Одеської областей УРСР, націонал-легіонерським урядом Іона Антонеску було депортовано з Румунського королівства 25 тисяч циган. До першої хвилі депортованих увійшли кочові цигани, а другу хвилю склали осілі цигани, що були неблагонадійними та мали проблеми з законом. Загальна кількість депортованих сягнула 25 283 осіб: 7 856 чоловіків, 7 266 жінок та 10 161 дитина. Серед них було понад 12 тис. кочових та 13 100 осілих циган. Осілих циган депортували в поїздах, кочових змусили їхати до Трансністрії на своїх возах. У Трансністрії солдати відбирали вози з кіньми на потреби румунської армії. Цигани були позбавлені усього — коней, інструментів, майна, грошей та інших засобів існування, не мали житла, роботи, харчів, ліків, палива. У березні 1944 р. у Трансністрії перебувало 12 083 ромів. Саме вони змогли вижити. До них варто додати ще біля 2 тис. циган, котрі за різних обставин були репатрійовані або втекли з цього краю. Таким чином, у 1942—1944 рр. у Трансністрії загинуло приблизно 11 тис. депортованих сюди циган, вижило орієнтовно 14 тис.[19]
На увічнення пам'яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту циган.
У 2009 році в урочищі Подусівка на околиці Чернігова, на місці масового розстрілу нацистами ромів (1-3 серпня 1942 р.), за ініціативи громадської організації «Романо дром» був встановлений пам'ятний знак, який вшановує пам'ять жертв геноциду ромів[20][21].
До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру в ушанування пам'яті про ромів, розстріляних у 1941 році, в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» 23 вересня 2016 року був встановлений монумент «Циганська Кибитка»[22][23].
29 січня 2018 р. у музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції «Трагедія циганського народу в Україні та Молдові». Це перша в Україні постійна експозиція, присвячена геноциду циган у роки Другої світової війни[24].
Упродовж 40-х років минулого століття циган Ужгорода з Мочару (сучасний мікрорайон Шахта) поступово обмежували у правах та свободі пересування. Зрештою, табір Мочара був огороджений колючим дротом та парканом і став свого роду міні-гетто для циган[25]. Саме в мікрорайоні Шахта, на подвір'ї першої ромської школи в Європі — Ужгородської гімназії № 14, 2 серпня 2023 р. відкрили Меморіальний знак пам'яті жертв циганського Голокосту (Пораймосу). Пам'ятний знак має вигляд колеса, на ободі якого розміщена міні-скульптура, яка зображує родину циган — тата, трьох дітей, маму і дідуся, який грає на скрипці. На 16 спицях написані найпоширеніші у 1935—1945 роках циганські прізвища. У центрі — палаюча свічка та невеликий шматок дроту. Скульптурну композицію створив скульптор Роман Мурник[26][27].
У квітні 2024 року в Ужгороді створений віртуальний музей історії геноциду циган під час Другої світової війни — «Пораймос на Закарпатті». На онлайн-платформі розміщені п'ять тематичних відеоекспозицій та аудіогіди про життя циганської громади між двома світовими війнами й висвітлена трагедія її знищення. Матеріали доступні українською та циганською мовами[28].
- ↑ Що означає слово «Samudaripen»?. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
- ↑ У Бабиному Яру вшанували пам'ять ромів, замордованих нацистами // РІСУ — Релігійно-інформаційна служба України, 24.09.2016
- ↑ Промова Міранди Вуолясранти, віце-президента Європейського форуму ромів та кочових народів, виголошена 25 квітня 2006 року в Страсбурзі під час церемонії вшанування пам'яті Дня Шоах (Day of Shoah). Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2016.
- ↑ Роми в День Голокосту — проти дискримінації. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ Константінова, Надія (31 липня 2021). Під час Другої світової війни в Україні було знищено майже 90% ромів – дослідник. Радіо Свобода. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Україна вшановує 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- ↑ 2 серпня – Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. УІНП. 2 серпня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Трегубова, Ярослава, Бабин Яр. Трагедія ромів, процитовано 28 травня 2024
- ↑ Перша в Україні ромська письменниця Рані Романі. chernihiv-lib.org.ua. 6 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Трагедія Бабиного Яру і роми. RomaUA. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Дослідник Голокосту ромів Михайло Тяглий про вбивства ромів у Бабиному Яру, 29 липня 2021, процитовано 28 травня 2024
- ↑ Костюк, Богдана (2 серпня 2018). Науковці: в роки Голокосту в Україні знищили близько 25 тисяч ромів. Радіо Свобода. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Бессонов Н. Геноцид цыган Украины в годы Великой Отечественной войны // Рома в Украïні: Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (XVI–XX ст.). Матеріали Міжнародного круглого столу 3 листопада 2006 року. — Донецьк, — С. 4-28 (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2022. Процитовано 11 лютого 2013.
- ↑ Круглов А. Геноцид цыган в Украине 1941—1944 гг.: Статистико-региональный аспект // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — С. 83-113 (рос.)
- ↑ Олена Сафарова. У Чернігові вшанували пам'ять жертв геноциду ромів // Суспільне мовлення Чернігів, 02.08.2021
- ↑ Пам’ять ромів, знищених нацистами, вшанували у Чернігові. siver.com.ua. Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина". Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ КАРТА «МІСЦЯ МАСОВОГО ВБИВСТВА РОМІВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ ЗА ЧАСІВ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ». romagenocide.com.ua. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Тяглий, Михайло (19 квітня 2021). КАРТОГРАФУВАННЯ ГЕНОЦИДУ РОМІВ УКРАЇНИ (1941–1944 РР.) ТА ПАМ’ЯТІ ПРО ЦЕ. City: History, Culture, Society. № 12 (1). с. 118—169. doi:10.15407/mics2021.12.118. ISSN 2616-4280. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Тарнавський, Ігор (20 жовтня 2015). ПОЛІТИКА РУМУНСЬКОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЦИГАН НА ОКУПОВАНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (1941–1944 рр.). Київські історичні студії. № 1. с. 84—90. ISSN 2524-0757. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Чернігів відвідала делегація Міжнародної організації ромів. chernigiv-rada.gov.ua. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Чернігів вшанував пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. format.cn.ua. 8 березня 2019. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ У Бабиному Яру відкрили монумент "Ромська кибитка". www.ukrinform.ua. 27 вересня 2016. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Нужненко, Сергій. Символ пам’яті про ромів, які стали жертвами нацизму, відкрили у Києві. Радіо Свобода. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Стрильчук, Марина (30 січня 2018). Відкриття експозиції "Трагедія ромського народу в Україні та Молдові". УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА». Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Роми Закарпаття: трагічна історія етносу та відновлення пам’яті. Медіа перспективи. 24 листопада 2023. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Пам'ятний знак жертвам ромського Голокосту відкрили в Ужгороді. Varosh. 2 серпня 2023. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ В Ужгороді відкрили пам'ятний знак жертвам ромського Голокосту. Новини Закарпаття. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Трагічна сторінка в історії ромів: на Закарпатті запустили віртуальний музей. Голос Карпат. Процитовано 28 травня 2024.
- 13 фактів про геноцид ромів у XX столітті // Depo.ua — суспільно-політичний портал, 02.08.2016
- Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: зб. док., матеріалів та спогадів / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Міжнар. громад. орг. "Міжнар. фонд «Взаєморозуміння і толерантність»; [авт.-упоряд. М. Тяглий. — К: [Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2013. — 207 c.
- ГЕНОЦИД РОМІВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВИВЧЕННЯ, ВИКЛАДАННЯ, КОМЕМОРАЦІЯ. Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р., 230 с.
- Анґус Фрейзер. Цигани / А. Онишко (пер.). — Київ: Видавничий дім Всесвіт, 2003. — 358 с. 360
- Вольфґанґ Віпперманн. «Як і з євреями?» Пораймос у німецькій Політиці та науці // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6) 2009 // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 62-82
- Наталія Зіневич. Проблеми дослідження геноциду ромів (циган) на українських землях у роки Другої світової війни // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України — Т. 16: зб. праць молодих вчених та аспірантів, 2008, с. 415—439
- Наталія Зіневич. До питання про специфіку геноциду ромів на українських землях … // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 148—163
- Анна Ленчовська. Відеосвідчення Інституту Фонду Шоа як джерело до вивчення та викладання історії ромів України у період 1941—1944 рр. // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 114—123
- Євгенія Навроцька. Антиромська політика в Закарпатті у роки Другої світової війни: зібрання свідчень та збереження історичної пам'яті // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 124—140
- Євгенія Навроцька, Аладар Адам. Сповідь. Живі свідчать: навчально-методичний посібник про Голокост (Параїмос) ромів Закарпаття / Є. М. Навроцька, А. Є Адам. — Ужгород: Ужгородська міська друкарня, 2012. — 80 с.
- Май Панчук. До питання про становище ромів Закарпаття в роки угорської окупації та Другої світової війни // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 164—167
- Роман Офіцинський. Роми і примусова праця на Закарпатті 1939—1944 років // Ромологія: історія та сучасність: Матеріали Міжнародних наукових читань / Ужгород: Поліграфцентр «Ліра». 2013. — c. 76-82
- Павло Худіш. ҐЕТТОЇЗАЦІЯ ТА ГОЛОКОСТ НА ЗАКАРПАТТІ У СВІДЧЕННЯХ ЖЕРТВ І ОЧЕВИДЦІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОБЛАСНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, № 1 (42, 2020 с. 90–101
- Юрій Славік. Репресивна політика Угорщини на Закарпатті (1938—1944 рр.). Дисертація. УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, 2016—259 с.
- Юрій Славік. Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті. — Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2017. — 156 с.
- Роми у Трансністрії (1941—1944): архівні документи / Інститут ромознавства, Державний архів Одеської області, Інститут етнічних досліджень. — Одеса: Фенікс, 2011. — Випуск 1. — 62 с.
- Ірина Міронова, Світлана Сургова. СТАНОВИЩЕ ДЕПОРТОВАНИХ У ТРАНСНІСТРІЮ РОМІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ГОЛТСЬКОГО ТА ОЧАКІВСЬКОГО ПОВІТІВ) // СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. Вип. 54. — К.: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», жовтень 2022, с. 201—219
- В'ячеслав Лукіянчук. СІНТІ ТА РОМИ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО НАЦИСТСЬКОГО РЕЖИМУ // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2017, вип. 47, с. 150—155
- МАТЕРІАЛИ Міжнародної циганознавчої науково-практичної конференції «РОМИ УКРАЇНИ: із минулого в майбутнє» (Київ, 10–11 червня 2008 року). Київ: ЮСТИНІАН, 2009 [Архівовано 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Бренда Дейвіс Лутц, Джеймс М. Лутц. Цигани як жертви Голокосту — Historians.in.ua. Інтернет-мережа гуманітаріїв в Україні і світі [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Також в форматі PDF
- Геноцид ромів на теренах сучасної України під час Другої світової війни — Енциклопедія історії України
- Михайло Тяглий. «Наказую… переслати… списки циганів»: Збір органами влади Райхскомісаріату Україна відомостей про ромів у липні 1942 р. // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі № 1 (9) 2011 — С. 101—122 [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Михайло Тяглий. Окупаційна політика та доля ромів України // Україна в Другій світовій війні: Погляд з ХХІ століття. — Київ: Наукова думка, 2011. — Кн. 2. — С. 864—897 [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Михайло Тяглий. Ставлення місцевого населення в окупованій Україні до переслідуваних ромів, 1941—1944 // ГЕНОЦИД РОМІВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВИВЧЕННЯ, ВИКЛАДАННЯ, КОМЕМОРАЦІЯ. Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р., с. 126—158
- Михайло Тяглий. «Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні // Україна Модерна — міжнародний інтелектуальний часопис, 16.11.2020 — 15.12.2020
- Михайло Тяглий. «МАЛЕНЬКА» ТРАГЕДІЯ НА УЗБІЧЧІ «ВЕЛИКИХ ІСТОРІЙ»: ГЕНОЦИД РОМІВ НА ВОЛИНІ (1941—1944 РР.) // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Чис. 28. 2023, с.34-55
- Михайло Тяглий. Траєкторії травматичної пам'яті меншини у різних політико-національних контекстах: як у Білорусі, Росії та Україні пам'ятають геноцид ромів // Офіс Rosa Luxemburg Stiftung в Україні, 22.06.2021
- Михайло Тяглий про Голокост ромів і боротьбу зі стереотипами — Суспільне Культура, 03.08.2023
- Світлана Бурмістр, Михайло Тяглий. Місце пам'яті вбитим ромам у Калинівці. Київ: Український центр вивчення історії Голокосту. Фонд «Меморіал убитим євреям Європи», 2019 — 32 с.
- «Зайшли в костьол, де вінчалася циганська пара, — заарештували і спалили» — представник ромської громади про Голокост // Радіо Свобода, 02.08.2017
- Наталя Жукова. «З циганами слід поводитись, як з євреями»: чому нацисти понад 80 років тому знищували в Україні ромів // Вільне радіо — 27.01.2024
- Марина Стрільчук. «Забутий геноцид»: трагедія ромів під час Другої світової війни // Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні», 01.08.2022
- «Найстрашнішим було — загубити маму». Історія ромського геноциду (1939—1945) // Інформаційно-аналітичне агентство «РомаУА», 04.08.2023
- Олена Заславська, Катерина Кічик, Альфія Шевченко. Історичні дослідження починаються тоді, коли з'являється суспільний запит — Михайло Тяглий про дослідження трагедії ромів // Асоціація єврейських організацій та общин України — січень 2022
- Тексти про геноцид ромів, які варто прочитати // Інформаційне агентство «Район.IN.UA», 02.08.2021
- Олександр Ляпін. «Голокост від куль»: як нищили евреїв і ромів за часів німецької окупації //Укрінформ — 16.08.2019
- Олена Козакова. ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦИГАН У ЧАСИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2014, вип. XXXVIII — С. 343—346 [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Максим Гон. Голодомор, Голокост і Пораймос у політиці пам'яті України // ПАНОРАМА ПОЛІТОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ Випуск 12, 2014. Рівненський державний гуманітарний університет, Історико-соціологічний факультет, Кафедра політичних наук — с. 171—182
- Максим Гон. Голодомор, Голокост і геноцид ромів у політиці пам'яті України // Суспільно-політична активність та історична пам'ять єврейської спільноти в контексті євроінтеграції України. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020 — с. 63-83
- Максим Гон. Геноциди першої половини ХХ століття: порівняльний аналіз. Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів.-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009—180 с.
- Анатолій Подольський. Місця пам'яті жертвам Голокосту в Україні: тоталітарна спадщина та історико-політичні виклики сьогодення // Пοлітичні дослідження, № 1, 2021. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, с. 106—122
- Геннадій Коваль, Олексій Коваль. Знищення фашистами ромів в окупованій Україні в 1941—1944 роках: погляд через десятиліття // Миколаїв — 2022 — 66 с.
- Геноцид проти ромів у роки Другої світової війни — UA-Reporter.com, 09.08.2008 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Лілія Ржеутська. Пам'ять про Голокост і геноцид ромів в українській глибинці // Deutsche Welle, 20.06.2019
- Віктор Човка. Ромська громада на Закарпатті: з трагічною історією та відновленням пам'яті // Інтернет-видання «Закарпаття онлайн Beta», 23.11.2023
- Аладар Адам, Юлія Зейкан, Євгенія Навроцька. Білий камінь з чорної катівні — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2006—146 с. Ужгородська публічна бібліотека
- Карта спогадів про Пораймос на Закарпатті (за документами та публікаціями) // Віртуальний музей історії геноциду ромів під час Другої світової війни «Пораймос на Закарпатті»
- Спалені села і селища Чернігівщини в 1941—1943 роках: злочини проти цивільного населення: зб. док. і матеріалів — Чернігів: Десна Поліграф, 2013. — 223 c. // ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА «УКРАЇНІКА»
- Мыхайло Тяглый. Эволюция антицыганской политики в рейхскомиссариате «Украина» весной — летом 1942 г. // Нацистская политика геноцида на оккупированных территориях СССР. Сборник материалов международной научно-практической конференции, Брест, 7-8 декабря 2012 г. — Брест: БрГУ им. А. С. Пушкина, 2014. — с. 63-73 (рос.)
- Николай Бессонов. Цыгане СССР в оккупации. Стратегии выживания // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6), 2009 — с. 17-52 (рос.)
- Александр Фридман. «…Только потому, что они цыгане…». К вопросу о геноциде цыганского населения Беларуси в период советско-немецкой войны // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6), 2009 — с. 168—171 (рос.)
- А. Данилкин. Цыганские дети и нацистские интриги // Антифашистская газета ТумБалалайка № 15-16, апрель-август 2000 (рос.)
- Дональд Кенрик, Грэттан Паксон. Цыгане под свастикой. М: «ТЕКСТ» ЖУРНАЛ «ДРУЖБА НАРОДОВ», 2001—205 с. (рос.)
- Наукові та історичні публікації про Пораймос // Віртуальний музей історії геноциду ромів під час Другої світової війни «Пораймос на Закарпатті»
- Бібліографія з проблематики нацистської та румунської антиромської політики у Третьому райху і на теренах окупованої України та СРСР у 1941—1944 рр., а також загальні роботи про історію ромів у Російській імперії, СРСР та в Україні (станом на січень 2021 р.) // Український центр вивчення історії Голокосту
- Мультимейдійні матеріали та інтерв'ю про переслідування та масові вбивства ромів в Україні часів Другої світової війни (2009—2018) // Український центр вивчення історії Голокосту
Це незавершена стаття про злочинність. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |