Вільям Стенлі Джевонс
Вільям Стенлі Джевонс | |
---|---|
англ. William Stanley Jevons | |
Народився | 1 вересня 1835[1][2][…] Ліверпуль, Велика Британія[4] |
Помер | 13 серпня 1882[1][2][…] (46 років) Bulverhythed, Hastingsd, Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія[5] ·dry drowningd |
Поховання | Кладовище Гемпстедd[6] |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | філософ, економіст, статистик, фотограф |
Галузь | економіка, статистика і логіка |
Alma mater | Університетський коледж Лондона |
Вчителі | Ауґустус де Морган |
Знання мов | англійська[1] |
Заклад | Університетський коледж Лондона |
Членство | Лондонське королівське товариство і Манчестерське літературно-філософське товариствоd |
Батько | Thomas Jevonsd[7] |
Мати | Мері Енн Джевонсd[7] |
У шлюбі з | Harriet Ann Taylord[7] |
Автограф | |
Нагороди | |
Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік. Ірвінг Фішер вважав його книгу Теорія політичної економії 1871 року початком застосування математичних методів в економіці[8]. Він стверджував, що економіка, як наука пов'язана з дослідженням величин, обов'язково має бути математичною[9]. При цьому, він спирався на «остаточну» (граничну) теорію корисності. Роботи Джевонса, поряд з аналогічними відкриттями Карла Менґера у Відні (1871 року) і Леона Вальраса у Швейцарії (1874 року), відзначають відкриття нового періоду в історії економічної думки. Внесок Джевонса до маржиналістської революції в економіці наприкінці XIX століття створив йому репутацію провідного політичного економіста і логіка тих часів.
Джевонс припинив дослідження природничих наук у Лондоні в 1854 році для роботи пробірником у Сіднеї, де він здобув інтерес до політичної економії. Повертаючись до Великої Британії в 1859 році, він опублікував Загальну математичну теорію політичної економії в 1862 році, в якій була викладена теорія граничної корисності, та Істотне падіння у вартості золота в 1863 році. Для Джевонса, корисність або цінність для споживача додаткової одиниці продукту знаходиться в зворотній залежності від кількості одиниць продукту, якими він уже володіє, принаймні понад деяку граничну величину.
Саме завдяки праці Проблема вугілля (1865 року), в якій він звернув увагу на поступове вичерпання покладів вугілля у Великій Британії, він отримав громадське визнання. Найважливішою з його робіт про логіку і наукові методи є Принципи науки (1874 року)[10], а також Теорії політичної економії (1871 року) і Держава по відношенню до праці (1882 року).
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118984357 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ http://web.uvic.ca/~rutherfo/mr_grvs1.html
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Irving Fisher, 1892. Mathematical Investigations in the Theory of Value and Prices, Appendix III, "The Utility and History of Mathematical Method in Economics," p. 109.
- ↑ W. Stanley Jevons, 1871.The Principles of Political Economy, p. 4.
- ↑ Jevons, William Stanley, The Principles of Science: A Treatise on Logic and Scientific Method, Macmillan & Co., London, 1874, 2nd ed. 1877, 3rd ed. 1879. Reprinted with a foreword by Ernst Nagel, Dover Publications, New York, NY, 1958.
- Злупко С.М. (2005). 11.1.3. Вільям Стенлі Джевонс. Історія економічної теорії. Київ: Знання. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 18 листопада 2010.
Це незавершена стаття про економіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Англії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |