Вільям Сароян
| Вільям Сароян | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 31 серпня 1908[1][2][…] Фресно, Каліфорнія, США[4] | |||
| Помер | 18 травня 1981[1][2][…] (72 роки) Фресно, Каліфорнія, США ·рак простати | |||
| Поховання | Фресно, Каліфорнія та Єреван, Пантеон імені Комітаса | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург, сценарист | |||
| Alma mater | старша школа Фресноd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1934 | |||
| Жанр | роман, оповідання | |||
| Magnum opus | "Людська комедія" (The Human Comedy) 1942 | |||
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури | |||
| Родичі | Росс Багдасарянd | |||
| У шлюбі з | Керол Ґрейсd | |||
| Діти | Люсі Сароянd і Арам Сароянd | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | Пулітцерівська премія (1940), «Оскар» (1943) за найкращий сценарій. | |||
|
| ||||
 Вільям Сароян у Вікісховищі | ||||
Вільям Сароян (англ. William Saroyan; вірм. Վիլյամ Սարոյան; 31 серпня 1908, Фресно, Каліфорнія, США — 18 травня 1981, Фресно, Каліфорнія, США) — американський письменник вірменського походження. Дуже продуктивний прозаїк, що звертався до різних жанрів і тем: від своєї історичної батьківщини («Вірменин та вірменин») до пацифізму («Пригоди Веслі Джексона»). Був удостоєний Пулітцерівської премії (1940), від якої відмовився, а також «Оскара» (1943) за найкращий сценарій («Людська комедія»).
Народився 31 серпня 1908 року в місті Фресно (штат Каліфорнія), в бідній родині вірменських емігрантів.
Розпочав свою трудову діяльність як листоноша.
Визнання прийшло до Сарояна після першої ж збірки оповідань «Відважний молодик на літаючій трапеції» (The Daring Young Man on the Flying Trapeze, 1934); герой однойменного оповідання — безробітний юнак, що вмирає з голоду.
Вільям Сароян написав понад півтори тисячі оповідань, дванадцять п'єс і близько десяти романів (деякі незакінчені). Одним з найкращих його творів вважається частково автобіографічна повість «Людська комедія» (The Human Comedy, 1942). Також відомі його романи «Пригоди Веслі Джексона» (Adventures of Wesley Jackson, 1946) та «Мама, я тебе люблю» (Mama I Love You, 1956) та інші.
1940 року вийшла друком збірка оповідань «Мене звуть Арам» (My Name Is Aram), 1944 року — «Дорогий малюк» (Dear Baby).
Як драматург Сароян заявив про себе п'єсою «Моє серце у горах» (My Heart's in the Highlands, 1939), про невизнаного юного поета, що все приймав близько до серця, та старого актора й музиканта, з його думками про минуле та майбутнє.
У наступній п'єсі «Все ваше життя» (Time of your life, 1939) письменник у фантасмагоричних сценах, що розгортаються в таверні, змальовує колоритних персонажів, кожний з яких має власне уявлення про щастя.
У «Вічно ніжній пісні любові» (Love's Old Sweet Song, 1940) описано ідилічне знайомство привабливої старої діви з Каліфорнії з комівояжером та сімейством з Оклахомської глушини.
Ентузіазм молодості, її пориви — теми, які особливо приваблювали Сарояна, — пронизують п'єсу «Прекрасні люди» (The Beautiful People, 1941).
1943 року була поставлена п'єса «Іди, старий» (Get Away, Old Man), в 1957 — «Печерні люди» (The Cave Dwellers).
1972 року Сароян опублікував книгу спогадів «Місця, де я проводив час» (Places Where I've Done Time).
Помер Сароян 18 травня 1981 року в його рідному місті Фресно від раку. Тіло Сарояна було кремовано, частину попелу було поховано у Фресно, а іншу частину, за заповітом, поховано у Вірменії в Пантеоні імені Комітаса поряд з Сергієм Параджановим.
- «Відважний молодик на літаючій трапеції» (The Daring Young Man on the Flying Trapeze, 1934),
- «Вдих та видих» (1936),
- «Андранік Вірменський» (1936),
- «Маленькі діти» (1937),
- «Біда з тиграми» (1938),
- «Мене звати Арам» (1940),
- «Рок Ваграм» (1951),
- «Весь світ і самі небеса» (1956),
- «Вельветові штани»,
- «Сміх»,
- «60 миль на годину»,
- «Звідки я родом, там люди виховані»,
- «Співаки пресвітеріанської церкви»,
- «Перший день в школі»,
- "Читач " Всесвітнього альманаху "",
- «Гаррі»,
- «Піаніно»,
- «Повчальні казочки моєї батьківщини»,
- "Бідний опалений " араб "",
- «Літо білого коня»,
- «Поїздка в Ханфорд»,
- «Гранатова гай»,
- «Старомодний роман з любовними віршами і всім іншим»,
- «Філіппінець та п'яний»,
- «Апельсини»,
- «Війна»,
- «Перукар, у дядька, якому дресирований тигр відгриз голову».
- «Моє серце у горах» (1939),
- «Найкращі роки вашого життя» (1939, Пулітцерівська премія),
- «Печерні люди» (1939),
- «Проходь, старий» (1944),
- «Гей, хто-небудь» (1941),
- «Гравці в Пінг-Понг».
- «Людська комедія» (1943, рос. пер. 1958),
- «Пригоди Веслі Джексона» (1946, рос. пер. 1959),
- «Мама, я тебе люблю» (1956, рос. пер. 1970),
- «Тату, ти збожеволів» (1957, рос. пер. 1964),
- «Хлопчики та дівчатка» (1963).
- «Не вмирати», 1963,
- «Дні життя та смерті і втечі на місяць», 1970,
- «Місця, де я відбував термін», 1972.
- Людська комедія — Сумна історія. К., 1971;
- Моє серце у горах — Американська новела / Упоряд. В. Оленєва. К., 1976;
- 1967 — «Моє серце у горах» (режисер — Рустам Хамдамов)
- 1976 —"Моє серце у горах" (режисер — Левон Григорян)
- 2007 — Вигнання (режисер — Андрій Звягінцев)
- Орлова Р., Добрый утешитель, в кн.: Потомки Гекльберри Финна, М., 1964
- Гончар Н., Точность детали и правда образа, «Литературная Армения», 1973, No 9
- Floan N., W. Saroyan, N. Y., 1966.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Сароян Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Сароян // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сароян Вільям // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 474. — ISBN 966-692-744-6.
- Біографія (укр.)
- Неопубліковане оповідання («Follow») на сайті FresnoBee.com
- Коротка біографія
- The William Saroyan Society.
- William Saroyan article [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Сароян на сайті Parajanov.com [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- William Saroyan Literary Foundation.
- William Saroyan Page. [Архівовано 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Вебсторінка про документальний фільм William Saroyan: The Man, The Writer, by Paul and Susie Kalinian
