Перейти до вмісту

Велико-Тирново

Координати: 43°05′09″ пн. ш. 25°39′20″ сх. д. / 43.08583° пн. ш. 25.65556° сх. д. / 43.08583; 25.65556
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Велике Тирново
болг. Велико Търново (27 липня 1965)[1][2]
болг. Търново[1]
англ. Veliko Tarnovo (1963)[2]
англ. Tarnovo
Герб Прапор
герб прапор
Велике Тирново
Велике Тирново
Основні дані
43°05′09″ пн. ш. 25°39′20″ сх. д. / 43.08583° пн. ш. 25.65556° сх. д. / 43.08583; 25.65556
Країна Болгарія
Регіон Великотирновська_область
Столиця для Друге болгарське царство, Князівство Болгарія, Велико-Тирново і Великотирновська область
Площа 30 км²
Населення 71951
Висота НРМ 220 ± 1 м
Міста-побратими Краків (1975)[3], Ясси (8 грудня 2006)[4], Ниш (1973)[5], Толедо (25 березня 1983)[6], Охрид (29 липня 2006)[7][8], Полтава (1963)[9], Твер (7 червня 1997)[10], Байонна (12 грудня 2005)[11], Серрес (3 травня 1988)[12], Шопрон (23 березня 2002)[13], Колонія-Товарd (13 червня 1992)[14], Таршіен (1 червня 2007)[15], Текірдаг, Асті (22 вересня 1989)[16], Бітола (23 листопада 2006)[17], Цетинє (6 грудня 2006)[18], Ґолден (17 листопада 2000)[19], Ель-Карак (9 квітня 2009)[20], Менараd (24 березня 2001)[21], Сіань (7 квітня 2006)[22], Задар (30 вересня 2008)[23], Нахічевань[24], Джурджу, Марибор (2016)[25]
Телефонний код 062
Часовий пояс DAZD
Номери автомобілів ВТ[26]
Код LAU (NUTS) BG10447
GeoNames 725993
OSM 1930858 ·R (Велико-Тирново)
Поштові індекси 5000
Міська влада
Вебсайт veliko-turnovo.bg
Мапа
Мапа
Велике Тирново. Карта розташування: Болгарія
Велике Тирново
Велике Тирново
Велике Тирново (Болгарія)


CMNS: Велике Тирново у Вікісховищі

Вели́ке Ти́рново (болг. Велико Търново; МФА: [vɛˈliko ˈtɤ̞rnovo]) — місто в Болгарії, адміністративний центр Великотирновської області. Розташоване на півночі країни, на березі річки Янтра. Колишня столиця Другого Болгарського царства (11851393) та Болгарського князівства (18781879). Головний осередок середньовічної Тирновської книжної і художної шкіл. Місце прийняття першої Болгарської конституції. У місті збереглося багато середньовічних пам'яток: царський палац, патріарший собор Вознесіння Господнього, церкви та садиби болгарської знаті. Освітній центр — Великотирновський університет. До 1965 року — Тирново (болг. Търново).

Назва

[ред. | ред. код]
  • Тирново (болг. Търново) — традиційна назва
  • Тирновоград (болг. Търновград) — середньовічна назва
  • Велике Тирново, або Велико-Тирново — назва з 1965 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на схилах та в долині між трьох пагорбів — Царевець, Света Гора та Трапезіца. Через місто тече річка Янтра.

Історія

[ред. | ред. код]

Горби, на яких лежить Веліко-Тирново, були невеличкими оселями ще з часів неоліту. На одному з цих пагорбів, Царевець, у 1185 році брати Асен та Петр проголосили відновлення Болгарського царства після 167 років візантійського панування. Під назвою «Тирново» місто стало столицею їх держави. Це сприяло бурхливому росту поселення та перетворенню його на велике за масштабами тих часів місто, з фортецею, палацами та церквами.

В 1393 році місто було взяте османськими військами і на чотири з половиною століття підпало під владу турецько-османських пашів. Під час османського панування Веліко-Тирново було одним з осередків визвольної боротьби болгар, центром двох так званих «тирновських повстань».

Після відновлення болгарської державності внаслідок російсько-турецької війни у 1878 році місто деякий час виконувало функції тимчасової столиці. У Веліко-Тирново була прийнята перша болгарська Конституція, обраний головою держави князь Олександр І Баттенберг. Невдовзі столиця була перенесена до Софії, але значення міста як історичного та культурного центру частково збереглося.

Галерея

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Населення міста за даними на 2011 рік становить 73443 осіб і продовжує зростати[27] За національним та релігійним складом переважна більшість — православні болгари, є також турки-мусульмани, як болгаромовні, так і ті, що зберегли турецьку мову, та цигани.

Велике Тирново
Рік 1878 1887 1900 1910 1934 1946 1956 1965 1975 1985 1992 2001 2006 2011 2014 2015
Населення 5700 11 314 12 000 12 469 13 963 16 223 24 648 37 337 56 664 69 173 67 644 66 897 66 145 68 783 68 984 72 371
Джерело:[28]

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті розташовано два великих навчальних заклади — Великотирновський університет імені Св. Кирилла та Св. Мефодія[29], та воєнний університет імені Василя Левского. При Велікотирновському університеті щорічно проводяться тритижневі міжнародні семінари з болгаристики[30].

Транспорт

[ред. | ред. код]

У місті добре розвинутий автотранспорт.

До 2009 року у місті діяла тролейбусна мережа. Останні тролейбуси ЗіУ-682 були порізані та утилізовані у 2011 році[31].

Сполучення з Україною

[ред. | ред. код]

Прямої залізничної гілки з України до Велико-Тирново не існує. Залізнична лінія Київ — Софія пролягає через станцію Горішня Оряховиця за 7 км від Велико-Тирново. Мж двома містами постійно курсують маршрутні таксі.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.nsi.bg/nrnm/show2.php?sid=55273&ezik=bul&e=72277
  2. а б НСИ Националният регистър на населените места
  3. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/krakov-polsha/
  4. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/yash-rumaniya/
  5. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/nish-sarbiya/
  6. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/toledo-ispaniya/
  7. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/ohrid-makedoniya/
  8. https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
  9. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/poltava-ukrajna/
  10. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/tver-rusiya/
  11. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/bajon-franciya/
  12. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/seres-grciya/
  13. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/shopron-ungariya/
  14. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshina-koloniya-tovar-venecuela/
  15. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/tarshin-malta/
  16. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/asti-italiya/
  17. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/bitolya-makedniya/
  18. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/cetinie-cherna-gora/
  19. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshina-golden-shtata-kolorado-sasht/
  20. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshina-karak-heshemitsko-kralstvo-jordaniya/
  21. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshtina-menara-geliz-na-grad-marakesh-maroko/
  22. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/shian-kitaj/
  23. https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/zadar-republika-harvatiya/
  24. http://e-kitab.nakhchivan.az/QezetSekilleri/PDFQezet%2031.10.2015.pdf
  25. https://maribor.si/mestna-obcina/zupan/kabinet-zupana/mednarodno-in-medmestno-sodelovanje/prijateljska-in-partnerska-mesta/
  26. https://bg.wikipedia.org/wiki/Велико_Търново
  27. Таблица на населението по постоянен и настоящ адрес област БЛАГОЕВГРАД община БАНСКО. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 6 червня 2010.
  28. «pop-stat.mashke.org». Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 25 червня 2017.
  29. Офіційний сайт університету. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 6 червня 2010.
  30. Международен българистичен център. Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 6 червня 2010.
  31. Міста, в яких громадський транспорт зник після вступу до Євросоюзу. traffic.od.ua. 30 жовтня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]