Вис (острів)

**Вис**
Вис
	о. Віс
	Карта; Карта острова
Географія
	43°02′33″ пн. ш. 16°09′09″ сх. д. / 43.0425° пн. ш. 16.1525° сх. д.
Місцерозташування	Адріатичне море
Акваторія	Адріатичне море
Група островів	Dalmatian Archipelagod
Площа	90,26 км²
Найвища точка	587 м
Країна
	Хорватія
Регіон	Сплітсько-Далматинська жупанія
Адм. одиниця	Сплітсько-Далматинська жупанія
Населення	3617 (2001);
	Вис Вис (Хорватія)
	Вис у Вікісховищі

|Lat_dir |Позиційна карта |Розмір |Lon_dir

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вис (значення).

Вис (хорв. Vis pronounced [ʋîːs]; дав.-гр. Ἴσσα; лат. Issa; італ. Lissa; грец. Βις) — острів в Адріатичному морі, в південній частині Хорватії, біля далматинського узбережжя. На острові розташоване однойменне місто.

Площа острова — 90,26 км ², населення — 3 617 осіб (2001 р.). Найвища точка острова — м. Хум (587 м), довжина берегової лінії — 76,6 км. Від острова Хвар відділений Виським каналом. Острів Вис — найвіддаленіший від материка серед населених островів Адріатики.

Найбільші населені пункти — міста Вис (1 960, перепис 2001 р.) на східному березі острова і Комижа (1 677, перепис 2001 р.) на західному. У місті Вис є поромна пристань, що зв'язує острів з островом Хвар і материковим містом Спліт.

Населення зайняте туристичним обслуговуванням, рибальством, виноградарством.

Історія

Історія острова Віс, як і інших далматинських островів, дуже давня. Саме тут на місці сучасного міста Вис в IV столітті до н. е. була заснована перша грецька колонія на Адріатиці — Ісса. Звідси грецькі колонізатори почали розселятися на інші острови і на материкове узбережжя.

У III столітті до н. е. Вис разом з усією Іллірією перейшов під контроль Риму. У VIII ст. на острів, як і на решту далматинського узбережжя, прийшли слов'яни, які перемішалися з греко-римським населенням острова.

У Середні віки острів знаходився головним чином під контролем Венеції, хоча вона періодично втрачала владу над Висом, як і над іншими далматинськими островами. Після закінчення наполеонівських воєн в 1815 острів Вис разом з далматинським узбережжям відійшов Австрії.

У XIX ст. біля острова відбулися дві великих морських битви, обидві увійшли в історію як «Битва при Ліссі».

Битва при Ліссі (1811 р.). 13 березня 1811 р. англійський флот під командуванням капітана Вільяма Хоста розгромив переважаючий франко-венеціанський флот.
Битва при Ліссі (1866 р.). 20 липня 1866 австрійський флот під командуванням Тегетгофа здобув перемогу над італійським флотом під командуванням Персано.

У 1918–1921 р.р. острів окупували італійці, після першої світової війни він став частиною Югославії. У повоєнний час на острові була побудована секретна військово-морська база, після чого його відвідування іноземцями було заборонено. Заборона була знята лише в 1989 р., за рік до розпаду Югославії, після якого острів став частиною незалежної Хорватії.

Пам'ятки

Вис — невелике старовинне місто. Францисканський монастир XVI ст., побудований на руїнах грецького і римського театрів, кілька церков і палаців XVI та XVII ст. .
Комижа — місто рибалок. Безліч рибних ресторанів, а також музей рибальства, розміщений у старовинній фортечній вежі.
« Блакитна печера» (хорв. Modra špilja) — розташована на невеликому острові Бишево, який знаходиться недалеко від міста Комижа. Туристів приваблює грот, в якому завдяки ефекту заломлення світла у воді всі люди і предмети здаються залитими блакитним світлом.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вис (острів)

о. Вис (хорв., англ) [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.]